Як баскетбольна Суперліга провела сезон на виживання

09 травня 12:27
Переглядів: 148
Політехніка БК Київ

З одного боку, ніхто не чекав повернення у «золоту епоху» кількарічної давнини, коли Суперліга була максимально конкурентною та справедливо входила до десятки кращих європейських ліг. Тоді кожна команда мала по 5-6 легіонерів пристойного рівня, а лідери чемпіонату навіть дозволяли собі привозити до України зіркових (за мірками Європи) гравців і були міцними бойовими одиницями на рівні Єврокубку. До того ж, не вийшли на старт два гранди останніх років: багаторазовий чемпіон України маріупольський «Азовмаш» та чемпіон 2012 року БК «Донецьк».

З іншого ж боку – очікували все ж більшого, ніж вийшло в підсумку. Вже впродовж сезону відбувся черговий відтік баскетболістів за кордон, при цьому Україну почали залишати не лише гравці рівня національної збірної, а й достатньо молоді баскетболісти без значного досвіду гри в Суперлізі. Мотивація проста: тут грошей не платять взагалі, перспективи примарні, у той час як в Латвії чи навіть у другій лізі чемпіонату Казахстану можна спокійно заробляти декілька тисяч доларів на місяць.

Звісно, від’їзд цілої групи якісних гравців значно знизив загальний рівень чемпіонату. До того ж, цього сезону в Україні грали всього вісім іноземних баскетболістів: для порівняння, в сезоні 2012/13 ледь не в усіх 14-тьох командах було по 4-5 іноземців, а київський «Будівельник» дозволяв собі тримати шість легіонерів рівня «вище середнього» - з цим складом кияни досягнули історичного півфіналу Єврокубка та дебютували у найпрестижнішому баскетбольному турнірі – Євролізі.

Переможець значної кількості зустрічей був відомим ще до їхнього початку, повернулися давно забуті зустрічі із «подвійними» рахунками на користь однієї з команд. В таких умовах багато ігрового часу отримали молоді українські баскетболісти, однак якість їх гри залишала бажати кращого. Дивитися на все це було непросто і вболівальникам, і журналістам, а тренери тільки й робили, що бідкалися на брак досвіду в підопічних та їх дитячі помилки.

П'ятірка Коломойського

Головний удар Суперліга зазнала після Нового року, коли одразу п’ять клубів так званої групи «Приват» залишилися без фінансування на другу частину сезону. Перший дзвоник для «Одеси», «Говерли», «Ферро-ЗНТУ», «Політехніки» та «Дніпро-Азоту» пролунав ще восени, коли на осінню частину сезону клуби отримали значно менші суми, ніж очікували. Однак це ще були квіточки: взимку вони не отримали нічого. Цікаво, що в лютому, в розпал «кризи», Ігор Коломойський – головний інвестор цих клубів – вперше за роки існування оновленої Суперліги (з 2009 року) особисто (!) зустрівся з очільниками команд та пообіцяв їм фінансування до кінця сезону.

Тим часом журналісти пліткували: мовляв, Коломойський пообіцяв «своїм» клубам гроші й на наступний рік, ще в іноземний валюті. Для довідки: більшість клубів чемпіонату, враховуючи складну економічну ситуацію в країні та девальвацію національної валюти, з цього сезону перевели усі розрахунки в гривні. Якщо раніше контракти в гривнях підписували лише з молодими гравцями, то зараз це стало необхідністю для всіх. Й навпаки, контракт в доларах – ознака фінансової стабільності клубу, за умови, звісно ж, якщо всі виплати відбуваються своєчасно. Тому запрошення іноземних гравців, що автоматично потребує розрахунків в умовних одиницях, стали рідкістю.

За декілька тижнів Ігор Коломойський дав перше в своєму житті інтерв’ю на тему баскетболу – колеги-журналісти «підловили» президента «Дніпра» на конгресі ФФУ, де він балотувався на пост президенту федерації. Ігор Валерійович від своїх обіцянок не відмовився, але у власній неповторній манері звинуватив керівників деяких клубів у розкраданні бюджетних грошей. Мовляв, ті, хто працював нормально у «ситі роки», зараз проблем не мають. А красти, взагалі, треба було поменше. При цьому, конкретних імен «менеджерів», які крадуть, Коломойський не назвав, а журналісти не підказали.

Так чи інакше, жоден із п’ятірки клубів «Привату» грошей на закінчення сезону не отримав, але до фінішу всі клуби все ж доповзли, використовуючи або особисті кошти президентів, або допомогу невеликих спонсорів. Не виключено, що «доповзали» саме через цю обіцянку Коломойського – зараз дограйте, а вже восени все буде інакше, з чистого аркушу. Або з іншої причини: ніхто не хотів мати репутацію крадія.  Хоча, до слова, та ж «Одеса» після нового року грала свої матчі виключно на виїзді – клуб не мав коштів для сплати оренди рідного СК «Краян». Додамо до цих команд ще «Миколаїв», який мав проблеми з виплатами ще з нового року та догравав сезон із місцевими гравцями, та БК «Київ», й отримаємо «гарну» картину. Чемпіонат остаточно перетворився на «голодні ігри» - після одного з матчів головний тренер «Дніпро-Азота» Валерій Плеханов прямо заявив, що його хлопцям нічого їсти.

Утім, сезон все таки вдалося дограти у повному обсязі. На фініші федерація баскетболу ухвалила рішення, за яким клуби, що не сплатили заявкові внески (через це ледь не відмовилися працювати судді, праця яких оплачується саме з цих внесків), не можуть допустити до матчів плей-офф. В результаті ні запорізький «Ферро» (5 місце за спортивним принципом), ні івано-франківська «Говерла» (8 місце) не допустили до матчів плей-офф. Вперше за багато років боротьбу за медалі вели лише шість команд, а лідери сезону, «Хімік» та «Будівельник», навіть пропустили перший раунд матчів на виліт через принцип формування сітки.

Безапеляційний чемпіон

Зі самого початку сезону южненський «Хімік» вважався його фаворитом. Минулого року «їжаки» зупинилися за крок від золота, поступившись у фіналі більш титулованому та досвідченому «Будівельнику». Це вже був значний крок для команди, яка була аналогом футбольного «Металісту» в середині 2000-х – тільки трете місце й не вище. Висновки було зроблено: «Хімік» зберіг головного тренера команди, латвійця Карліса Муйжнієкса, та зумів провести відмінну селекційну роботу. Іноземців у складі команди було всього двоє – американські захисники Рамон Мур та Дерек Нідем доповнили кістяк із місцевих гравців. До того ж, «Хіміку» вдалося підсилитися двома великими гравцями національної збірної України – Ігорем Зайцевим та Максимом Корнієнко. «Хімік» одразу увімкнув максимальні оберти, до нового року двічі переграв головного конкурента, «Будівельник», й надалі дивився тільки вперед.

У підсумку, южненцям підкорилося унікальне досягнення – жодної поразки в регулярній частині: 30 перемог у 30 зустрічах. Єдиною силою, що могла спинити «Хімік», вважався «Будівельник», але кияни завершили боротьбу на стадії півфіналу. Хлопці Муйжнієкса довели свій клас переконливою перемогою в фінальній серії проти «Дніпра» (3:0), та вперше в історії стали чемпіонами країни. Той випадок, коли все аж занадто справедливо: «Хімік» буквально рвав більшість опонентів на шматки, а в останній грі сезону навіть примудрився перемогти «Дніпро» з різницею в 40 очок. Плеймейкер Дерік Нідем справедливо отримав нагороду MVP (найцінніший гравець) сезону.

Серія, що увійде в історію

Окрасою сезону став півфінал між «Будівельником» та «Дніпром». За місяць до цього команди вже зустрічалися у фіналі Кубку України, й перемогу здобув київський клуб. Втім, вже тоді дніпряни показали здатність боротися з чемпіонами. До останнього ніхто не вирів в те, що «Дніпро» здатен реально попсувати нерви команді Віталія Чернія – максимум, який прогнозували експерти третій команді регулярного сезону, була одна перемога. Утім, «Дніпро» здивував.

Команда литовця Вальдемараса Хомічюса добре почала серію, зумівши перемогти в одному з двох київських матчів. Вже тоді всі побачили, що боротьба буде запеклою. Так і вийшло – долю місця в фіналі вирішував п’ятий матч в столиці. Під час зустрічі «Дніпро» розгубив 14 очок переваги, в кінцівці знову вийшов вперед, але за чотири секунди до сирени програвав одне очко. Щастя було на боці дебютантів: неймовірний кидок центрового Сергія Загреби зі сиреною був влучним. «Дніпро» переміг з різницею в один бал та примусив «Палац Спорту» принишкнути. Загальна поразка «Будівельника», якщо не вдивлятися в перебіг серії, була сенсаційною – ніхто й гадки не мав, що чинні чемпіони не вийдуть навіть до фіналу.

 «Будівельник», друга команда регулярного сезону, вимушений був пропустити перший раунд плей-офф, що створило паузу в іграх десь на півтора тижні. Подібні перерви в підготовці ніколи не бувають корисними – безпосередньо перед серією журналісти дізналися, що увесь цей тиждень гравці «Будівельника» не тренувалися . Причина банальна: невиплата платні. Подібним бойкотом «будівельники» змусили керівників клубу розрахуватися за один місяць, але в той же час команда значно втратила у фізичному аспекті, що отримало яскраве відображення на паркеті. У перших зустрічах «Дніпро» повірив у власні сили, а кияни не змогли набрати обертів. До того ж, на боці дніпрян була фортуна.

Ця серія запам’ятається не лише неймовірною розв’язкою п’ятої зустрічі. Три матчі з п’яти завершилися у додатковий час, а найбільша різниця на користь переможця становила лише сім очок. Серія відбувалася у неймовірній боротьбі, й хоча не була дуже видовищною за якістю гри, залишиться кращою згадкою про цей сезон. Можливо, кращою серією плей-офф навіть з урахуванням «золотих часів».

Головні дійові особи

Цей сезон як відкрив декілька нових зірок у нашому чемпіонаті, так і підняв на новий рівень вже відомих виконавців, які раніше були в кращому випадку на других ролях. До цього гравців змусило саме життя: відсутність легіонерів, зниження загального рівня турніру та значна довіра з боку тренерів. Десь навіть від безвиході.

Неймовірного прогресу досяг Денис Лукашов: захисник, чия кар’єра ледь не закінчилася декілька років тому через травму, став абсолютним лідером «Будівельника» та кращим гравцем регулярного сезону за версією профільних баскетбольних видань. Суттєвий прорив здійснив снайпер БК «Київ» Руслан Отверченко, який став кращим бомбардиром сезону (20,8 очок в середньому за гру). Також Отверченку належить рекорд за кількістю очок в одному матчі (41). Відзнаку кращого важкого форварда сезону отримав гравець «Дніпра» Станіслав Тимофеєнко – справжній боєць, капітан команди, який теж зумів додати в певних аспектах. Півфінальна серія стала зірковим часом досвідченого центрового «Будівельника» Михайла Анісімова - у кожному із матчів він набирав більше 20 очок. Якісний сезон провели ключові гравці «Хіміка» та збірної України – Ігор Зайцев та Максим Корнієнко.

Щодо нових імен, насамперед, варто відзначити форварда БК «Київ» Павла Крутоуса та захисника «Дніпра» Олександра Сізова. Крутоус – атлетичний, швидкий гравець, виріс в одного з лідерів «Києва», четвертої команди сезону. Сізов починав сезон в «Миколаєві», де був лідером, й не знітився серед нових партнерів, ставши ключовим гравцем «Дніпра». Потребує відзнаки Максим Сандул: центровому БК «Київ» підкорилося значне досягнення – в матчі проти «Одеси» Сандул зробив тріпл-дабл (18 очок, 16 підбирань, 14 передач). Та й загалом Сандул значно прогресував цього сезону.

Як забути про форварда «Ферро» Макса Конате? Один із кращих гравців сезону за статистичними показниками та безумовно найбільш яскравий баскетболіст Суперліги, завдяки своїм віртуозним слем-данкам:

Щодо іноземних баскетболістів, безумовно виділимо першу пару захисників «Хіміка» Нідем-Мур – без них южненці навряд чи стали б чемпіонами. Обидва американці провели дуже якісний сезон, чітко розуміючи, коли треба додати та вирішити підсумок матчу самотужки. Можна згадати й про лідера «Черкаських Мавп» Камерона Рандлса: американець гідно вів команду до успіху, отримав травму за місяць до плей-офф, й із невилікуваним пошкодженням навіть вийшов на чвертьфінал проти «Києва». Серію черкасці програли, але п’яте підсумкове місце – непоганий результат для однієї з наймолодших команд ліги.

Що далі?

З великої вірогідністю, це був останній сезон Суперліги у такому вигляді. Щонайменше, з такою кількістю команд. Під великим питанням подальше існування «приватівської» п’ятірки – «Ферро», «Одеса», «Говерла», «Політехніка» та «Дніпро-Азот» ледь догравали сезон, деякі клуби мають багатомісячні борги перед гравцями, а запорізький клуб навіть попав під санкції FIBA через заборгованість за минулі сезони. Повернення до еліти «Азовмашу» та «Донецька» зараз неможливе через зрозумілі усім причини.

З кризових клубів позитивні новини надійшли лише з Миколаєва, де змінився президент клубу. Бізнесмен Михайло Козир вже пообіцяв зберегти баскетбол для регіону. На фініші сезону фінансовою стабільністю могли похизуватися лише «Хімік», «Дніпро» та «Черкаські Мавпи» - майбутнє цих клубів сумнівів не викликає. До цієї ж когорти додамо «Будівельник», хоча багаторазових чемпіонів країни цілком може чекати зміна вектору та суттєве зниження бюджету.

Також варто зазначити, що буквально вчора Україна отримала одне місце в Єврокубку (аналог футбольної Ліги Європи) на наступний сезон. З величезною вірогідністю це місце буде належати «Хіміку», хоча минулого року усі міжнародні баскетбольні організації заборонили проведення матчів в Україні через ситуацію на сході країни. Грати ж в інших країнах наші клуби не схотіли й минулий сезон в Європі пройшов без нас. 

Важливою подією в житті Суперліги стануть вибори нового президента федерації баскетболу України, які відбудуться 28-го травня. Не виключено, що багаторічний голова ФБУ Олександр Волков залишить свою посаду – про ймовірність подібного кроку він натякає вже не перший місяць. Це може потягти за собою зміни в статусі БК «Київ», власником якого є Волков, не кажучи вже про глобальні пертурбації в усій системі українського баскетболу. Проте, офіційно жоден кандидат ще не заявив про своє висування. 

Найбільш очевидним сценарієм є подальше зниження рівня Суперліги, нова хвиля від’їзду якісних українських гравців за кордон, а також можливе об’єднання Вищої Ліги та Суперліги. Таким чином, баскетбол в Україні потроху стає ближчим до зародкового стану 90-х років, коли цей спорт не жив, а виживав. Утім, робота, проведена за сім останніх років багатьма клубами, вже задала непогану інерцію баскетболу на певний проміжок часу. Головне – пережити його з якомога меншими втратами.    

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити