Юрій Дубровний: "Коли "Карпати" грали в Єревані мене забули в готелі"

09 лютого 10:59
Переглядів: 365
Дубровний

Перша частина інтерв'ю: Юрій Дубровний: "Карпати" - найславетніший футбольний клуб галицького краю за усю історію"

- Через деякий період Ви вже грали у Молдавії за місцевий клуб «Ністру». Чому обрали саме цей клуб?

- Пізньої осені 1981 року начальник команди «Карпати» (Львів) Михайло Павлович Кусень приніс нам звістку, що з наступного року у Львові буде виступати об’єднана команда міста та армії. На мою думку, ніхто не очікував, що це об’єднання спричинить руйнування двох популярних клубів. Опікуватися новою командою став командувач ПрикВО, генерал армії – Бєліков Валерій Олександрович.

Він любив футбол, але не врахував місцевих традицій. До складу новоствореної команди набирали потрібних їм гравців. Я їх не цікавив, тому вирішив підшукати собі нову команду. Мною зацікавилися одеський «Чорноморець» та кишинівський «Ністру». Умови, які запропонувало мені керівництво одеського «Чорноморця», мене не влаштували, натомість молдавська команда їх виконала. Хотів би зазначити, що у «Ністру» тоді виступали екс-гравці львівських «Карпат»: Ігор Мосора, Василь Щербей та Григорій Батич, з якими я вситиг пограти у Львові.

- Яке завдання поставило перед командою керівництво ФК «Ністру» (Кишинів)?

- Завдання було одне – столична команда повинна потрапити у вищу лігу. Футболісти були задоволені і матеріально, і морально. Нас усе влаштовувало. Старший тренер кишинівського «Ністру» Леонід Володимирович Шевченко не раз казав нам, що дуже розраховує на досвід та вміння Василя Щербея, Ігоря Мосори, Юрія Дубровного та Григорія Батича. Вцілому завдяки гольовому хисту Григорія Батича та добрій грі команди загалом, ми з поставленою задачею справилися на відмінно і завоювали путівку у вищу лігу. 

- Що ж завадило команді втриматися у елітному дивізіоні?

- Я завжди говорив, що на той час ФК «Ністру» (Кишинів) ще не був готовий на рівних грати з командами майстрів вищої союзної ліги. Спочатку для цього потрібно було створити боєздатну футбольну команду. Крім нас кістяк команди складали: воротар – Віктор Курочкін, захисник – Георгій Тєглєцов, півзахисник – Павло Чебану, який до того був нашим капітаном.

Решту футболістів були мало «обстріляні» у футбольних баталіях. Уже з перших турів молдавська команда осіла на самому дні турнірної таблиці і звідти вже не змогла піднятися. Навіть зміна старшого тренера не змогла врятувати ФК «Ністру» від пониження у класі.

- Юрію Михайловичу, розкажіть про своє повернення до Львова?

- Після того, як кишинівський «Ністру» понизився у класі, уся критика полетіла на нас. Першими вогонь прийняли на себе Василь Щербей та Ігор Момора, наступним «вхопив» Григорій Батич. До мене ніяких суттєвих претензій не було, проте я не мав ніякого бажання залишатися у «Ністру». Микола Олександрович Самарін запропонував мені спробувати свої сили у львівській футбольній команді «СКА – Карпати». Я вже став задумуватися над подальшим продовженням футбольної кар’єри. Цікавий факт: упродовж всієї футбольної кар’єри я тричі у складі двох команд входив до вищої союзної футбольної ліги і двічі її полишав.

- Пане Юрію, розкажіть про свою закордонну футбольну кар’єру?

- З 1989 по 1992 роки я виступав у Східній Німеччині. Грав за армійські футбольні команди міст Ельсталь, що біля Потсдаму та Еберсвальде, яке знаходиться біля столиці Німеччини – Берліна, у чемпіонаті військових команд. Разом зі мною грали такі радянські футболісти як: Юрій Аджем, Валерій Петраков, Анатолій Коробочка та Василь Швєцов. 

- Після того, як Ви повісили свої бутси на цвях, Ви обрали тренерський шлях. Чи не шкодуєте про те, що стали тренером?

- Анітрішечки. Ця робота мені дуже подобається. На даний час я є головним тренером СКК «Демня». До того встиг попрацювати у Дрогобичі, Комарному, рідному Стрию, Львові, Рогатині, Тернополі, Польщі, Раві-Руській, Куликові, Коломиї. Без футболу я не бачу свого життя. 

- З ким із футболістів Ви приятелювали, коли виступали у львівських «Карпатах»?

- З усіма у мене були нормальні відносини. Але найбільше приятелював із Ярославом Кікотем та Остапом Савкою. Більше того, ми приятелюємо з ними і по сьогодні. 

- Юрію Михайловичу, розкажіть якісь курйозні історії, пов’язані з футболом з Вами траплялися?

- У 1976 році львівські «Карпати» проводили календарну зустріч у Єревані проти місцевої футбольної команди «Арарат» у рамках чемпіонату СРСР серед команд вищої ліги. Ми прилетіли літаком і нас поселили у готелі. Через деякий час прийшов наш тренер і сказав, щоб ніхто нікуди не розходився, усі чекають у своїх готельних номерах, через 15-ть хвилин виїзд на стадіон.

Я, звісно, чекав у номері. Проходить вже 30 хвилин і я йду дізнаватися у чому причина, чому ми не їдемо на стадіон. З подивом мені говорять, що усі футболісти львівських «Карпат» 15-ть хвилин тому поїхали на гру. Я вибігаю з готелю і не знаю, що мені робити.

Але дивлюся, що недалеко від готелю стоїть міліцейська машина, підхожу до них і пояснюю їм, що я футболіст львівських «Карпат» і сьогодні ми граємо з «Араратом», що уся наша команда автобусом вже поїхала на стадіон і що мене забули покликати з номера. Вони, не роздумуючи, запропонували мені сісти у машину та відвезти мене на стадіон.

З подивом глядачі дивилися як на бігову доріжку виїхала міліцейська машина і з неї вийшов я у спортивному костюмі. Я подякував працівникам єреванської міліції і побіг тренуватися на футбольне поле. Мою відсутність ніхто з нашого тренерського штабу не помітив, а футболісти дуже сміялися.

- Розкажіть, будь ласка, про наймиліших Вашому серцю людей.

- У 1976 році я одружився з чарівною жінкою Ольгою. Разом з нею ми виховали двох доньок – Юлію, яка на даний час працює у одному із медичних закладів Львова, та Наталю, яка викладає у Національною університеті «Львівська політехніка». Маю також одного внука, якому вже 7 років і він тренується у СДЮШОР «Карпати» (Львів).

- Можливо, Ваш онук продовжить справу свого дідуся?

- Все можливо. Я не буду заперечувати, якщо мій онук стане професійним футболістом. 

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити