Володимир Рудюк: "У "Карпати" прийшов з міні-футболу"

02 листопада 23:26
Переглядів: 190
РУДЮК

Юніорська команда львівських «Карпат» продовжує йти у лідируючій групі першості вслід за «Шахтарем» і «Динамо». На вихідних на команду Андрія Тлумака очікував непростий виїзд у Маріуполь, однак молоді «леви» впоралися із суперником більш ніж впевнено – перемога з рахунком 4:0. Одним із творців карпатівського тріумфу став Володимир Рудюк, який відзначився забитим голом у ворота приазовського клубу. Інформаційний центр ФК «Карпати» вирішив детальніше дізнатися у півзахисника «зелено-білих» про поїздку на схід України, а також скористався нагодою познайомитися із тим, хто в перспективі вже зовсім скоро писатиме майбутнє «Карпат». 

– Володимире, у суботу юнацька команда «Карпат» феєрично перемогла на виїзді «Маріуполь». Які враження залишилися від поєдинку?
– Це була дуже інтенсивна гра з великою кількістю моментів. Ми налагодили свою реалізацію і використали більшість гольових нагод. Тому і рахунок вийшов розгромним. Можливостей було більше, однак ми практично витиснули максимум із стовідсоткових моментів.

– Один з голів на твоєму рахунку – тобі вдалося відзначитися після виконання штрафного. Ти свідомо бив по воротах?
– Спочатку хотів подавати, але побачив, що наші гравці перебігли за лінію подачі. Тому вирішив направити м’яч у дальній кут. Все цілком вдалося – м’яч опинився у сітці.

– Для тебе це третій гольовий удар у сезоні. Після Андрія Ременюка ти є другим голеадором команди...
– Тренер мені довіряє. Андрій Богданович Тлумак дозволяє грати у більш атакувальний футбол, розміщуватися трохи «вище». Фактично я отримую волю дій в атаці. Думаю, це головна причина того, що я забиваю.

– Однак за позицією ти є класичним центральним півзахисником.
– Так, але мені вдається і оборонятися, і підключатися до атак. Маю таку можливість не в останню чергу завдяки хорошій роботі моїх партнерів. 

– Повертаючись до протистояння з «Маріуполем», варто зауважити, що команду Геннадія Орбу точно не можна віднести до аутсайдерів першості.
– Їх справді не назвеш слабкою командою. «Маріуполь» – непоганий суперник. Напевно, вся справа в тому, що ми доволі організовано зіграли в обороні і не дозволили практично нічого створити поруч із нашими воротами. Разом з тим ми непогано володіли м’ячем. 

– Синхронні перемоги у паралельних поєдинках здобули головні конкуренти «Карпат» за золоті медалі «Шахтар» і «Динамо». Ви слідкуєте за матчами киян і донеччан?
– Чесно кажучи, не дуже слідкуємо. Результати дізнаємося, цікавимося, але свідомого стеження немає. Може, хтось і цікавиться, але скажу про себе – я не звертаю уваги на виступи конкурентів.

– Ви в команді для себе чітко поставили завдання на сезон?
– Намагаємося виконувати завдання тренерів. Тренерський штаб і самі гравці налаштовані рішуче. Ми прагнемо золотих медалей, йдемо до них. 

– У Маріуполі «Карпати» дуже яскраво відсвяткували перемогу. Колектив у вашій команді – понад усе?
– У нас була важка і далека дорога. Кожен з нас пережив неймовірні емоції – така перемога з міцним суперником. Ми фотографувалися і просто хотіли закарбувати цей момент (усміхається).

– У юніорській команді «Карпат» чимало гравців представляють інші міста західного регіону. Ти народився у Хмельницькому. З чого розпочалася твоя дорога в «Карпатах»?
– У Львові відбувався турнір з міні-футболу. Я приїхав у складі хмельницької команди і мене запримітив карпатівський тренер Володимир Вільчинський. Фактично я прийшов у великий футбол з міні-футболу. Це сталося у 14-річному віці.

– Перелаштування з міні-футболу було для тебе нескладним?
– Важко не було. Моя позиція в центрі поля є особливою – вона фактично поєднує ці два види спорту і має схожі характеристики: хороше бачення поля, швидке прийняття рішення. Тренер допоміг у цьому і я без проблем перейшов у великий футбол.

– Міні-футбольне минуле тобі допомагає?
– Так, особливо у технічному плані. Я почав краще відчувати м’яч, налагодив виконання передач та відчув прогрес у інтенсивності дій. 

– Ти вже адаптувався до Львова?
– Скажу чесно, середовище суттєво впливає. За цей час у Львові я пройнявся місцевим львівським духом. Мені все тут дуже подобається.

– Принцип «підтримуй свою рідну команду» мав місце у твоєму житті? Ти відвідував матчі хмельницького «Поділля»?
– З самого дитинства я ходив на матчі цієї команди і навіть півроку виступав за дитячу команду «Поділля» у великому футболі. Проте згодом я перейшов у міні-футбол. Щодо «Поділля», то я завжди цікавився долею цього клубу і навіть зараз уважно слідкую за ним у другій лізі.  

– Кого відзначиш з-поміж гравців основи «Карпат»?
– Дуже імпонує гра Франціско Ді Франко. Це технічний гравець, який чудово бачить поле. У нього є чому повчитися.

– Ти є стабільним гравцем юнацької збірної України разом із карпатівцями Харжевським, Сливою, Куртяком і Ляхом. Вслід за «Динамо» львів’яни делегують до табору «синьо-жовтих» найбільше виконавців.
– У нас чимале представництво. Я їздив на останні збори і на турнір у Чехію. На Євро-2017 не грав через травму – були проблеми з пахом і після рекомендації лікаря вирішили не ризикувати. Головна ціль на даний момент – успішні виступи за «Карпати» і стабільні виклики до збірної України.

За матеріалами: fckarpaty.com
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити