Василь Козар: "Грецький гандбол був для нас передбачуваним"

17 лютого 16:01
Переглядів: 150
Галичанка

Домашній матч 1/8 фіналу європейського Кубка Виклику для львівської “Галичанки” був радше формальністю: аби пройти у наступне коло, підопічним Василя Козаря потрібно було не програти представницям команди “Амінтас” з південногрецького містечка Аміндео більше... 15 м’ячів (на виїзді “галичанки” розгромили грецьких візаві — 26:11). Але перед рідним глядачем львів’янки посоромилися грати упівоберта і рознесли суперниць із непристойним рахунком — 36:16.

У перші хвилини нападниці “Амінтаса” вивели свою команду уперед (2:0). Але за мить ця хитка перевага розтанула, наче ранковий туман. І вже ніщо — ні зіркові гравчині, ані безперервні заміни — не допомогло гречанкам диктувати моду на майданчику. Цю гру зробила львівська молодь.

- Коли жереб визначив “галичанкам” у суперниці грецький клуб “Амінтас”, чи могли ви припустити подібний результат? - поцікавилася кореспондент “ВЗ” у головного тренера “Галичанки” Василя Козаря.

- Якийсь час я працював на Кіпрі, де дослідив усі особливості грецького гандболу. Та все ж гадав, що за останні вісім років гра гречанок таки зазнала змін. Але насправді там мало що змінилося, і все для нас було цілком передбачуваним. Ми легко нав’язали свою гру і диктували суперницям наші умови. Гречанки практикують гандбол 20-річної давнини, відверто не встигають за європейськими та світовими тенденціями. Натомість у нас відбулося чимало змін: наш гандбол став швидшим, жорсткішим, більш агресивним. Через це у ході гри наші суперниці неодноразово обурювалися...

“Амінтас” — це команда “зірок”, найяскравішими серед яких є представниця румунської збірної Крістіна Чіобану та македонка Александра Здравевська. Наша гра стала для гречанок незручною, навіть несподіваною. У першому матчі суперниці намагалися нам щось протиставити. Та в наших дівчат такі потуги викликали лише усмішку. Як на мене, гречанки могли би створювати більше моментів, щоб дати нам відсіч. Але, мабуть, розуміли: того дня уже ніщо не принесе їм результату.

Чому керівництво грецького клубу в останній момент відмовилося, як і обіцяло, провести дві зустрічі у Львові? Нам пояснили це тим, що в Єврокубках “Амінтас” грає лишень перший рік, тож хотів подарувати свято і своїм уболівальникам. Більш того, греки думали, що ми погодимося дві гри відіграти у них... У подальшому не вестимемо подібних переговорів і гратимемо у тому форматі, до якого зобов’язує Єврокубок.

- Яку тактику ви нав’язали суперницям?

- Злагоджену командну гру. Незважаючи на те, що у нас дуже молода команда, дівчата грають разом уже по шість-сім років — в одну гру, в один гандбол, навіть коли не все виходить. До того ж ми з самого початку заклали дівчатам хорошу базу. Я радий, що у старшої команди є така чудова “страхівка”. І це лише початок. Розкрити весь потенціал можна лише з часом, проведеним на тренуваннях, з потом, пролитим у роботі. Я знаю, в якому напрямку нам рухатися, над чим слід працювати. Цих дівчат я навчав азів ще у стінах Львівського училища фізкультури. Сьогодні наші успіхи — це перші результати тієї спільної роботи.

У матчі-відповіді гречанкам протистояв фактично кістяк молодіжної збірної України, яких я і треную. Ми впіймали відразу двох зайців: увійшли до чвертьфіналу Кубка Виклику та дали молоді змагальну практику. В умовах, коли у нас практично немає товариських зустрічей, і міністерство спорту, упевнений, на наступний рік не виділить молоді ані копійки, це стало хорошою школою. Я випробовую молодь на міцність, провокуючи на помилки, оцінюючи стабільність навичок та стійкість психіки.

- Чи всі необхідні завдання вирішили молоді дівчата?

- Звісно, ні. Так не буває: ти навчив, і учениці у той же момент максимум реалізували у грі. Але я задоволений: чудово проявили себе наші юні зірочки Софія Давидянц та Олена Косик, які тільки відновилися після травм, але у всій красі показали майстерність і характер. Можливо, трішечки гірше виглядала голкіпер Марія Гладун, яка у попередніх зустрічах із голландками відіграла вирішальну роль у нашій перемозі. Та це хороший досвід, який дозволяє навчитися швидше переступати психологічний бар’єр.

- Сьогодні відбудеться жеребкування 1/4 фіналу. Представниць яких клубів не хочете бачити своїми суперницями?

- До цього моменту не хотів, щоб жереб дав нам у суперниці команду з Ісландії — через дальній переліт, який вимагає значних витрат. Але, на наше щастя, ісландки до чвертьфіналу не пройшли — поступилися туркеням. Тепер мені уже байдуже: туркені, француженки, чешки, полячки і сербки приблизно одного рівня. На цьому етапі уже не може бути слабких команд. Торік з командою Сербії одну гру ми зіграли внічию, у наступній — виграли один м’яч. Такої боротьби слід очікувати від будь-якої наступної команди-суперниці. Ми готуватимемося до бою.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити