Яка Олімпіада? Це ж афера!

18 березня 08:28
Переглядів: 656
олімпіада

"Зимові Ігри — 2022" в Україні — це збагачення невеликої купки людей і зубожіння всієї країни"

Україна готує заявку на участь у тендері за право проведення у себе зимової Олімпіади 2022 року. Президент держави заявив, що тану нагоду втрачати не можна, і - колесо закрутилося!

До речі, цими днями швейцарці відмовилися від своєї заявки: порахували і побачили, що справа збиткова, людям буде важко пояснити нічим не обґрунтовані витрати. А ось наші чиновники вирішили, що олімпіада в Україні — це якраз те, чого нам найбільше бракує. І почали виділяти гроші на розробку проектів, концепцій і підготовку нашої заявки. Залунали гучні фрази, що завдяки цій Олімпіаді Україна отримає потужний поштовх угору у своєму розвитку. Ми отримаємо суперсучасні спортивні об'єкти, дороги, зробимо собі славу спортивної нації. Словом, усе те, що ми чули напередодні Євро-2012.

Звучить гарно? Ні, це звучить круто! Однак— парадокс. Заслужені і знані працівники спорту, які двома руками мали б бути за таку ідею, б'ють на сполох. Хоча їм як нікому погрібні спортивні об'єкти. Вони їх чекають уже друге десятиліття, але розуміють, які ризики чекають на нашу країну, якщо вона прийматиме Олімпіаду-2022.

Ми поспілкувалися на цю тему з Михайлом Угрюмовим, одним з найавторитетніших у світі тренерів зі стрибків у воду, заслуженим працівником фізичної культури, олімпійською чемпіонкою та спортивним діячем Стеллою Захаровою і заслуженим тренером України Леонідом Ратнером.

Чи доцільно Україні братися за такий масштабний проект, як Олімпіада-2022?

Л. Ратнер:

—  Олімпіада — це палиця з двома кінцями. Одні країни після організації таких форумів піднімалися, а інші, як Греція, навпаки, впадали у глибоку кризу. Якби цю Олімпіаду провели, то наші зимові види спорту були б забезпечені інфраструктурою на 20 років наперед. Але я знаю, як буде в Україні. Заберуть гроші з усього апорту і кинуть на Олімпіаду. Половина з них невідомо куди зникне. Тобто інші види просто загнуться. Плюс постраждають інші бюджетні сфери.

М. Угрюмов:

— Я колись жив у державі, яка проводила Олімпійські ігри. І коли до Ігор залишався рік, генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв написав записку у Політбюро. У ній було приблизно таке: "Звертаюсь до вас із проханням вивчити питання доцільності проведення Ігор у нашій країні, бо це надто дорого для нас". Ця записка, до речі, збереглася в музеї Олімпіади-1980. До нього не прислухались, Ігри провели, а потім у країні настала криза. І це у величезному Союзі, де стояв верстат для друкування грошей. А ми говоримо про Україну.

С. Захарова:

— Як колишня спортсменка я всією душею хочу, щоб в Україні всі види спорту мали сучасні об'єкти, щоб наша держава могла проводити такі форуми, щоб нас поважали у світі. Але з нашою владою зробити це без шкоди для решти населення, без його обдирання і зубожіння неможливо.

Сьогодні кожен українець зрозумів, як нас жорстоко обманули з цим Євро. Скільки наших з вами грошей просто закопали і вкрали. Всі побачили, що організація великого спортивного змагання — це збагачення маленької купки людей і зубожіння цілої країни. І ви не рівняйте футбольний Євро з Олімпіадою, на яку потрібно у десять разів більше грошей. А в наших реаліях суму слід множити на два, бо куди ж без відкатів?

Влада запевняє, що завдяки Олімпіаді Україна отримає спортивні об'єкти та інфраструктуру, про які мріє не одне десятиліття. Ви в це вірите?

М. Угрюмов:

—  Швейцарія вже має всю необхідну інфраструктуру для проведення Ігор. Там є спортивні комплекси, які слід лише осучаснити, можливо, щось побудувати. І вони відмовляються від Олімпіади, бо це дуже дорого. А в нас немає нічого!!! Все слід робити з нуля. Та лише один санний жолоб вартує 100 мільйонів євро! А в нас додайте до цієї суми ще 40 відсотків. І це ж буде об'єкт не для загального користування, а для маленької групки професіоналів. Те саме стосується лижних трамплінів.

В Росії мільярди нафтодоларів, і то вони стогнуть, що дорого зробити Олімпіаду в Сочі. А тут ми. Повірте мені, всі люди від спорту розуміють, що це абсурд.

Л. Ратнер:

— До футбольного Євро побудували дороги, але вони вже розвалилися. І боюся, щоб з Олімпіадою не вийшло так само. Слід розуміти, що в Україні зимові види спорту непопулярні. Якщо в Канаді на хокейний матч семирічних хлопчиків приходить десять тисяч глядачів, а в Норвегії всі схили заповнені глядачами під час гірськолижних перегонів, фристайлу чи санного спорту, то у нас ніхто не зірветься з теплого дивана і не поїде мерзнути в гори. У нас зимові види спорту не мають такої кількості вболівальників.

Після Ігор всі ці об'єкти, підозрюю, пустуватимуть і псуватимуться. Бо для підтримки їх у робочому стані потрібні будуть мільйони.

За матеріалами всеукраїнської газети "Експрес"

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: