Відійшов у вічність колишній тренер ФК "Львів"

23 червня 22:30
Переглядів: 7330
В

Як стало відомо, сьогодні, 23 червня, і Стрию після тривалої та важкої хвороби перестало битись серце колишнього наставника ФК «Львів» Маврова В’ячеслава Георгієвича.

Отак несподівано, футбольне співтовариство України зазнало втрати. Мавров В.Г. народився у російському місті Коркіно, що в Челябінській області, напередодні Христового Водохрестя 1960 року. Після переїзду на Галичину малий Словко, як його називали друзі, закохався у шкіряний м’яч, якому був відданий до останнього подиху. Він - вихованець стрийської і львівської шкіл футболу. Перші уроки копаного м’яча брав у провідних тренерів Леоніда Кухара і Валентина Борейка. Вставши міцно на ноги Мавров виступав за команди Львівського політучилища (1978/80), «Авангард» (Стрий) (1981/82), «Нафтовик» (Дрогобич) (1982/83), «Авангард» (Жидачів) (1987/88, 1989/93 і 1994/95), «Поділля» (Хмельницький) (1988/89), «Скала» (Стрий) (1993/94) навіть за польські «Карпати» з Кросно.

Упродовж трьох сезонів: з 1997 по 2000 роки, Мавров захищав кольори миколаївської футбольної команди «Цементник», яка успішно виступала у другій Лізі ПФЛ, був її капітаном, а згодом і граючим тренером…

З 2001 року проявляв свій тренерський талант на професійному рівні. Трудився у ФК «Сокіл» (Золочів), «Газовик-Скала» (Стрий), «Нива» (Тернопіль), «Металург» (Запоріжжя), ФК «Оболонь» (Київ), «Татран» (Прешов Словаччина). В ФК «Львів» був помічником і кілька разів головним тренером команди. Допомагав у тренерській роботі Сергієві Ковальцеві у складі молодіжної команди України. Як видно Мавров не скаржився на брак вільного часу чи безробіття. Він завжди і усюди був на потрібному місці.

У грі та на тренерському містку В’ячеслав ГеоргієвичМавров відзначався величезною самовіддачею. Був прекрасним спортивним педагогом. Своїм добрим словом і ділом спричинився до виховання багатьох майстрів шкіряного футболу. Свій талант передав синові - Назару.

Дивна та річ життя, 10 років тому, працюючи разом в колективі «синьо-золотих левів», я мав честь вітати В’ячеслава із його 46-літтям!

Традиційно бажалось уродиннику міцного здоров’я. Це саме той людський скарб, який ще ніколи нікому не завадив. Згодом наші шляхи розійшлися. Але моя увага до тренера не охолола. Незважаючи, що не так часто спілкувались, але при нагоді знаходився час на розмову. Востаннє випала нагода привітати Маврова із його двома ювілейними …п’ятірками.

Це був великий Професіонал футболу, для якого у Грі мільйонів не існувало таємниць. Однак йому не судилось долюбити, дотренувати і додивитись Євро-2016 та багато всього іншого …

І ось тепер останні слова про В’ячеслава, але вже не на його адресу, а родини, близьких і всієї тої футбольної сім’ї, до якої належав Мавров, якому йшов 56-й рік…

Шанувальники таланту В’ячеслава Маврова сумують з приводу передчасної смерті цієї непересічної людини, назавжди збережуть найтепліші спомини про неї.

Світла пам’ять про В’ячеслава Маврова назавжди збережеться в серцях тих, хто мав честь з ним працювати та спілкуватись.

Поховають В’ячеслава Маврова, завтра, 24 червня, у Стрию, місті, яке стало для нього рідним.

З сумом, Олександр Паук та Іван Фаріон

Автор: Олександр Паук
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити