Євген Хитров: "Для боксерів-початківців у США потрапити на телебачення - це головне завдання"

10 травня 08:00
Переглядів: 120
хитров

Один з представників "золотого" покоління українських боксерів-любителів Євген Хитров зміг себе швидко зарекомендувати на професійному ринзі

Дев’ять зі своїх десяти боїв чемпіон світу-2011 серед любителів Євген Хитров завершив достроково, зазнавши слави справжнього нокаутера й одного з найперспективніших боксерів світу у середній вазі (до 72,2 кг).

- Євгене, ви часто страждали через необ'єктивне суддівство під час любительської кар'єри. Зараз ви вже професіонал, то ж можете порівнювати — де рефері справедливіші?

- Суддівство, плюс-мінус, однакове. Просто професійний бокс - це бізнес, і там крутяться великі гроші. Це іноді має вирішальний вплив.

- На Олімпіаді-2012 в 1/8 фіналу судді відверто вкрали у вас перемогу у бою проти британця Ентоні Огого, який зараз також виступає серед професіоналів. Чи прагнете взяти у нього реванш?

- Я вважаю, що у протистоянні з Огого все довів ще у Лондоні. Звичайно, якщо у мене буде можливість знову з ним зустрітися - не відмовлюся. Але, передовсім, я йду до чемпіонського поясу — для мене це головне.

- Ви мешкаєте у США з початку минулого року. Уже встигли там облаштуватися?

- Після того, як я наприкінці 2013-го року провів в Америці свій перший бій, повернувся до України та забрав з собою дружину. Ми зняли у Брукліні квартиру. Від нашої оселі - десять хвилин до океану, ідеальні умови для пробіжок та тренувань. Маю все необхідне для життя та успішного розвитку кар'єри.

- Англійську мову опанували досконало?

- Зізнаюся чесно - в школі вивчав англійську лише до восьмого класу. Потім поринув у заняття боксом, тому десь на рівні восьмого класу і знаю англійську мову. Коли приїхав до США перші три місяці я розумів про що розмовляють, але не міг подолати бар'єр.

Але одного дня щось перемкнулося і я спочатку почав спілкуватися з тренерами, а потім і з усіма іншими. Два мої останні поєдинки транслювалися на телеканалі Showtime і потрібно було говорити без перекладача, тож довелося використати усі свої знання. З часом словниковий запас у мене збільшується і незабаром розмовлятиму взагалі буз проблем.

- Нині на американському рингу виступає чимало українців, з ким зі співвітчизників спілкуєтеся?

- За промотуреську компанію Fight Promotions разом зі мною виступають Іван Голуб та Сергій Дерев'янченко, впродовж місяця до нас повинен приєднатися Павло Іщенко, який теж нещодавно підписав професійний контракт. Ми тренуємося разом — не завжди в один час, але в одному залі, тож спілкуємося постійно.

- Не сперечаєтеся з іншими нашими боксерами, хто першим здобуде чемпіонський титул?

- Ні, ми між собою не змагаємося. Ми українці прогнозувати наперед не любимо, намагаємося бути скромнішими. Не словом, а ділом доводити усе в ринзі.

- За вашу нетривалу професійну кар’єру ви вже попрацювали з кількома промоутерськими компаніями, серед яких була й збанкрутіла минулого року Iron Mike Promotions. Які враження залишилися від знайомства з її видатним власником – Майком Тайсоном?

- Тайсон дуже проста людина. Після першого бою за його компанію він підходив до мене, ми спілкувалися. З його слів я зрозумів, що йому мій поєдинок сподобався. Він був задоволений. Я виріс на його боях, тому для мене це було щось неймовірне - Тайсон приходив до мене у роздягальню та давав поради!

- Хто з ваших нинішніх промоутерів – Макс Альперович чи впливовий Лу Дібелла має вирішальне слово при підборі суперників?

- Вони володіють моїм контрактом 50 на 50. Але вирішальне слово завжди залишається за боксером. Мені надають, скажімо, п'ять варіантів, я переглядаю поєдинки та кажу, що хочу з тим-то і тому-то боксувати. Можу як прийняти бій, так і відхилити.

 - Перші дев’ять поєдинків на професійному ринзі ви завершили достроково, однак у десятому перемогли Барона Коулі лише за очками…

- За чотири місяці я провів три важкі зустрічі. Передостанній бій 6 березня у Лас-Вегасі проти Хорхе Мелендеса склався важко, хоча виграв у восьмому раунді достроково. Ми вирішили з промоутерами, що я відпочину кілька тижнів. Але через три дні зателефонували з каналу Showtime та сказали, що хочуть бачити мене на своєму шоу у Брукліні. Зрозуміло, що я погодився, тому що люди роками боксують, щоб потрапити на телебачення.

Однак я був втомлений, не відновився, на цьому тлі знову приступив до тренувань. Через це організм був виснажений, не було звичної швидкості. Але це також урок - тепер знаю, що між боями треба більше часу відпочивати.

- Різницю відчули між боями, які транслює телебачення, та звичайними поєдинками? Організатори не просили не поспішати з нокаутом? Адже того ж Майка Тайсона у його найкращі роки навіть критикували за те, що він псує глядачам враження і завершує бої на першій хвилині…

- Та ні, навпаки. Нокаут - це ж видовище, це любить публіка. Глядачі це лише вітають — для них чим більше таких поєдинків, тим краще. Взагалі для боксерів-початківців у США потрапити на телебачення - це головне завдання. Американська публіка дивиться бої у величезній кількості, тому треба бути на екрані, щоб себе прорекламувати, щоб про тебе дізналися.

- Вас у США запитують про політичну обстановку на Батьківщині, що відповідаєте?

- Я намагаюся подібних запитань уникати, кажу лише тільки, що хочу, щоб це все якомога швидше скінчилося.

- Скільки ще боїв плануєте провести цього року?

- Я вже провів три бої. Якщо буде все зі здоров’ям нормально, то, думаю, ще два - три поєдинки проведу - на цей рік буде достатньо. Якщо все піде за планом, то уже наприкінці року проведу бій за інтерконтинентальний титул.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити