Україна - Молдова - 1:0. Тактичний аналіз матчу. Без надії сподіваюсь…

04 вересня 23:35
Переглядів: 166
україна молдова

Якщо матч проти Молдови розглядати крізь призму протистояння зі Словаччиною, то поява Макаренка з Безусом у позиції "восьмого" номера ближче до лівого флангу може створити проблеми словакам на фланзі. Хоча в цілому контрольна гра "синьо-жовтих" не виправдала сподівань.

Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?

Матч проти Молдови слід розглядати, як можливість для Фоменка напрацювати певні зв’язки у нападі команди, проектуючи їх на протистояння з Словаччиною. В цілому забігаючи наперед можна сказати, що гра не виправдала сподівань, ні наставника, ні вболівальників. Наша команда погано використовувала простір у середині поля, який їй без боротьби фактично надавала Молдова. Тут варто поставити декілька питань до тренерського штабу, але у нас не прийнято критикувати наставників за товариські матчі, тим паче, що у них вже є готові відповіді. Наприклад: гравці мали відчути один одного, перейнятись духом збірної і далі у такому ж сенсі...

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні!

Фоменко відштовхується від тактичної системи "4-2-3-1", яка у атакуючих діях трансформується у "4-1-4-1", а гравець який змінює систему гри у даному випадку - Степаненко. Його рух до гори формує верхню четвірку виконавців, нижче залишався - Тимощук, а після його заміни - Ковальчук. Ці гравці мали направляти атаки у фазі розвитку, або у першій фазі. Відразу зазначаємо, що центральні захисники мали б займати ширші позиції, надаючи простір під опорного, а так здебільшого "опорний" шукав простір на фланзі зміщуючись переважно на правий край. Ніби не настільки важливий момент, все-таки у даному випадку "нижній" гравець - Кучер, чи Ракицький теж володіють не поганим довгим пасом, але проблема тут у можливостях суперника. В даному випадку молдавани працювали без високого пресингу, і навіть без пресингу у другій частині футбольного поля, тому Анатолій Тимощук мав час на роботу з м’ячем. Якщо ж словаки зможуть за такого розташування "натиснути" на центральних захисників, з метою продовження гри у фланг, то Анатолій чи Кирило не будуть мати на це часу.

Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. 

Для руху м’яча між лініями, особливо у середній частині поля, де у нас була чисельна перевага, викликана побудовою захисту суперника, про що ми напишемо нижче, необхідний був гравець, який зможе з’єднувати ланки команди. Вибір на користь Степаненка - досить сумнівне рішення. До всіх переваг Тараса, явно не відноситься робота з м’ячем, а короткий і середній пас, швидкий пас - не є його сильною стороною гри. Створення фізичного тиску на опонента, гра один в один у захисті, чіпка опіка суперника - так. Але проти Молдови це було другорядним завданням. Тут більше підійшло б поєднання на місці двох "восьмих" номерів (двох атакуючих півзахисників) - Безус, Едмар.

І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна.

Іоан Карас, виходячи з кадрового потенціалу власних підопічних, досить просто будує гру не лише у нападі, алей у захисті. Відштовхуючись від формації "4-4-2", де у середині поля при веденні захисту до єдиного номінального нападника - Сидоренка - підіймався Іоніце. Опускаючись нижче по полю, система трансформується у "4-5-1", а ще нижче в останній третині поля "6-3-1", класичний "автобус", до якого вже встигло сформуватись негативне ставлення у вболівальників. Тим не менше навіть провідні тренери світу, як, наприклад, Моуріньо час від часу повертаються до "футбольного автобусу". Суть полягає у звуженні гри від четвірки захисників, а крайні півзахисники у нашому випадку - Дедов і Антонюк закривають позиції флангових захисників. Максимальне насичення зони, хоча учора у збірної Молдови це більше кількісне, проте не якісне насичення.

Вище на малюнку зображено варіанти захисту Молдови. Вище підопічні Караса розташовувались "4-4-2", в останній третині "6-3-1", з персональною опікою по флангах. Дедов з проти Федецького і Головатенко проти Ярмоленка. Наша команда постійно витримувала ширину в атаках, завдяки фланговим захисникам, проте руху м’яча через центр не було, або він був не достатнім. У випадках насичення зони перед штрафним майданчиком гравцями, що видно на другому малюнку не було взаємодії, як підсумок - це більше нагадувало скупчення гравців в одній зоні.

Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.

Українці у цій грі більше боролися з собою, аніж з суперником. Вперто продовжуючи грати флангами. Втім, требі відзначити, що не зважаючи на здвоєні фланги Молдови та насичення останньої лінії шістьма гравцями, інколи ці комбінації проходили. Саме з підключень Федецького виникали хороші моменти до перерви, на протилежному краю Шевчук теж отримував простір, проте якість його кросів у штрафний майданчик була нижчою. Якщо флангові атаки з активним включенням відпрацьовувались під словаків, то це єдиний позитивний висновок з цього матчу. Адже проблема зони між крайнім захисником і крайніх півзахисником (вінгером) чітко помітна у нашого наступного суперника, ці моменти ми розберемо у наступних роботах.

По перерві Фоменко провів заміни, але стосовно тактики гра не змінилась. Українці трішки більш виразно перейшли до схеми "4-1-4-1", з цими ж проблемами у Степаненка при роботі з м’ячем. Флангові гравці - Гусєв і Громов - менше "звужували", особливо це стосується останнього, що не дозволяло активно включатись у атаки Макаренку, хоча і за цих умов Євген провів більш якісний матч, аніж Шевчук. Відсутність Ярмоленка позначилась більше на позиції Дедова, який тепер не так низько повертався назад і загалом молдавани працювали по перерві вище, з претензіями на проведення швидких контратак.

В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей - Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. 

З позитивної сторони можна відзначити вихід Макаренка, його індивідуальні якості дозволяють активно підтримувати атаку, а головне - працювати один в один, що з словаками буде мати значення. Можливо це та маленька поки що зірочка, яку шукає Михайло Іванович. Безус у порівнянні з Едмаром активніше шукав м’яч і знаходив його, хоча як і раніше проблема Романа у швидкості прийняття рішень. Він в достатній мірі технічний виконавець, здатний протягнути м’яч, але досить довго приймає рішення. Брак постійної ігрової практики тут явно не йде на користь. Якщо трішки далі проанонсувати протистояння зі Словаччиною, то поява Макаренка з Безусом у позиції "восьмого" номера ближче до лівого флангу може створити проблеми словакам на фланзі. Хоча в цілому гра не виправдала сподівань…

Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні! 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити