Весняні підсумки. "Карпати". Поступ по-львівськи: побудувати й зруйнувати

03 червня 08:33
Переглядів: 373
Карпати – Металіст

Підстави для оптимізму в ході сезону-2013/2014 у львівських вболівальників були. Оклигавши після зумовленого втратою більшості провідних гравців провального старту, "Карпати" надалі здивували перемогами над "Шахтарем" та "Дніпром", а також нічиєю з командою київського "Динамо". І хоч стабільності галичанам бракувало і блискучі найперше з точки зору самовіддачі матчі вони чергували з відверто провальними, обнадіював загальний стан колективу. Стрімко до певного періоду прогресувала група введених тренером Олександром Севидовим молодих гравців, після тривалої перерви додали в грі Олександр Гладкий, Олег Голодюк та Сергій Зеньов. Валерій Федорчук й узагалі став першим за останніх три роки карпатівцем, який удостоївся виклику до лав національної збірної.

Здавалося, попри зайняте львів’янами одинадцяте місце, що теж у порівнянні з двома поспіль 14-ми позиціями є прогресом, каркас майбутнього колективу Севидов створив непоганий. Втім, керівництво клубу має свою думку і найімовірніше контракту з тренером не продовжить. Та то ще півбіди. Іґор Йовічевіч, який працює в структурі клубу давно і добре обізнаний не лише з гравцями першої команди, а й з молоддю, цілком імовірно, здатен внести в гру "Карпат" свіжий струмінь. Однак Гладкий вже підписав контракт з "Шахтарем", Федорчук відправиться на перший збір з "Дніпром". Павло Пашаєв та Дмитро Льопа, у яких закінчився контракт з дніпрянами, на правах вільних агентів збираються перейти до лав запорізького "Металурга". Крім того, приглядаються "гірники" й до Ґреґора Балажіца. Якщо всі ці переходи стануть реальністю, то на старті нового сезону наставникові "зелено-білих" (без різниці – Йовічевічу, Севидову чи комусь іншому) доведеться проводити схожу з минулим літом діяльність і будувати команду заново.

Трансферна діяльність

У зимовому антракті "Карпати" відмовилися від послуг капітана команди, опорного півоборонця Андрія Ткачука. Відмовилися класично, в стилі свого нинішнього менеджменту. Гравцеві, який віддав клубу дев’ять років кар’єри, клуб відмовився надати статус вільного агента і той, як наслідок, весняну частину сезону пропустив. У принципі, з футбольної точки зору втрата Ткачука була не дуже помітною, бо після піврічної паузи львів’яни вирішили повернути в команду грузинського "хвилеріза" Муртаза Даушвілі. Оскільки той теж мав тривалу паузу в виступах, то форму набрав поволі. Але під кінець чемпіонату Даушвілі став повноцінним гравцем основного складу.

До першолігової "Олександрії" на правах оренди взимку перейшов універсал Ігор Озарків. Щоправда, на нього Севидов не розраховував й до того, тому втратою для колективу цю угоду не назвеш. Як і не назвеш придбаннями два зимових поповнення. Навколо переходів оборонця Артура Новотрясова та нападника Леоніда Ковеля було більше шуму, ніж ігрової користі для команди. Точніше, користі не було взагалі, оскільки обидва футболісти рази потрапляли до заявки першого складу. Також не зумів підсилити конкуренцію на позиції центрфорварда придбаний в "Миколаєва" Михайло Сергійчук. Юрій Габовда, який повернувся у рідний клуб з "Таврії" вже в ході весняної частини, пробитися до складу теж не зумів, задовольнившись чотирма виходами на заміни.

Зрештою, основний плюс "Карпат" в зимовому антракті полягав не в трансферній активності, а в збереженні усіх провідних футболістів. Вперше за останніх три роки у весну команда входила без серйозних кадрових втрат. Та вочевидь літо всі ці плюси нівелює.

Фізична готовність

У перших п’яти поєдинках весняної частини команда серйозно здавала у фізичному плані у другій половині, особливо – в останніх 20 хвилин гри. З другої половини квітня ситуація поступово почала виправлятися й упродовж матчів "Карпати" виглядали рівно. Так, суттєву перевагу в зстрічах з "Зорею" та запорізьким "Металургом" у цьому відрізку львів’яни розгубили саме в заключних десять хвилин. Але пов’язані ці метаморфози не з фізичними спадами, а з втратою концентрації.

Тактична гнучкість

Гнучкості як такої у діях галичан не було. За єдиним винятком, команда грала за однією схемою: 4 – 2 – 3 – 1. Та й то, виняток цей умовний, адже два нападники в складі "Карпат" у зустрічі з "Іллічівцем" було лише умовно. Олександр Гладкий діяв з глибини, під Євгеном Бохашвілі. На початку другого тайму, коли вилучення отримав Ґреґор Балажіц, Севидову й узагалі довелося Бохашвілі знімати і випускати замість нього центрбека Ігоря Пластуна.

У порівнянні з осінньою частиною, коли розподіл атакувальних потуг між ланками "Карпат" був більш-менш гармонійним, у весняних матчах найефективнішими, за прикладом попереднього сезону, виявилися наступальні акції через центр. Проте торішній випадок і нинішній – дві великі різниці. Тодішній наставник Ніколай Костов не приховував бажання прищеплювати команді високотехнічну манеру гри в короткий пас, що виливалося у комбінації через центральну вісь. Севидов основний акцент робить на контратаках. У другій половині сезону "Карпатам" найліпше вдавався контрнаступ через центр.

З пропущеними м’ячами львів’ян усе, можна сказати, традиційно. В тому плані, що вже звично найбільше голів "Карпати" пропустили через центральну вісь оборони. У порівнянні з осінньою частиною сезону, коли основними центрбеками вважалися Балажіц та Пластун, ситуація трохи виправилася. Навесні поряд з Ґреґором зазвичай грав Андрій Гітченко і ця пара виглядала значно надійніше. Зрештою, про Пластуна нижче. Відзначимо також, що дуже багато голів "Карпати" пропустили після помилок чи непереконливих дій воротарів. Та якщо зазначених в інфографіці шість результативних похибок Олександра Ільющенкова можна в більшості своїй віднести до розряду "не врятував", то юний Роман Підківка допускав елементарні промахи. Разом з тим, обидва воротарі провели блискучі матчі проти "Динамо": Ільющенков - у першому, Підківка у другому колі.

Також кидається в очі велика кількість результативних комбінацій, проведених суперниками через фланги. В принципі, ці показники – то цифрове підтвердження ненадійності в грі флангових беків Павла Пашаєва та Володимира Костевича. Якщо перший не завжди встигає перекривати зони, повертаючись з наступу, то Володимир грішить позиційними похибками, які вочевидь пов’язані з відсутністю досвіду.

Оптимальний склад

Воротарі львів’ян провели майже рівну кількість матчів. Сезон у статусі основного голкіпера розпочинав Підківка, а Ільющенков увійшов до складу після того, як Роман травмувався. Навесні Підківка теж спершу вважався "номером один", однак після серії результативних помилок у зустрічах з "Зорею" і запорізьким "Металургом" місце у складі втратив. Гра Ільющенкова виглядала зрілішою, тому основним голкіпером треба вважати його.

Те саме можна сказати й про правого оборонця Павла Пашаєва. В один період Севидов спробував змінити Павла на юного Дениса Мірошниченка, однак той грав зі зривами, тому повернення Павла до складу виглядає закономірним. В центрі оборони ключовою фігурою є Ґреґор Балажіц, який у цьому сезоні вже виводив "Карпати" на поле з капітанською пов’язкою. У першій частині сезону словенець грав поряд з Пластуном, у другому – з Гітченком. Другий варіант виглядає надійнішим. Володимира Костевича, який відіграв левову частку матчів на позиції лівого оборонця восени, у перших матчах весняної частини Севидов міняв на Ярослава Мартинюка. Однак після поразок "Карпат" у стартових матчах від "Волині" та "Говерли" Костевич повернувся до складу і поступався Мартинюкові місцем на лівому фланзі лише тоді, коли був дискваліфікований.

Весняні підсумки. Карпати. Поступ по-львівськи: побудувати й зруйнувати - изображение 1

Опорну зону після того, як команду залишив Андрій Ткачук, закривала пара Даушвілі – Голодюк. Втім, наприкінці матчу в Сімферополі Олег, який став наступним після Ткачука капітаном команди, травмувався і в заключних п’яти поєдинках основною вважалася пара Даушвілі – Амбросій Чачуа. Молодий футболіст увійшов до складу команди дуже переконливо і добре дивився як в опорній зоні, так і на позиції "під нападником". Роль креативного хавбека здебільшого виконував Валерій Федорчук. Втім, Севидов часто використовував універсалізм Валерія і ставив його в опорну зону і на обидва фланги півоборони. В центрі ж на позиції плеймейкера в заключній частині сезону гарно дивився Ярослав Мартинюк. Також непогано вів гру Дмитро Льопа, але він провів надто мало матчів через постійні травми. Так чи інакше, перемогу в Дніпропетровську над "Дніпром" "Карпати" здобули найперше завдяки сильній грі Мартинюка та Льопи.

На позиціях вінґерів не було аргументів у Сергія Зеньова та Младена Бартуловіча. Зеньов, нарешті залікувавши усі свої болячки, навесні взагалі виглядав одним з найкращих у складі львів’ян. Завдяки реактивній швидкості естонець розривав оборону суперників на шматки. Ось лишень сил на весь матч Сергієві не вистачало. Бартуловіч виглядав стабільнішим, та про нього пізніше. На вістрі атаки незамінним вважався Олександр Гладкий. Не відомо, чи то на Олександра позитивно вплинула співпраця з Севидовим, чи то він взявся за розум, але з футболіста, який у попередньому сезоні вважався головним розчаруванням команди Гладкий перетворився на головного голеадора галичан. Запрошення з "Шахтаря" - яскраве підтвердження прогресу в грі цього футболіста. Євген Бохашвілі, який вважався дублером Олександра, вийшов у основі в зустрічі проти "Севастополя", гарно себе у ній проявив і забив перший гол. Втім, надалі Севидов випускав Євгена здебільшого на заміни.

Найращий гравець сезону – Младен Бартуловіч

Кандидатів на це звання було кілька. Нйперше – Валерій Федорчук, якого ми назвали найкращим гравцем "Карпат" восени. Проте навесні Валерій виглядав не так переконливо. Може, через те, що суперники ставилися до його гри особливо прискіпливо. Сергій Зеньов яскраво зіграв навесні, однак проявити себе так само яскраво восени заважали наслідки травми. Капітан Олег Голодюк відзначався надійністю впродовж усього сезону, але серед справді яскравих матчів у його виконанні можна виділити хіба що домашню зустріч проти "Динамо".

Весняні підсумки. Карпати. Поступ по-львівськи: побудувати й зруйнувати - изображение 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Саме з огляду на стабільність впродовж усього сезону, лідерські якості в поєднанні з роботою на команду ми зупинили свій вибір на Младені Бартуловічі. То він двома м’ячами (з пенальті та зі штрафного) приніс львів’янам перемогу над "Шахтарем", то він забив фантастичний гол у Харкові і був одним з найкращих на полі в домашній зустрічі проти "Динамо". Чіпкий, непоступливий у єдиноборствах, агресивний і цілеспрямований в наступі – за якийсь рік Бартуловіч став ключовою фігурою в "Карпатах".

Розчарування сезону – Ігор Пластун

У своєму дебютному матчі за "Карпати" в луцьку проти "Волині" у липні 2012-го Ігор продемонстрував характер. Отримавши травму голови, Ігор дограв зустріч і цим відразу викликав симпанію серед львівських вболівальників. Власне, так само поважно до Пластуна ставляться й фанати столичної "Оболоні", звідки Ігор переїхав до Львова. Помітивши Ігоря на розминці перед матчем "Чорноморець" - "Карпати", який відбувався на стадіоні "пивоварів", столичні фанати почали скандувати прізвище гравця.

Весняні підсумки. Карпати. Поступ по-львівськи: побудувати й зруйнувати - изображение 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Боєць і в цьому Пластунові не відмовиш. Втім, цей сезон карпатівському стопперові відверто не вдався. Помилявся Ігор надто часто, що видно й з розміщеної вище інфографіки стосовно результативних помилок львів’ян. Діючи у минулому сезоні в парі з Іваном Мілошевічем, Пластун виглядав значно надійнішим, ніж зараз, поряд з Ґреґором Балажіцом. Не дивно, що навесні Ігор втратив місце у складі і виходив на поле лише тоді, коли Ґреґор чи Андрій Гітченко відбували дискваліфікацію.

Найкращий матч сезону

28-й тур. "Дніпро" - "Карпати" - 1:4

Цей матч не мав для львів’ян найменшої турнірної ваги, але був важливим для їхніх суперників. "Дніпро" на той момент ще зберігав примарні надії на чемпіонство і мав перемагати. Звісно, не можна не відзначити, що невдачі в попередніх зустрічах подіяли на дніпрян деморалізуюче. Не дивно, що впродовж усього перешого тайму матчу з "Карпатами" вони виглядали мляво і моментів поруч з ворітьми Олександра Ільющенкова не створили. Та щойно розпочався другий тайм, як господарі заграли агресивніше, що швидко вилилося у перший в матчі гол. То Пашаєв загубив свій правий фланг, дав Євгенові Коноплянці простір, а той, віддавши передачу вздовж лицьової лінії, вивів Євгена Селезньова на порожні ворота – 1:0.

Відкривши рахунок, дніпряни трохи збавили оберти. Натомість їхні суперники, діючи розкуто, пішли уперед сміливіше і заробили право на пенальті. Щоправда, спеціалісти досі сперечаються, чи збивали Онджей Мазух та Євген Чеберячко Амбросія Чачуа, котрий виходив на ворота, отримавши розрізну передачу від Ярослава Мартинюка. Так чи інакше, Зеньов пенальті реалізував і рахунок зрівнявся.

Остаточно ж розбалансував господарів другий м’яч у їхні ворота. Той же Мартинюк промчав лівим краєм і видав передачу під удар Льопі. Дмитро метрів з 15-ти пробив сходу без шансів для Дениса Бойка – 1:2. Ще два голи львів’яни забили в кінцівці поєдинку. Піймавши суперників на контратаці. Обдва рази відзначився Гладкий. Спершу Олександр, уникнувши офсайдної пастки, протягнув м’яч до карної зони і видав передачу на дальню стійку на Даушвілі. Муртаз пробивав по порожніх воротах, дістаючи м’яч у підкаті і влучив у каркас. Втім, "куля" відскочила до Гладкого і він не промахнувся. Четвертий же гол Олександр забив, отримавши довгу передачу зі своєї половини поля від Дениса Васіна. Вийшовши сам-на-сам з Бойком, нападник "Карпат" пробив на силу і шансів голкіперові не залишив – 1:4.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити