Василь ІВАНЧУК: "Колекціонував монети країн світу, ходив на танці і волейбол..."

24 лютого 20:17
Переглядів: 413
Default Image

львів’янин Василь Іванчук – один із найсильніших гросмейстерів світу. Нещодавно переміг на престижному турнірі в Гібралтарі. У найближчих планах Іванчука – змагання в Монако (11- 25 березня). На турнірі, де будуть швидкі шахи і гра наосліп, суперниками львів’янина будуть такі відомі майстри, як Крамник, Карлсен, Топалов, Ананд, Аронян та ін.

– Де знаходите мотивацію знову й знову готуватися до турнірів і перемагати в них? Ви вже підкорили не одну спортивну вершину...
– Читав книжку Володимира Тукмакова «Професія шахіст», в якій він писав про Віктора Корчного. Там ішлося про те, що Корчному просто цікаво грати в шахи. Схожий підхід до цієї справи і в мене. У шахах для мене ще багато цікавого, і це дозволяє підтримувати належну спортивну форму.

– Коли граєте непросту шахову партію, отримуєте задоволення?
– Залежить від того, як вона проходить, чи подобається мені позиція... Бачу перед собою суперника не тільки як шахіста, а також як особистість. Готуюся до боротьби конкретно з цією людиною. Намагаюся зробити все, аби голова була в тонусі. Переважно перед грою випиваю кави. А відпочиваю по-різному. Можу почитати, погуляти парком. Телевізор майже не дивлюся. Можу захопитися цікавинками в комп’ютері, але при аналізі партій намагаюся не зловживати допомогою комп’ютера.

– Ви об’їздили увесь світ. Де найбільше сподобалося?
– Кожна країна цікава по-своєму, має свою красу, ауру та енергетику. Якби виділив якісь країни, образив би інші... Для відпочинку мені дуже подобається Куба. А грати в шахи завжди із задоволенням їду в Лінарес, хоч і не вдається там постійно перемагати. Був першим там тричі: у 1989, 1991 та 1995 роках. У деяких країнах траплялися курйози. Пригадую, коли грав на турнірі у Китаї, організатори пошили форму для учасників змагань. І не вгадали з розмірами. У когось з шахістів під час турніру спадали штани, у когось піджак був завеликий... Щодо кухні, то найбільше мені до вподоби китайська, французька, голландська.

– Якби не шахи…
– Професійно в житті більше нічим не займався. А захоплень у мене достатньо. Колекціонував монети країн світу, ходив на танці і волейбол... Можу пограти у великий і настільний теніс, бадмінтон. Можу піти на риболовлю та до лісу по гриби. Інколи ходжу до театру, багато читаю.

– У якому віці шахи стали для вас прибутковою справою?
– У 12-13 років уже почав заробляти. Гросмейстером став у 18 років. Це звання мені дали під час шахової Олімпіади 1988 року в Салоніках... У секцію шахів мене привели батьки. Хоч спочатку були невдачі, тренери приділяли мені належну увагу. Тепер без шахів важко уявити своє життя…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: