Василь ІВАНЧУК: "Для мене кожен новий турнір – це нереалізована мрія"

04 серпня 17:50
Переглядів: 444
Default Image

Наприкінці минулого року найкращий український гросмейстер ошелешив своїх прихильників сенсаційною заявою, що йде з шахів.

Мовляв, причиною такого рішення став провал на Кубку світу у російському Ханти-Мансійську. Та заспокоївшись і добряче все обмізкувавши, львівський шаховий геній вирішив продовжити кар'єру. І не прогадав!

У березні він переміг на Амбер-турнірі у французькій Ніцці. А зовсім нещодавно виявився найкращим з-поміж учасників Меморіалу Рауля Капабланки. Після такого переможного спурту не завадить трохи перевести подих у рідному місті. Саме тут журналіст нашого сайту відшукав Василя Іванчука.

- Василю Михайловичу, як вам відпочивається? Напевно спека, яка періодично панує у Львові, відволікає від думок про шахи...

- Я йду на прогулянку у Парк Івана Франка і вмощуюся у затінку. Там дуже добре думається. А на вихідні беру курс у Жовківський район. Тут у мене дача.

- У парку зазвичай дуже людно. Впізнають?

- Так, львів'яни досить часто мене впізнають. Але не можу сказати, що це відволікає від обдумування шахових комбінацій. Шахи – складна гра. А тому навіть вдома працюю над самовдосконаленням. Як мінімум три години на день проводжу за шахівницею. Усе залежить від того, як себе почуваю...

- До речі, який у вас розклад дня? Ви “сова” чи “жайворонок”?

- Таке поняття як “жайворонок” серед шахістів дуже рідкісне. Досить часто партії закінчуються пізно, а накопичені емоції не дозволяють швидко заснути. Тож “жайворонки” серед нас – це великий вийняток. Себе я б, звісно, відніс до “сов”. Щодо розкладу, то я прокидаюся, йду на теніс. Якщо нема змоги потрапити на корт, то роблю ранкову зарядку. Після цього снідаю і планую собі решту справ, серед яких, звісно, є місце і для шахів. Веду, до речі, шахові конспекти, куди записую цікаві ігрові ходи, власні емоції і переживання. Після грунтовної обробки вони можуть і до якоїсь книги знадобитися...

- Сумніваюся, що Василь Іванчук живе одними лиш шахами. Які у вас кумири в інших видах спорту?

- Цікавлюся футболом, тож не міг не переглянути Чемпіонат світу. Вболівав за збірну Іспанії. У складі “Червоної фурії” мені найбільше сподобалася гра голкіпера Ікера Касільяса. Постійно стежу за матчами мадридського “Реалу”. Полюбляю також бокс, де імпонують брати Клички. Колись був у захваті від Майка Тайсона. Щодо тенісу, то завжди мені подобалися Штеффі Граф, Андре Агассі і Моніка Селеш. Шкода, що Моніка так швидко завершила кар'єру. У свої найкращі часи вона була просто незрівнянною.

- Які наступні змагання у вашому календарі?

- Це шахова Олімпіада, яку у вересні прийматиме російський Ханти-Мансійськ. Ретельно готуюся до цього турніру.

- Налаштовуєтеся лише на перемогу, чи їдете в Росію, щоб отримати задоволення від кожної окремої партії?

- Я не можу налаштовуватися на перемогу в кожній партії. Все залежить від турнірної ситуації, від кольору фігур, від мого статусу. Тобто, від багатьох факторів. Звичайно, буду намагатися зіграти якомога краще.

- Упродовж своєї багатої кар'єри ви десятки разів перемагали на турнірах різного рівня. Чи є ще нереалізовані мрії у гросмейстера Іванчука?

- Ви кажете про перемоги...Я зараз не думаю про минулі звитяги. Для мене кожен новий турнір – це нереалізована мрія. Коли він добігає кінця, я починаю думати про наступний. І так постійно.
Олесь БІЛИЙ, 24tv.com.ua

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: