Василь Швед: батько, уболівальник, ветеран

03 березня 11:56
Переглядів: 408
швед

Василь Швед дебютував у вищій лізі вже в зрілому віці, коли йому виповнилося 28. Натомість його син Мар’ян, ще школяр, уперше відчув смак дорослого футболу у 17 років. Інформаційний центр звернувся до колишнього бомбардира «левів» із прохання проаналізувати недільний матч з трьох точок зору – як ветерана, уболівальника та батька. 

• ВЕТЕРАН: «МОЛОДЬ ГРАТИМЕ ЗА ЗБІРНУ»

Недільна гра «Карпат» дуже сподобалася. Радує те, що тренери довіряють нашій молоді, те, що керівництво клубу зробило ставку на своїх вихованців. Переконаний, що свої хлопці віддячать за цю довіру. Уже видно, що в команді з’являються хороші виконавці, які гратимуть за збірні України, і не лише молодіжні. Проти «Металурга» львів’яни грали без легіонерів; я навіть не пам’ятаю, коли це траплялося востаннє. У Києві грали хлопці, яким було по 17, 18, 20 років – попри це вони показали хороший футбол, який не міг не подобатися. 


• УБОЛІВАЛЬНИК: «ПОВНІСТЮ ПЕРЕГРАЛИ СВОГО СУПЕРНИКА»

Мене дуже потішила гра «Карпат» в цілому. На їхні дії було приємно дивитися. Особливо я б звернув увагу на те, що головний тренер підводив команду до сезону поетапно. Він не гнав їх, не форсував подій, а дуже грамотно підготував гравців до першого матчу. Видно було, що «Карпати» свіжі, що знають як треба працювати. Відзначу роботу флангів, агресивні дії в атаці та в обороні. Здорово всі зіграли, але треба сказати, що дуже добре виглядали зовсім юні хлопці. Радує, що головний тренер старається їм довіряти. І так само видно, що вони дуже стараються, аби його не підвести. Загалом гра вийшла дуже хороша, «Карпати» повністю переграли свого суперника. 


• БАТЬКО: «МРІЮЩОБ МАР’ЯН ПРОГРЕСУВАВ»

Що тут говорити... Я дуже задоволений що мій син в 17 років вже приміряв футболку основної команди. Я радий, що в тій грі він непогано виглядав, не випадав з командних дій, гостро грав на атаку і в той же час старався допомагати обороні. Імпонує те, що він не боїться брати гру на себе, старається загострювати моменти. Мрію, щоб він далі прогресував і допомагав нашим рідним «Карпатам» в досягненні цілей. Перед грою ми всією сім’єю помолилися за нього і уболівали перед телевізором з дружиною та синами Максимом і Дем’яном. 

Я постійно говорю Мар’яну, що йому не треба думати про гроші, йому треба грати. Гроші обов’язково будуть, якщо гравець показуватиме високий рівень. Тим паче, що зараз такий час, коли ставити питання про гроші недоцільно. 

Я встиг пограти і з Юрієм Беньом, і з Ігорем Йовічевічем. Але я ніколи в житті не дозволю собі щось нав’язувати тренерам. Мені було б соромно. Я можу спитати, поцікавитися, але не буду їх у чомусь переконувати чи щось нав’язувати. З тренером Мар’яна Василем Леськівим ми часто сперечалися, але я все одно його ніколи ні про що не просив. 

Зіркова хвороба? У 17 років всяке може бути. І ось тут вже мені треба буде з Мар’яном попрацювати. Ми з ним постійно говоримо, на різні теми. Звичайно, тренери також повинні в цьому плані багато розмовляти. Але з іншого боку, я добре знаю Мар’яна. Я знаю, що він дуже хоче грати, без футболу не може. З часу як він почав займатися у клубній школі, я їздив з ним на всі матчі і на всі турніри. І кожного разу я його питав: «Чи ти хочеш грати в футбол»...

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити