Як Ростислав Герцик здобув першу нагороду для України за останні 13 років

12 серпня 10:06
Переглядів: 289
герцик

Особисті змагання у межах чемпіонату світу з фехтування, що тривають у Будапешті, для української збірної завершилися феєрично. Миколаївська шаблістка Ольга Харлан уперше стала чемпіонкою світу в індивідуальному заліку. А львів’янин Ростислав Герцик у турнірі рапіристів піднявся на «бронзову» сходинку п’єдесталу пошани. Його медаль стала першою для України за останні 13 років. З того часу, як зачохлив зброю легендарний Сергій Голубицький, наші рапіристи ніколи не робили погоди на фехтувальних доріжках світу.

Минулий рік став для Ростислава неоднозначним. Перші вагомі успіхи на етапах Кубка світу не підсолодили вихованцю Сергія Гаравського гірку пілюлю: тривалий час львів’янин претендував на поїздку до олімпійського Лондона, однак в останній момент через зміни у календарі відбірних турнірів заповітна ліцензія дісталася господарю Олімпіади Ричарду Крузу. Герцик опинився перед нелегким вибором: взяти тайм-аут, щоб як слід попрацювати над кандидатською дисертацією, як це йому рекомендували рідні, чи переступити через невдачу і продовжувати відкривати для себе нові таємниці фехтування. На щастя, Ростик обрав другий варіант. І ось що з цього вийшло.

Довгий час коментатори трансляції чемпіонату світу не могли правильно вимовити прізвище львів’янина. Коли у поєдинку, де Герцик просто змів з доріжки чемпіона Європи, досвідченого німця Петера Йопіча (15:11), акули мікрофона схвально називали його швидкі захисти “українськими”. Наступні дев’ять хвилин (саме стільки тривають поєдинки плей-оф) у хлопців з мікрофоном було достатньо приводів потренуватися, щоб вимовляти «Герцик» майже без акценту. У двобої проти Рейса Імбодена Ростиславу вдавалося усе: провокувати американця на атаки і в останній момент обривати його дії вправним захистом, самому вистрілювати в атаці чи спритно ухилятися від клинка супротивника – 15:10.

Далі на лідера “синьо-жовтої” збірної чекав чинний на той час чемпіон світу, лідер світового рейтингу Андреа Кассара. Обидва суперники фехтують лівою рукою, й обидва у тому двобої, обмінюючись уколами, почувалися у своїй стихії: італієць сипав колючими атаками, а львів’янин будував навколо себе захисні мури – 8:8. Та скоро ця гра набридла Кассарі: здіймаючи пил з доріжки, він з головою кинувся у наступ. Мало кому вдалося би захиститися від таких потужних атак (11:8). Але Герцик і не думав складати зброю. Уміло обходячи всі пастки опонента, він неспішно нарощував перевагу – 14:12. Та за кілька секунд карав себе за втрату концентрації – 14:14. А ще згодом почав стрибати від щастя: атакуючи Кассару, львів’янин для надійності підставив клинок в опозицію. Як наслідок, один червоний «ліхтар» оголосив на весь зал про його перемогу ще до фінального вердикту судді. Суперник Герцика у півфіналі – Артур Ахматхузін, хоча і переміг у попередньому колі не будь-кого, а олімпійського чемпіона Лондона Леї Шена, особливої небезпеки для львів’янина не являв. Перша половина поєдинку пройшла за сценарієм Герцика – 8:3. Навіть хвилювання щодо суддівства (у суперечливих ситуаціях арбітри нерідко допомагають російським майстрам зброї) швидко розвіялися. Але якраз у цей час, коли слід бути найбільш розважливим і обережним, фехтування в українця розклеїлося цілком і повністю – 10:10. У всіх своїх подальших атаках Ростик наштовхувався на клинок суперника, а після коронних захистів промахувався (10:14)… На п’єдесталі пошани Герцик виглядав найнещаснішою людиною на світі. Мабуть, розумів: усі обставини того дня складалися на його користь, він міг стати чемпіоном. Йому ніхто не заважав, він власноруч випустив свою перемогу.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: