Враження від матчу "Карпати" - "Олімпік": "тіхушник", полювання на Йовічевіча і нова львівська зірка

30 квітня 16:23
Переглядів: 621
карпати олімпік швед

Вперше з 2006 року я відвідав домашній матч «Карпат». Останнім поєдинком, який я спостерігав вживу на стадіоні «Україна» був матч «зелено-білих» з дніпропетровським «Дніпром». Той матч запам’ятався прекрасною атмосферою, як на стадіоні так і за його межами , незважаючи на результат : «Карпати» програли 0:1.  Не ходив на матчі з тих чи інших, як суб’єктивних так і об’єктивних, причин про які нема сенсу тут писати.

Недільна гра була дала можливісті не тільки отримати нові емоції й враження але і порівняти, що змінилось за вісім з половиною років.

Перше, на що звертаєш уваги - це кількість вболівальників, яка рухається на стадіон. Зайшовши в парк біля стадіону був приємно здивований сотнями людей, які рухались в напрямку стадіону. Проте, виявилось, що це закінчилась недільна служба і люди повертались додому.

В 2006 році футбол в мене особисто асоціювався з маленьким сімейним святом. Дома мама готувала тормозок, а тато з друзями і сином спершу приходили в парк біля стадіону, робили міні пікнік і вже тоді йшли на гру. Зараз цього немає. А замість сімейних компаній до стадіону рухалось кілька груп підлітків. Проте, сімейні підряди таки було: дідусь привів малого внука з яким активно аналізував гру команди, кожен вміру своїх можливостей; також чи то син чи то зять прийшов з батьком, який активно обговорював гру карпатівських форвардів; ще кілька таких пар різного віку побачив на стадіоні. Всі вони активно вболівали і це явно приносило їм багато задоволення. А одна з них таки мала тормозок від мами.

«Компетентні» стюарди

Зайшовши на територію самого стадіону почув, як на мене, унікальну розмову стюардів. Один із них допитувався іншого з ким це «Карпати» сьогодні грають. Наявність таких стюардів спонукала мене перевірити, як вони працюють на секторі. Зайшовши у свій сектор та ставши біля свого місця я запитав де маю сидіти. І о диво, він відповів, що напевно тут.  Попробував уточнити де восьме місце у 15 ряду. Відповідь дуже точна – не знаю. А з якого кінця сектора починається нумерація крісел у ряді, - питаю я далі, відповідь: «Напевно з того боку».  Для тих хто ніколи не був на стадіоні «Україна» наголошу, що всі ряди і крісла пронумеровані і для того, щоб сказати де і що знаходиться достатньо тільки подивитись на крісло. Доречі, про крісла - мої джинси довелося прати, оскільки крісла грязні і на них великий шар пилу. Тепер стає трохи зрозуміло чому люди вибирають «Арену Львів» і не хочуть ходити на «Україну», всім хочеться комфорту. І це підтвердили гості з Івано-Франківська, які приїхали на матч «Шахтар» - «Динамо», а перед ним відвідали й матч «Карпат» та сиділи поруч зі мною.  Висловлювати своє незадоволення вони перестали тільки після чергової порції пива.

Щодо пива – кільком молодикам вдалось пронести на стадіон хмільний напій у скляних пляшках і стюарди ніяк на це не відреагували.

Алкоголь-сигарети-діти

Сонце, свіже повітря, футбол. Відпочивай, насолоджуйся грою і життям. Але є одне але… о 14:00 на полі з’являються команди, а разом з ними у секторі з’являються п’яті вболівальники і довкола мене вже стоїть запах горілки та пива. Проходить ще пару хвилин і з усіх чотирьох сторін починаю димітись сигарети. Для мене це ще нічого, переживу, незважаючи на те, що не люблю запах диму. Проте, на два ряди нижче сиділа молода мама з дитиною місяців 5-7. І для неї така аура була не те що неприйнятною, а й шкідливою. Сумніваюсь що вона скоро знову прийде на матч. Доречі, діти складають досить великий відсоток вболівальників на трибунах тому створення для них окремого сектору – це правильне рішення керівництва «Карпат». В такій ситуації потрібно задуматись над запровадженням нових традицій споживання на стадіонах, як це зроблено в Англії. А то в нас насіння, пиво і сигарети це круто і вважаться невідємною частиною футболу. 

Хочеш у фан-сектор, дружи з Тарасом

Купуючи квиток у магазині в центрі Львова зустрів чоловіка, який приїхав з Києва на матч й хотів підтримати «Карпати» у фан-секторі. Проте, квиток він так і не купив в бажаний сектор, оскільки їх реалізовують самі фанати. Тому стало цікаво, а хто ж приходить у фанатський-сектор. Заходив туди перед матчем й після матчу, більшість випивші підлітки, трохи п’яних старшого віку і ще до десятка чоловіків, які ледве стоять на ногах. Щодо поведінки фанів напишу нижче, а тут наголошу, що лідер зажди повинен мати повагу. Тому в мене викликає сміх, як називають лідера фанатів «Карпат» і голову ГО «Завжди вірні» - Тарасик. Для футбольної громадськості він Тарас Павлів, для фанатів Гладіатор, Гладік. Принаймні я так вважав, а виявилось – Тарасик:).

карпати

Фото - fckarpaty.com.ua

Яким повинен бути патріот?

Патріотизм це не тільки співання гімну і крики Слава Україні. Патріотизм – це твоє ставлення до держави, людей, які тут проживають, до її свят і трагедій, тому сильно розчарувало, що ні Прем’єр-ліга, ні «Карпати» не ініціювали хвилину мовчання перед грою для вшанування людей, які загинули після катастрофи на Чорнобильській АЕС.  29 років тому сотні героїв поклали своє життя для того, щоб врятувати мільйони і незважаючи на те що всі події відбувались в УРСР, їх потрібно було вшанувати.

Щодо «стандартних» проявів патріотизму – виконання Гімну України перед матчем, то склалось враження, що «Карпати» грають міжнародний матч, а в команді суперника є три українці. Крім всіх гравців «зелено-білих» тільки три представники донецької команди тримали руку на серці. Звичайно, любов до держави і повага до її символів не визначається місцем розташування руки під час виконання гімну але в нас вже склалась усталена традиція, яка стимулює, підтримує, заводить і є важливою у сприйнятті тебе. Тому такі вияви перед грою є повагою до вболівальника і гімну України. Нажаль, не всі гравці донеччан це розуміють. В ситуації, яка склалась в нашій державі принцип «вишиванка під шкірою» не працює (продюсер Ігор Ліхута, який так заявив, підтримував режим Януковича, а після Майдану поїхав в Росію – ред.).

«Тіхушник» і полювання на Ігора Йовічевіча

Тренер «Карпат» Ігор Йовічевіч змушений був пропустити цей матч через дискваліфікацію у матчі з «Металістом». Тому за грою спостерігав з трибун стадіону. Замість сидіти у віп-ложі Йовічевіч спустився в перший ряд центральних секторів. Присутність містера стала окремою атракцією для вболівальників – вони влаштували полювання за його автографом. Ті хто був у найблищих секторах зразу ж кинулись за бажаним підписом але тренер ввічливо відмовив. Наступній групі, яка прибігла за кілька хвилин він пояснив, що автографи будуть після гри. Проте, з часом вболівальники з секторів, які розміщені далі, теж побачили наставника і почали міграцію в центральні сектори. Відповідь Йовічевіча не змінилась. До кінця зустріч кожних 10 хв. хтось підходив за автографам. Хтось намагався пояснити, що колекціонує розчерки футболісті, хтось просто хотів сфотографуватись, діти бачили найемоційнішого тренера країни і бігли, спотикаючись, щоб побачити його. Деякі по кілька раз підходили і намагалися вмовити на автограф. Підходили досить цікаві екземпляри: хлопець привів сфотографуватись свою п’яну дівчину, викладач одного з вишів Львова у поважному віці, як дитина бігав по сектору перескакуючи через крісла, щоб першим підписати програмку. А з рухом наставника по секторах рухались і фанати, сподіваючись на автограф. Варто зазначити, що після завершення зустрічі кілька вболівальників таки отримали бажаний автограф.

 йовічевіч

Фото - ФК "Карпати"

На трибунах Йовічевіч був не сам, поруч з ним постійно знаходився чоловік у клітчатій сорочці, який в декого викликав більше зацікавлення ніж тренер. Спершу його ніхто не зауважив, ну сидить собі чоловік футбол дивиться, рухається за тренером, може теж автограф хоче але коли кількість вболівальників стала такою, що заважала хорвату дивитись футбол цей пан почав їх відганяти, та оберігати тренера від надоїдливих вболівальників. Тоді всі і побачили бейджик на грудях і зрозуміло чого він на трибунах.  По рядах зразу ж почали говорити про «тіхушника». В його сторону посипались жарти і підколки, а після того як рахунок став 4:1 так взагалі він став головною розвагою вболвальників. Всіх цікавило, як він буде поводитись коли в кінці матчі десятки дітей і чоловіків кинуться за автографами. Проте, після фінального свистка мисливці за розчерком тренера повели себе дуже коректно і виважено, вони не напирали на Йовічевіча і з розумінням поставились до його короткої (3-4 підписи) автограф сесії.

«Дитячий сектор» крутіший ніж «Фан-сектор».

На останніх матчах «Карпат» з’явився «дитячий-сектор». Цього разу там було півтори десятки дітей, які протягом всього матчу активно підтримували команду. Саме вони задавали тон на трибунах. Фан-сектор фактично повторював за дітьми основні кричали вболівальників. Зокрема, вони двічі підняли трибуни на ноги кричалкою «Хто не скаче той москаль» і заспівали гімн України.

А фан-сектору треба повчитись толерантності. Кілька раз під час матчу вони просто намагались перекричати дітей, правда не завжди виходило. Причому це відбувалось систематично і в паузах коли фан-сектор замовкав діти прочинали активно підтримувати команду і їх зразу ж перекрикували фанати не завжди нормативними криками. Слід наголосити, що це було не випадково, а усвідомлено і цілеспрямовано.

Фото - fckarpaty.com.ua

Нова львівська зірка

Про саму гру вже написано і переписано достатньо. Всі хвалять гравців і їхню гру, експерти відмічають гру Мар’яна Шведа. Тому щодо гри хочеться виділити тільки один момент - не применшую заслуг «зелено-білих» але склалось враження, що виграли ті хто більше хотів. В діях «Олімпіка» не було помітно бажання битись до кінця, повністю віддавати себе грі і досягати позитивного результату, вони грати аби грати. Можливо економили сили перед грою з «Динамо» в Кубку України (матч з киянами завершився нульовою нічиєю – ред.).

Хочеться наголосити на іншому, керівництво «Карпат» поставило собі за мету створити команду, яка б складалась із власних вихованців на гру яких приходили б дивитись не тільки через результати, а й тому що вони свої. Наразі - це спрацювало, ще перед початком матчу вболівальники, яких я зустрічав і хто сидів біля мене активно обговорювали кількість власних вихованців у складі. Ніхто не висловив жодної негативно думки, а головним героєм розмов звичайно був Мар’ян Швед. Хлопець, який тільки закінчив школу вже встиг стати улюбленцем публіки, всі його дії супроводжувались позитивними вигуками, а для гостей з Івано-Франківська його рекламували, як майбутню зірку українського футболу, яка рано чи пізно покине Львів і перейде в Топ-клуб.      

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити