Ян Сух про пивні премії, Путіна, "панамські офшори" і диктатуру

06 квітня 16:30
Переглядів: 153
Ян Сух

Польський наставник одного з лідерів волейбольної Суперліги готується до вирішальних поєдинків чемпіонату, зокрема з харківським "Локомотивом", і розповідає про політиків, Путіна, офшори і прокуратуру

Зараз львівська команда "Барком-Кажани" Яна Суха посідає другу сходинку турнірки. Попереду лише лише "Локомотив", який багато років вважається найсильнішою командою країни. Попри насичений календар легенда польського волейболу поспілкувався з журналістами.

- Як Вам Львів?

- Я працював багато в Франції і Швейцарії. Я мав там все, що хотів. Я був тренером збірної Швейцарії. Але все життя мріяв працювати ближче до дому. І у Львові моя мрія здійснилася. Команда мені подобається. Бажання працювати в них значно більше, аніж в професіоналів в Польщі. І я бачу ми з кожним днем додаємо.

- Тут я швидше питав про саме місто…

- Мої доньки, які мешкають одна в Франції, а інша в Швейцарії, приїжджали сюди. Та що мої донечки, їх чоловіки були вперше в Україні. Вони казали, що різниці між Львовом і Метцом (Франція – авт.) чи Цюріхом (Швейцарія – авт.) нема. І це я говорю не просто, щоб зробити приємно. Я сам востаннє у Львові був 40 років тому, ще гравцем “Ресовії”. Один раз тут грали з “Карпатами”. І тоді, навіть, не міг подумати, що приїду сюди.

- Маєте улюблені місця у Львові?

- А як ви гадаєте? Ми з дружиною тут і Новий рік зустрічали. Просто на площі Ринок. Дочекалися 12 години. А потім поїхали додому і там вдруге зустріли…В нас же година різниці з Україною. Було холодно, але свято було гарне. Часто ввечері виходимо з дружиною на прогулянку в центр міста. Багато затишних кав’ярень. До речі, ми вже багатьом друзям полякам рекомендували приїхати. Так що ми долучаємось до промоції міста.

- Вам легко було адаптуватись, бо ж Україна і Польщі доволі схожі країни…

- Дуже важлива кухня. Ми їздимо з дружиною на ринок-гуртівню, хоч і маємо президента клубу, який випускає м’ясні смакоти, але інколи вибираємось на закупи. І хочу сказати м’ясо тут набагато краще, аніж в Польщі. Їдемо в Дніпропетровськ, Харків, бачимо, які там землі. Дивуюсь чому у вас такі проблеми. Але зрештою Польща теж пройшла через це, 20 років тому. І я не розумію чому у вас частина людей виступає проти Європи.

- Під час гри спостерігав, то Ви стримані щодо своїх гравців, але до суддів можете підвищити голос…

- Коли їхав сюди насправді боявся суддів. Але тепер коли поспілкувався з кожним, бачу, що вони не зацікавлені в певному результаті. Кожен може помилитись, але найважливіше, що вони не допомагають нікому. Тому з кожним днем я все спокійніший. А гравцям дістається тільки, коли хтось не допрацьовує.

- Ви тренер демократ чи диктатор?

- І одне, і інше. Тут в Україні, що я скажу гравцям, то є святе для них. А от в Польщі гравці все ж трохи вищі класом і вони трохи люблять сперечатися. Через оці конфлікти часто тренери позбуваються роботи.

- А президент вмішується в гру?

- Він все робить, щоб команда в нічому не відчувала потреби. І кожен чітко робить свою роботу. Коли я ще був в Польщі і “Кажани” приїхали на матч, програли і після поєдинку неформально розмовляли. Мене запитали, чого ще бракує гравцям. Я одразу сказав! У вас є тільки зріст! Решту всього бракує. То ж тепер кожен робить свою роботу задля спільного результату.

- В України і Польщі зараз доволі теплі стосунки…

- В вас чимало багатих людей і дуже багато насправді бідних. Нема середнього класу. В Польщі є чимало проблем. Зараз нарікають на безробіття. Але колись всі працювали і нічого не заробляли. Тепер працюють справді фахівці і отримують зарплату в тисячах євро і тому життя покращилось.

- Ви з дружиною переїхали сюди?

- Так, це важливо для мене. Клуб винаймає мені будинок. Доволі просторий. Часто я запрошую команду до себе додому. Дружина готує обід.4

- На всю команду?

- Так, на всю… Ми ж команда. І в поразках, і в перемогах. Разом працюємо і відпочиваємо.

- Важко було їхати з Польщі? Там у Вас був, навіть, свій фан-клуб.

- Це насправді був хороший період в кар’єрі. З різними командами я досягав доволі високого рівня. З “Ресовії”, де я був і інвестором, і президентом, і тренером зробили найкращу команду Польщі. Але це минуле. Зараз намагаюся це повторити у Львові.

- В Україні зараз війна… Не боялися їхати сюди працювати?

- В Польщі друзі застерігали, куди ти їдеш. Я не зважав. Бачу, що тут все спокійно. І українці дуже приємні люди. Багато моїх співвітчизників ще на початку війни втекли звідти. Польща багато допомагала гуманітарною допомогою. Ми також разом з вами переживали Майдан. В нас також боліли серця за невинних жертв.

- А як в Польщі ставляться до Росії?

- Скажу правду. Що мені Путін зробить? Нічого! Ці люди нам не цікаві. Насправді і там, і в Україні відбуваються дивні речі. От зараз інформація про гроші відомих в Україні політиків в офшорах. В нас ними вже б займалася прокуратура.

- Перемога в чемпіонаті України поки лише мрія?

- Ми з кожним роком додаємо. Обіцяю що в найближчих матчах лідеру харківському “Локомотиву” не буде легко. Я впевнений, що ми привеземо золото у Львів. І тоді як я собі запланував ми поїдемо в Жешув в один затишний готель святкувати. Там ми святкували перемоги з “Ресовією”. Тоді в басейні шампанського було більше, аніж води. І я мрію, що теж так буде з “Кажанами”. Ви не подумайте, в нас строгий режим. Хоча після окремих матчів з сильними суперниками я дозволяю команді по бокалу пива перехилити. Не більше!

- Команда насправді додає в майстерності?

- Коли два роки тому команда приїхала в Польщу, то з десяти партій – виграли одну партію. Зараз ми їдемо в Польщу і виграємо 9 з 10 партій. І це в міцних польських команд.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити