Володимир Костевич: "Чим вищі завдання, тим більші досягнення"

17 липня 15:19
Переглядів: 195
костевич
Повернувшись до Львова, лівий бек «Карпат» розповів, як команда готувалася у Словенії, щоби наступного сезону боротися за зону Ліги Європи

Варіант із «Дніпром» — на рівні чуток

— Володимире, як і де відпочивали після завершення сезону?

— Спершу поїхав до своїх батьків у село. Уперше в житті спробував піти на нічну риболовлю. Вийшло це успішно, тому сподобалося. До слова, зараз я теж ловлю рибу (розмова відбувалася в суботу. — Є.Д.). А після села поїхав у Туреччину відпочивати.

— Чи не складало труднощів упродовж відпустки виконувати план роботи, доручений тренерським штабом?

— Насправді відпустка не була такою вже й тривалою. Відтак тренер не давав жодних завдань на цей час. Навпаки казав, аби ми відпочили від футболу. Повірте, за той час нереально втратити форму.

— Цього часу вистачило, щоби перевести дух і скучити за футболом?

— У принципі, так. Хоча в останні дні розумів, що хочеться ще трішки відпочити. Із іншого боку, вже засумував за грою.

— Чи не було зацікавленості з боку інших клубів до вашої персони? Чи були контакти з «Дніпром», який,подейкували, поклав на вас око?

— Я нічого не знаю з приводу інтересу «Дніпра». Як і ви, мій друг якось запитав: «А ти що, вже переїжджаєш у Дніпропетровськ?». Був здивований почутим, оскільки мені із цього приводу нічого не відомо. Лише в Інтернеті можу натрапити на подібного роду чутки, мовляв, мною хтось цікавиться. Водночас жодних конкретних пропозицій не було.

— Йовичевичу приписують «любов» до бігових навантажень. Цього разу коуч вас знову не жалів?

— Підготовка справді передбачає чималий кілометраж пробіжок. Часом це навіть дуже складно. Проте є багато вправ із м’ячем. Отож у комплексі це доволі цікаво. Не подумайте, що ми лише бігаємо й усе. Коли чергуються вправи, їх легше виконувати. Усі розуміють, що без цієї біганини, атлетичних вправ і стрибків неможливо грати. Це пот­рібно просто перетерпіти й пересилити. Звичайно, ми збурюємося: «Та скільки можна бігати й стрибати?». Утім, усвідомлюємо — треба. Гадаю, наше «плювання» допомагає переносити навантаження.

— Чимось літні збори були особ­ливими? Чи виконували програму, до якої вже звикли?

— Я би не сказав, що наші тренування всі однакові. У плані навантажень були непрості збори. Були цікаві суперники, з якими проводили контрольні матчі. Тренувальний процес не набридав. Усе було на гідному рівні.

— Чи приємно усвідомлювати, що львівський колектив не зазнав жодних утрат, отож не змінився?

— Так, це дуже-дуже приємно. Усі були також раді, коли Кожанов повернувся до нас. Це добре: коли довго виступати одним складом, можна створити боєздатну команду.

— На вашу думку, це може стати запорукою поліпшення результатів наступного сезону?

— Авжеж! Зіграність відіграє дуже важливу роль у футболі.

— До речі, як зустріли Кожанова після перемовин між «Карпатами» та «Шахтарем»?

— Ми спілкувалися перед вильотом, але конкретики не було. Думаю, сам Денис не знав, де, зреш­тою, опиниться. Ми сподівалися, що він повернеться, тому тішилися, коли про це дізналися. Кожанов — важливий гравець нашої команди. Зустрілися, трохи «покпинили» його, привітали та пішли всі разом на тренування.

Повернення додому — як гора з плечей

— Чи дошкуляла спека впродовж словенських зборів? Як із цим боролися?

— Останній матч грали об 11-й ранку, проте спека вже була відчутна — 35 градусів. Було дуже непросто. Радили більшою мірою наповнювати водою організм. Маю надію, це все виправдається впродовж сезону.

— Спаринги «Карпати» проводили винятково проти балканських клубів. Це відчувалося на полі?

— Бували елементи грубощів із їхнього боку. Суперники практично не відрізнялися один од одного: за стилем, манерою та поведінкою на полі. Як мінімум, із ними корисно грати, щоби навчитися не піддаватися на провокації.

— Львів’яни програли та зіграли внічию лише по одному матчу, решту п’ять — виграли. Про що це свідчить?

— Результати на вишколі — другорядні. Ніхто, крім нашого наставника, не знає, в якому стані перебувають гравці. Ми грали на тлі серйозних навантажень, отож не підсумковий рахунок мав значення, а наш фізичний стан на полі, коли виконували тактичні задуми та схеми.

— Чи задоволені умовами, в яких працювали за кордоном?

— Мені все сподобалося: харчування, поля (тренувальні й ігрові) та спаринг-партнери.

— За словами вашого наставника, команда намагається поєднати видовищність гри та наступальну агресію. На ваш погляд, наскільки це вдалося втілити в життя?

— Навіть у останніх турах було видно, що ми вже непогано володіємо м’ячем і використовуємо пресинг. Із кожним матчем і тренуванням додаємо в цих компонентах. Думаю, ми на правильному шляху.

— Як проводили вільний час на словенських зборах?

— Мали один вихідний. Намагався його провести біля басейну чи позагоряти на лежаку, відвідати сауну. Загалом, релаксував.

— Чи встигаєте стежити за виступами юнацької збірної України, в якій виступають ваші партнери (Гуцуляк, Швед і Кльоц)?

— Завдяки Інтернету слідкую за ними, але не спілкувався. Знаю, що Швед травмувався. Шкода Мар’яна, тож сподіваємося на його якнайшвидше одужання.

— Із яким настроєм повернулися до Львова? Певне, з думкою: «Нарешті, це все завершилося, тепер можна пограти у футбол»?

— Можна й так сказати. Дуже радий повернутися до Львова. Лише спортсмени знають, як це приємно після важких зборів повернутися додому. Як гора з плечей звалилася першого ж дня.

— Улітку Гітченко знову отримав капітанську пов’язку. На таку роль, часом, не претендували?

— Ні, однак на один матч таки вийшов із капітанською пов’язкою: на полі було багато молодих партнерів. Я був один із найстарших, тому тренер довірив мені таке право. Було незвично виводити команду, зате дуже приємно.

— На думку вашого капітана, «Карпати» готові продемонструвати ліпший результат і боротися за зону Ліги Європи. Погоджуєтеся?

— Скільки читав пресу, дивився передач, слухав фахівців: багато хто говорив, що ми граємо набагато краще, зважаючи на турнірне становище попереднього чемпіонату. Я теж дотримуюся думки, що ми заслуговували більшого. Зараз завдання номер один — довести, що це були не порожні слова. Чому би не замахнутися на зону Ліги Європи? Уважаю, чим вищі завдання, тим більші досягнення.

— Містер іще не оголошував, які завдання стоять перед вами? Де хоче побачити «зелено-білих»за результатами сезону?

— Подібних заяв не було, мовляв, боремося за зону Ліги Європи. Утім, у розмовах між собою дійшли висновку: всі прагнуть спробувати себе на міжнародній арені. Старатимемося з усіх сил. Подивимося, як нам це вдасться. Та, попри все, наше бажання незмінне.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити