Володимир Гладкий: "У першій команді усе набагато швидше"

02 липня 11:25
Переглядів: 216
Володимир Гладкий

Володимир Гладкий – один з тих молодих гравців, які завершили свої виступи у складі юніорської команди і перейшли до дублерів. Про своє життя, футбольні успіхи та невдачі, талановитий хавбек розповів офіційному сайту «зелено-білих». 

– У чемпіонаті юніорських складів «Карпати» посіли третє місце. Мабуть, це далеко не те, на що ви розраховували?
– Погоджуюся, ми перше місце хотіли, від початку до кінця лідирували в турнірній таблиці. Але у ключовому матчі програли «Шахтарю». Не знаю чи по грі, але у будь-якому випадку дуже прикро. Ми двічі вели в рахунку, але зрештою закінчили той матч поразкою 2:3. На завершальний поєдинок до Києва ми вже їхали без мотивації і примудрилися програти 3:0. Таким чином втратили і золото, і срібло. 

– А чому у вас мотивації не було?
– Я мав на увазі емоції. Ми все віддали у матчі проти «Шахтаря» і у підсумку були спустошеними. 

– Але чи справді матч з донеччанами був ключовим? 
– Справді, по ходу чемпіонату ми у кількох матчах необов’язково втрачали очки. Пригадую прикру нічию зі «Скалою» чи поразку від «Зорі», коли ми вели в рахунку. 

– У чому важкість юніорського чемпіонату? Переїзди, штучні поля... 
– Ні, я б не сказав. Не в цьому слід шукати причину. 

– Ти вихованець клубної Академії, отже не львівський... 
– Я з маленького містечка Куликів, а до Львова переїхав у п’ятирічному віці. З шести років почав займатися футболом, спершу в клубній школі, згодом в СЛЮШОР 4, а потім в Академії. 

– Не часто в Академії займаються львів’яни... 
– Було все ж кілька чоловік. Спершу я жив в гуртожитку, але потім додому переїхав.

– Хто з тренерів мав на тебе найбільший вплив? 
– Кожен тренер, який зі мною працював, щось вніс у мій розвиток. Але найбільше, мабуть, Роман Гнатів, з яким ми працювали 4 роки. Він дуже хороша людина і мудрий тренер. Ніколи ні на кого не кричав, усе спокійно пояснював. Насправді, з ним працювалося дуже приємно. 

– За збірну України часто грав?
– Пару разів їздив на турніри і збори, але зіграв не так вже й багато.

– Зараз молодіжна команда проводить збори в Словенії. Ти вважаєшся гравцем дублю, але провів кілька тренувань у складі першої команди... 
– Можу сказати, що в першій команді усе набагато швидше. Просто необхідно грати в один дотик, бо більшого не дозволять. Якщо робиш два дотики, то вже повинен мати конкретне рішення як продовжити атаку. Якщо ж такого рішення не маєш, то губиш м’яч. 

– Зважаючи на те, що з пасом ти дружиш, тобі мало б бути легше... 
– Все одно важко було. Гравці першої команди швидкі, сильні, досвідчені. Але якщо з ними тренуватися місяць-два, то звикаєш.

– Від тебе вимагали так само як і від інших гравців?
– Звичайно, ставлення і вимоги до всіх однакові. 

– У матчі проти «Црвени Звезди» ти вийшов на другий тайм і отримав прекрасну нагоду. Що ти пережив, коли побачив, як м’яч влетів не у ворота, а вийшов за межі поля? 
– Насамперед, шоком для мене стала помилка оборонців, які подарували мені м’яча перед воротами. Правда, я вже перебував раніше у таких ситуаціях і свої моменти реалізовував. І тут начебто усе робив вірно – показав, що битиму в дальній кут, а пробив у ближній. Після матчу я багато разів дивився цей момент. Мушу визнати, що досвідчений воротар усе зробив вірно – не кидався під удар. У підсумку м’яч йому в обличчя влучив. 

– Ти схопився за голову і довго не відводив рук. Не міг повірити?
– Коли дають такий шанс і ти не забиваєш – надзвичайно прикро.

– Але свій гол у першій команді ти все-таки забив...
– Це здорово, але головне, що перемогла команда. Тоді Міша Сергійчук здорово пройшов флангом і побачивши мене, накотив м’яча під удар. Залишалося лише влучити у порожні ворота. 

– Тренери тебе більше використовують як нападника чи як хавбека?
– У клубній Академії я починав нападником, але згодом мене перекваліфікували в атакувального півзахисника. 

– По манері гри ти більше схожий на Голодюка чи на Карнозу?
– Швидше на Озіла (сміється)

– Яка у тебе мета в «Карпатах»?
– Мрію зіграти з «Карпатами» у Лізі чемпіонів. З юніорами цього досягти не вдалося, сподіваюся, що вийде з першою командою.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити