Водне поло: "Динамо" vs "Слобожанець" – на висхідній нового протистояння

10 листопада 13:30
Переглядів: 77
Динамо

Українські команди водного поло завершили підготовку до нового сезону. Перші ігри ювілейного, XXV національного чемпіонату у Вищій лізі пройдуть вже сьогодні, 10 листопада, у Дніпродзержинську.

Не таємниця, що фаворитами є дві команди – львівське «Динамо», чинний чемпіон України і харківський «Слобожанець», який в останні роки постійно, що називається, дихає в спину галичанам. Перше побачення цих команд у новому сезоні відбудеться вже завтра. Динамівців тренує знаний фахівець Ігор Зінкевич, слобожанців – не менш колоритний Сергій Колточихін. Журналіст ІА ZIK дізналась у чому співпадають і різняться погляди цих тренерів на новий чемпіонат України та підготовку до нього.

Зібрати повний склад команди – проблема

У тренерів спільна біда – на тренування складно зібрати команди в повному складі. Для харків’ян головною перешкодою стала участь тренерів в юнацьких чемпіонатах країни серед команд різних вікових категорій, а гравці, як у Львові так і в Харкові, здебільшого не могли відвідувати усі тренування через навчання у вишах або зайнятість на роботі. Проте Сергій Колточихін оцінює ці обмеження стоїчно: «Підготовку ми не форсуємо, – каже він. – Ігри покажуть, чи вистачить нам сил. Будемо впевнено просуватись від одного етапу до іншого, а в плей-оф обов’язково дамо львів’янам бій».

Ігор Зінкевич хоча і задоволений підготовкою, але тільки на 70 відсотків: «Дуже мало провели тренувань у повному складі, – бідкається він. – До того ж у нас знову немає доступу до великої води. На ранішні тренування не можуть прийти всі студенти, а вечором їм важко добиратись додому, бо тренування закінчується опівночі. У більш ранній час води у нас немає. І освітлення не таке, як треба та й басейн маленький». А от у Харкові ситуація з водою виявилась кращою. Тренер «Слобожанця» розповів, що цього разу був рідкісний випадок, коли проблем з нею не виникало взагалі.

Кадри вирішують усе

Будуть і певні зміни в складі команд фаворитів у цьому сезоні чемпіонату. Мабуть більші втрати понесли харків’яни. Їх висхідна зірка Данило Апостол перейшов грати в російський клуб «Динамо» Астрахань, не буде виступати за команду і капітан Олег Кабанов. Сергій Валентинович каже, що тепер гратимуть юнаки, які сиділи на лаві запасних, а з ветеранів залишився фактично один В’ячеслав Скрипник.

Буде і певне перетасування поміж динамівців. Ігор Зінкевич розповів, що Володимир Ситник, який у минулому сезоні захищав кольори динамівців на правах оренди, тепер не гратиме за Львів, а швидше за все виступатиме за Одесу, яка до речі, після перерви знову братиме участь в чемпіонаті країни. Оскільки Гліб Шульженко, Олександр Цвіркун, Дмитро Федоришин та Дмитро Алєксєєв також не тренувались із збірною, на перший тур вони стовідсотково не поїдуть. А останній взагалі грає в польському чемпіонаті, так що в українському не буде виступати за жоден клуб. «Наразі їх в команді немає, – говорить тренер «Динамо». – Основна причини та, що всі десь підпрацьовують, навчаються в університеті фізкультури, тому в подальшому вони будуть змушені визначитись, чи залишатись в команді».

Але попри певні втрати, серце Ігоря Ілліча все ж радіє підростаючому поколінню. Він розповів, що до тренування вдалось підключити молодих воротарів Назара Бабського і Родіона Пустового, захисника Нестора Андріяша та рухливих нападників Назара Біду і Олександра Дишковського. І може таке статися, що на певному етапі чемпіонату вони гратимуть за «Динамо». Ще один молодий гравець Нікіта Бердніков братиме участь вже у першому турі. «Під час тренувань видно, що вони хочуть попасти в склад команди, а це найголовніше, – відзначає Ігор Зінкевич. – А взагалі, на тур будуть виїжджати 14 гравців і майже на 90 процентів вони вже нам відомі».

Легіонери – це добре, але дорого

Цього разу чемпіонат країни буде проводитись по новій формулі: після шести турів дві кращі команди «золото» розіграють у плей­оф. Тренери «Динамо» і «Слобожанця» кажуть, що сприймають її нормально. Проте у кожного з них є свої застереження, які все ж таки мають дещо спільне. Ігор Зінкевич за те, щоб упродовж чемпіонату не змінювались склади команд. «Я не прихильник, щоб під час чемпіонату награвати молодь, а кращих гравців виставляти лише на плей-оф, – каже він. – Не повинно бути так, що спочатку грають одні гравці, а в плей-оф інші». Сергій Колточихін має подібну думку навіть щодо участі легіонерів. «Напевне неправильно, коли команди тренуються, грають в чемпіонаті, а на фінал приїжджають легіонери і показують інший рівень гри. Ось якщо б легіонери відіграли принаймні 50% чемпіонату, то все гаразд, але для цього потрібні гроші», – каже Сергій Валентинович.

Клуби, безумовно, хотіли б мати їх у своєму складі, щоб підвищувати рівень гри, не тільки команди, але і самого чемпіонату. «Я за те, щоб легіонери грали в нашому чемпіонаті, вони б підсилили нас усіх і чемпіонат був би набагато цікавішим. Звісно, не половина команди легіонерів, дві людини – це нормально», – вважає Ігор Зінкевич. Але утримувати зарубіжних гравців – розкіш, яка українським клубам не по кишені. Тому цього року легіонерів, мабуть, не буде на жодному з етапів змагань. А це, у свою чергу, вирівняє сили команд, що також непогано.

Отже, можна вважати, що перед чемпіонатом шанси у всіх рівні. У «Динамо» і «Слобожанця» хороший склад команд. У харків’ян, звісно, є велика втрата – це Данило Апостол, але головне, що він не втрачений для українського водного поло, бо грає в чемпіонаті хорошого рівня, і зможе, коли буде потрібно, підсилити збірну України. Є свої втрати є і у львів’ян. Окрім того, у всіх поступово будуть відходити ветерани. Тренера кажуть, що без них грати важко, бо молоді гравці одну гру можуть провести на хорошому рівні, а іншу програти через дитячі помилки.

Відкритий чемпіонат бажаний, але неможливий

В чемпіонаті країни братимуть участь всього шість команд, а саме «Динамо» Львів, «Слобожанець» Харків, ВК «Маріуполь», НТУ «ХПІ» – ШВСМ Харків, збірна Київської області та збірна Одеси. Ситуація могла б змінитись, якби змагання були відкритими, і до них долучились закордонні клуби, наприклад, з Молдови, Білорусі чи Грузії. Таку ідею підтримують обидва тренери. Але через складну соціально­політичну ситуацію в Україні або економічні труднощі самих команд цей проект наразі для нас недоступний. «Зараз мало хто хоче їхати в Україну, – говорить Ігор Зінкевич. – Білоруси грають в чемпіонаті Росії, молдовани в першості серед команд Литви і Білорусії. У Грузії свій чемпіонат. Якщо кілька років тому грузини грали в нашому чемпіонаті і займали третє місце, то тепер команда Грузії дуже сильно виросла і входить у 12 кращих команд Європи, а Україна вже й у 16 не попадає».

Але залучення зарубіжних клубів, звісно, не вихід – треба вирощувати свої команди, тоді й рівень чемпіонату буде підвищуватись. А він, на жаль, за останні два роки пішов до низу. В цьому погоджуються обидва тренери.

Сергій Колточихін порівнює нинішні українські команди з минулими. «Це всього лише рівень хороших юнацьких збірних радянських часів, – говорить він. – На той час ми могли обіграти будь який європейський клуб. На жаль, нинішній рівень не підвищується. А покращуватись він може лише в конкурентній боротьбі і завдяки тривалим тренуванням. До того ж ми не встигаємо так швидко вирощувати гравців, як вони відходять від нас».

З ним погоджується й Ігор Зінкевич. Він каже, що чемпіонати у нас проходять ривками. Львів’яни і харків’яни приблизно на одному рівні, а треті та четверті команди, не кажучи вже про п’яті і шості, дуже відстають. «Якщо б в Україні було принаймні чотири команди, як «Динамо» і «Слобожанець», це дало б поштовх для розвитку водного поло. Раніше був ще «Іллічівець» Маріуполь і за нас грали легіонери. Тоді рівень чемпіонату, звісно, був вищим, ніж тепер», – переконаний Ігор Ілліч.

Команди водного поло – не гриби

А де ж ті команди взяти, вони ж не гриби, за одну ніч, і навіть за один рік не виростають. Водне поло – не волейбол, в який можна навчитись грати в кожній загальноосвітній школі. У цьому виді спорту все набагато складніше. По­перше, необхідні досвідчені тренера, а вони є хіба що у Львові, Харкові, Маріуполі та Одесі. Сергій Колточихін вважає, що навіть у Дніпропетровську вони вже не такі досвідчені. Є ще в Києві, але справи там не йдуть, як хотілося б. Тобто дуже обмежена кількість тренерів.

Водне поло – це технічно складний вид спорту. Дитину можна навчити плавати, можна дати дитині в руки м’яч. Але навчити якісно грати в водне поло – це кропітка, важка і довготривала праця, яка вимагає великого терпіння і часу. Ні з того, ні з сього водне поло не виникає. Це так команду по футболу можна організувати – приїхати будь куди, купити гравців і маєш тобі. У водному поло починається все зі школи по плаванню, потім середня ланка – ДЮСШ, училище. І лише потім з’являється команда майстрів. Сергій Колточихін наводить приклад з власного тренерського досвіду: «Ось у цьому році ми виграли три юнацьких чемпіонати серед 12-, 14- і 16­річних. Але, щоб показати такий результат, ми працюємо з 2008 року, тобто сім років і це при наявності досвідченого тренерського складу. Це означає, що для того, аби у якомусь місті з’явилась команда, необхідно 8–10 років роботи».

Але ж відомо, що тренери залишаються там, де вони виросли та жили довший час. А так, щоб вони приїхали в інше місто і піднімали там команду, то необхідно багато чого, а в першу чергу – молодість.

Проте майбутнє в українського водного поло все­таки може бути. На сьогодні ще не пізно закласти основи до майбутньої величі цього виду спорту в нашій країні. У Сергія Колточихіна вже навіть є ідея як це зробити: «Нам бази потрібні, але ж басейни не будують, а те що раніше було збудоване – приватизували і спортсменів туди пускати не дуже хочуть. Тому необхідно формувати команди з дітей у фітнес-клубах, куди їх приводять вчитись плавати грошовиті батьки. Але цим поки що ніхто не займається. Та я думаю, що саме за цим майбутнє, бо те, що на водне поло діти йдуть охочіше, ніж на інші водні види спорту, багато про що говорить».

P.SНа останок пропонуємо вашій увазі склади команд «Динамо» і «Слобожанець» на перший тур чемпіонату країни.

ВК «Динамо» (Львів)

воротарі: Денис Волончук, Олег Раврик

захисники: Юрій Мамєтьєв, Станіслав Дубелір, Роман Грищук, Віталій Свіщов

рухливі нападники: Олексій Шведов, Віктор Момот, Андрій Коноварт, Богдан Дзядик, Нікіта Бердніков, Олександр Дядюра

стовпи: Юрій Бегень, Сергій Грішин

головний тренер – заслужений тренер України Ігор Зінкевич

тренер – заслужений тренер України Юрій Гайдаєнко

капітан – Віктор Момот

ВК «Слобожанець» (Харків)

воротарі: Дмитро Дудіков, Олександр Бураков, Олексій Келеберда

захисники: Олександр Абрамов, Олександр Єрмаков, В’ячеслав Скрипник

рухливі нападники: Михайло Черпак, Микита Важинов, Вадим Євстатов, Кирило Наволоков, Артем Саліков

стовпи – Григорій Кірочкін, Денис Гурцкая, Владислав Музичук

головний тренер – Сергій Колточихін

тренер – Сергій Столяров

капітан – Дмитро Дудіков

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити