Ярослав Грисьо: "Президент ФФУ повинен бути рівнонаближеним до всіх суб’єктів футболу"

24 лютого 11:05
Переглядів: 144
грисьо

Ще 6-го січня на засіданні Виконавчого комітету Федерації футболу Львівської області її очільника Ярослава Грися першим серед інших потенційних претендентів висунули кандидатом на посаду президента ФФУ.

Так само першим – 9-го лютого – керівник футболу Львівщини оприлюднив свою передвиборчу програму.

– Ярославе Антоновичу, яка основна ідея програмного документу, з яким ви йдете у президенти ФФУ, і в чому, на Ваш погляд, полягатиме відмінність від програм інших кандидатів?

– У жодній програмі неможливо детально виписати всі пропозиції та конкретизувати шляхи їх реалізації. Це швидше тезове визначення ідей та пріоритетних напрямків. Водночас переконаний, що в програмі кожного кандидата буде чимало актуальних пропозицій, і питання в тому, щоби вони не залишилися поза увагою після виборів. Тобто все найкраще повинно лягти в основу майбутньої програми дій новообраного президента ФФУ. Що ж до моєї програми, то акцент роблю на збільшенні реальної допомоги (насамперед фінансової та організаційної) обласним федераціям. Це фундамент нашого футболу, якщо брати до уваги обсяг роботи, покладений на їх плечі.

– Які Ви бачите джерела для збільшення фінансової допомоги обласним федераціям?

– Такі можливості, переконаний, є. Скажімо, через залучення титульного чи якогось іншого спонсора ФФУ, де юридично затвердити певний відсоток на допомогу областям. Є й інші задуми, над якими треба працювати. Головне, щоб усе відбувалося чесно і прозоро – як виділення коштів, так і контроль за їх використанням. Тому у програмі я пропоную юридично гарантувати (через зміни до Статуту) місце у Виконкомі ФФУ представнику кожної обласної федерації, що дозволить їм активніше відстоювати місцеві інтереси та брати безпосередню дієву участь у роботі ФФУ.

– Ситуація в країні не могла не позначитися і на футбольному господарстві. Це, зокрема, зникнення команд, скорочення їх бюджетів. Яких змін, на Вашу думку, потребує професіональний футбол?

– Змагання у Прем’єр-лізі та Першій лігах необхідно реорганізувати, але після широкого обговорення з власниками та представниками клубів і вивчення різних пропозицій. Варто визначитися – чи потрібні нам Прем’єр-ліга та ПФЛ у такому форматі, в якому вони існують сьогодні? Ідеї, закладені під час їх створення, практично знівельовано, а Прем’єр-ліга та ПФЛ виконують роль незрозумілих надбудов і лише збільшують фінансовий тягар на клуби. Необхідно також відрегулювати застосування окремих критеріїв ліцензування клубів, особливо тих, які не мають можливості грати у своїх містах.

– А що робити з Другою лігою?

– Склалася абсурдна ситуація – колись наймасовіша за кількістю учасників та найширша за географією Друга ліга опинилася на межі зникнення. А вона, на моє переконання, повинна мати напівпрофесіональний статус, а змагання варто проводити у кількох групах, сформованих за територіальним принципом. І саме обласним федераціям у кожній зоні необхідно делегувати організацію цих змагань. Така своєрідна децентралізація системи проведення змагань активізувала би футбольне життя в регіонах. Цю ідею я активно обговорював з попереднім керівництвом ПФЛ упродовж кількох останніх років. Та, на жаль, реалізувати не вдалося. Якщо подібні зміни ми би провели раніше, то не утворилася б зараз своєрідна прірва між професіональним та аматорським футболом, а система змагань була би довершенішою та лаконічнішою. І взагалі, вважаю, що до всіх справ і суб’єктів українського футболу президент ФФУ повинен бути рівнонаближеним.

– Чи потрібні кадрові зміни у ФФУ?

– Безумовно. До роботи у структурі ФФУ необхідно залучити найкращих фахівців. Федерації конче потрібна «свіжа кров», тому поряд із досвідченими повинні прийти нові, поки що маловідомі широкому загалу креативні менеджери. Популярний принцип – професіоналізм, порядність, патріотизм – повинен стати головними в реалізації кадрового питання.

– Попереднє керівництво ФФУ часто критикували за незрозумілі дії під час різноманітних політичних провокацій на футбольних матчах та пасивну позицію в «кримському питанні»…

– Це надважлива проблема. Нам усім варто керуватися одним – у визначенні «Національна федерація футболу» ключовим є саме «Національна». Я однозначно буду ініціювати створення у ФФУ Комітету зовнішніх зв’язків. Ми зобов’язані фахово робити все необхідне для збереження футбольної цілісності України, попереджати та протидіяти різного роду політичним провокаціям та спекуляціям, надавати допомогу всім суб’єктам українського футболу у відстоюванні їх законних прав та інтересів, у тому числі в міжнародних футбольних інстанціях. До роботи в Комітеті потрібно залучити фахівців з досвідом роботи у юридичній та дипломатичній сферах, представників фан-руху України. Щодо ультрас, то необхідно якнайшвидше вирішити питання про прийняття їх представницького органу до числа колективних членів ФФУ. Не забуваймо, що футбол існує насамперед для вболівальників, і сьогодні українські ультрас – це наш активний, прогресивний, патріотично налаштований «футбольний батальйон».

– Основою футболу є дитячо-юнацький та масовий футбол. Що насамперед ФФУ повинна зробити для їх підтримки?

– За все своє футбольне життя я ще не бачив жодної програми, де розвиток дитячо-юнацького футболу не декларувався би як пріоритетний. Проблема в тім, що між написаним і реально зробленим часто – прірва. Насамперед потрібно справді хотіти зробити щось корисне, а не шукати причини для пояснення бездіяльності. Я очолюю львівську федерацію футболу вже понад 18 років. З кожним роком ми намагаємося збільшувати кількість команд та турнірів. Для прикладу, лише у змаганнях обласної дитячо-юнацької ліги в нинішньому розіграші бере участь 127 команд, а розпочинали ми ці змагання у 2003-му з 59-ти. Всього ж в обласних змаганнях різного рівня грає близько тисячі футбольних колективів, з яких половина виступає і дорослим, і юнацьким складами.

Хоча, як і в інших областях, не все залежить від нас. Одна з головних проблем – це відсутність потрібної кількості якісних полів та майданчиків. Виходить дивна ситуація: з одного боку, ФІФА та УЄФА регулярно реалізовують різноманітні інфраструктурні програми допомоги, а з іншого – по всій Україні незаконно ліквідовують та хаотично забудовують спортивні об’єкти. Здебільшого спроби на місцевому рівні протистояти цьому – марні. Тому у своїй програмі пропоную – зібрати інформацію про подібні факти та звернутися від імені ФФУ до Генпрокуратури та Мінмолодьспорту, вжити заходи для ретельної перевірки і недопущення руйнування та ліквідації стадіонів. Це, до речі, одне з багатьох питань, які потрібно вирішувати у тісній співпраці з органами місцевої влади.

А максимальний результат буде тоді, коли нас почують, зрозуміють і будуть з нами рахуватися. Тож найближчим головним завданням ФФУ є відновлення власного авторитету. Адже навести лад у всіх сферах футбольного господарства самотужки ФФУ – нереально, яким би ініціативним та потужним не був її президент.

– І насамкінець хотілося би довідатися, які риси характеру Ви найбільше цінуєте в людях?

– Порядність і компетентність. Я щасливий, що за роки керування обласною федерацією вдалося створити надійну команду професіоналів, котра ніколи не підведе.

– А що не подобається?

– Нещирість і заздрість. Адже невикористані резерви варто шукати передусім у собі…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити