Віктор Петров: "Секрет моїх перемог простий: "пахати" на свій успіх кожен день"

02 лютого 11:22
Переглядів: 412
Петров

Нещодавно у Харкові відбувся Чемпіонат  України з боксу серед молоді і після його завершення ми вирішили поспілкуватись Віктором Петровим –  переможцем у вазі 64 кг, не лише про бокс, а й про захоплення, плани на майбутнє та ще багато про які речі. Це особливо захоплююче говорити з молодими боксерами, які ще якщо не на початку свого спортивного шляху до боксерського Олімпу, то на його першій третинці точно. 

- Вітаю Віте. Спершу, звичайно, запитаю про Чемпіонат. Які твої враження після харківських змагань?

- Турнір дійсно був дуже серйозний. Наполегливо готувався до нього, тренувався, але, насправді, хвилювався не дуже. Вже звик до турнірів і сприймаю їх як належне. Бокс – це ж не просто захоплення. Це в першу чергу робота, і, що ще важливіше, робота над собою.

- Як давно ти вирішив присвятити себе боксу?

- Боксом захоплююсь з дитинства, років з 8-9ти. Тато тренував інших хлопців, а мені подобалось приходити в зал та й собі потроху пробувати (прим. нагадаємо, що батько Віктора – заслужений тренер України Віктор Михайлович Петров, засновник Микулинецької школи бокса).  Потім, коли я трохи виріс, батько став тренувати і мене. Ну і побачив, що з цього врешті будет толк, якщо докласти зусиль.

- Сімейні стосунки радше заважають, чи навпаки допомогають тобі у тренуваннях?

- У нас чудові стосунки з батьком-тренером, тож, швидше, родинні звʾязки допомогають. Важливо, що ми з півслова розуміємо один одного. Тато вже знає що саме мені потрібно і як підійти до тренувань. В нас склались дуже душевні стосунки.

- Ти зараз навчаєшся на першому курсі. Наскільки бокс заважає, чи доповнює приватне життя?

- Так, навчаюсь в Івано-Франківському колледжі на фізкультурному факультеті, але маю індивідуальний графік, тому бокс не заважає навчанню. Звісно, доводиться постійно їздити на тренування та збори. Додому потрапляю на кілька днів і потім в путь. От у вівторок знову їду на збори. Але вже звик до такого режиму, оскільки коли щось дійсно подобається, то перестаєш помічати можливі незручності. Гадаю, що можна повʾязувати речі, які дійсно любиш, незалежно від того які сфери життя вони представляють.

- Які найближчі плани на майбутнє? Ти є одним з кандидатів на молодіжні Олімпійські ігри – які очікування маєш з цього приводу?

- Про Олімпіаду зараз не дуже замислююсь, оскільки поки що шанс досить примарний. У боксі так – один удар може змінити всі плани, тому не зосереджуюсь на олімпійських можливостях. Але секрет успіху простий: «пахати» на свій успіх кожен день і завзято тренуватись, працюючи над своїими помилками.

Зараз більше думаю про змагання в Анапі та Чемпіонат світу в Болгарії. Це мої найближчі цілі (прим. з 19 по 23 лютого Вітя буде боксувати на міжнародному турнірі в Росії в місті Анапа).

- Які боксери тебе надихають на спортивні звершення?

- Беру приклад з Васі Ломаченка, якщо говорити про українських боксерів та любительський бокс, адже професійний дуже відрізняється. Василь тренувався надзвичайно наполегливо і саме це привертає мою увагу. Якщо візьмемо світових зірок боксу, то це Рой Джонс. Здаєтсья, ніби він сприймає  кожен поєдинок як гру і захоплююсь його стилем ведення двобою.

- Переживаєш перед боєм? Можливо маєш якісь «ритуали», або якось налаштовуєшся на поєдинок?

- Звісно не буває так, щоб зовсім не переживати. Але з іншого боку, якщо дуже сильно хвилюватись, то це помітно впливає на результат і збиває з попереднього плану.

Якихось «ритуалів» не маю, але я віруючий. Молюсь перед двобоєм. Намагаюсь ходити до церкви: можливо, виходить не так часто як варто було б, але вважаю що віра – це дуже важливо.

- Як проводиш час поза боксом: може, якісь кінострічки подобаються, або книги?

- Я фанат спорту – дивлюсь футбол окрім боксу, а так щоб поза спортом, то дуже люблю природу. Просто приїхати додому, прогулятись, подихати свіжим повітрям. Допомагає і відпочити, і налаштуватись.

Не дуже багато часу, щоб читати та фільми дивитись: здебільшого знову ж таки про бокс. Серед фільмів запамʾятався «Рекетир» – кіно про справжє життя, його злети і падіння.

- Віриш у кохання з першого погляду?

- Так щоб прямо у кохання, певно, ні. Скоріше у симпатію.

- Ну й наостанок, назви якусь позитивну і негативну риси у своєму характері?

- Про негативні риси можу говорити досить багато, але стараюсь обʾєктивно себе критикувати та самовдосконалюватись. З позитивних – просто люблю робити людям довкола приємні речі. Місцем поступився у транспорті, тобі сказали дякую і вже почуваєш себе добре.

- Щиро дякую за приділений час і хочемо побажати тобі успіхів як у майбутніх матчах, так і в особистому житти. Нагадаємо, що з переможців чемпіонату в Харкові буде сформовано команду, яка представлятиме Україну та боротиметься за світову першість у 2014 році.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити