Юрій Дячук-Ставицький: "Щорічні витрати "Карпат" на школу - мільйон доларів"

12 вересня 09:00
Переглядів: 259
Дячук Ставицький

Директор департаменту дитячо-юнацького футболу ФК Карпати розповів у деталях про аспекти підготовки юних футболістів клубу: фінансування школи, співпрацю з УФК, методику тренувань та амбітні плани.

- Розкажіть у загальних рисах про структуру та умови, в яких розвивається клубна школа Карпат, УФК, з яким співпрацює клуб, а також юнацька та молодіжна команди клубу.

- ФК Карпати – великий організм, в який входить дуже багато структур: команда Прем’єр-ліги, U-21 та U-19, які є невід’ємною складовою Прем’єр-ліги, плюс – школа Карпат, про яку я розповім детальніше. У ній є сім спеціалізованих класів за віком: від 11 до 17 років, тобто з п’ятого по одинадцятий класи. Крім цього у нас навчаються діти від шести до десяти років, і найкращі з цих дітей потому переходять у наш спецклас.

- Де тренуються діти до десяти років?

- У різних районах міста, а також прилеглих районах до міста. Ними займаються вісім наших тренерів. Загалом же в загальній структурі школи працює двадцять наставників, котрі тренують дітей від шести до сімнадцяти років. Потім діти закінчують школу та переходять до команди U-19.

- Приблизно такою ж є структура академії Карпат?

- Так. Наша академія створена на базі Училища фізичної культури – державної установи. В академії у нас є п’ять спеціалізованих класів: з дітьми від 13 до 17 років працюють тринадцять тренерів. Суттєва розбіжність між школою та академію – в останній діти проживають, навчаються, харчуються. Також, на відміну від школи, в якій навчаються лише львів’яни, в академію ми запрошуємо дітей з усіх західних областей України, плюс – Вінницька та Житомирські області.

- Скільки дітей навчається загалом в школі та академії?

- У школі – трішки більше 500 дітей, в академії – 90. Тобто в сумі маємо 600 дітей. Але вся наша структура об’єднує в собі не лише гравців і тренерський склад, а й адміністраторів, лікарів, масажистів і так далі. Яка з двох наших структур краща: школа чи академія, сказати складно, оскільки вони працюють приблизно на одному рівні, на наш погляд.

- В яких умовах тренуються діти?

- Всі діти тренуються на полях, які збудував футбольний клуб Карпати. Ніхто нам жодної бази не надавав. На території стадіону Україна ми побудували два майданчики зі штучним покриттям і три поля з натуральним покриттям, один майданчик із синтетикою нами збудований в академії, окрім цього у нас є ще одне штучне поле, а також наразі ми займаємося будівництвом натурального поля в Брюховичах, де також є наш філіал. Окрім цього всі діти школи та академії від п’ятого класу і до завершення навчання забезпечуються формою та інвентарем, харчуванням і так далі. Все це – за рахунок нашого клубу. Діти ж до п’ятого класу забезпечуються за рахунок батьків. Клуб надає лише базу для тренувань та наставників. Ці діти інколи їздять на турніри за рахунок батьків, а от хлопчики, які займаються вже у спецкласах, забезпечуються клубом на сто відсотків.

- Ігор Дедишин сказав нам в інтерв’ю, що кожна структура Карпат живе в умовах свого власного бюджету. Скільки витрачає щорічно структура, за яку відповідаєте ви?

- Близько мільйону доларів щороку. Це – зарплати працівникам, проживання дітей, форма, організації турнірів, виїзди і так далі.

- Академію, створену на базі державного УФК, також повністю фінансує клуб?

- Ситуація така: училище надає для відділення футболу приміщення, в якому живуть діти, але генеральний ремонт цього приміщення із закупівлею меблів, сантехніки і так далі зробив наш клуб за свій рахунок. Окрім цього училище оплачує в цьому приміщенні світло та газ, а також надає дітям харчування за рахунок державного бюджету. Ясна річ, також в училищі діти навчаються під наглядом звичайних вчителів, які працюють там, а також частина тренерів, які працюють з дітьми, отримають зарплатню в академії. ФК Карпати зі свого боку забезпечує дітей академії інвентарем, формою, базою для тренувань, виїздами на турніри. Тобто академія – це такий собі гібрид. Але ви знаєте, що не у всіх містах України з училищами фізичної культури клуби проводять схожу роботу на умовах договору про співпрацю.

- Ви говорите про щорічні витрати в мільйон доларів. І ця сума – приблизна п’ята частина загального бюджету Карпат. Якщо говорити про це співвідношення, Карпати витрачають на школу чи не найбільше щодо власного бюджету в Україні?

- Я можу сказати, що це дуже велика частка від загального бюджету. Але я думаю, що не менше у відсотковому співвідношенні до клубного бюджету витрачають і такі клуби, як Металіст, Дніпро, Динамо, Шахтар. Але якщо говорити суто про різницю наших витрат, то, скажімо, Шахтар витрачає щороку на свою академію близько восьми мільйонів доларів.

- Витрати в двадцять відсотків від бюджету виправдовують себе?

- Якщо взяти загальну кількість збірників, яких делегують Карпати в команди всіх вікових категорій збірної України, то разом із Шахтарем та Динамо ми входимо до трійки найкращих. Якщо взяти до уваги результати змагань – ситуація та ж сама – ми перебуваємо в трійці.

- Якщо тренер бере під своє крило команду одинадцятирічних, він у підсумку і випускає дітей зі школи?

- Ні. Дітей з п’ятого по сьомий класи ведуть два тренери. Потому вони передають дітей наступним двом наставникам, які ведуть дітей восьмий та дев’ятий класи, те ж саме – далі, до закінчення хлопцями школи. Отож, за час навчання у Карпатах дитина працює з чотирма групами тренерів (по двоє в кожній), адже до спецкласу з ними працює також наші фахівці.

- Чи відбувається впродовж навчання ротація між командами школи Карпат та академії?

- Ні. У нашій школі немає гуртожитку для приїжджих дітей.

- Вихованці школи Аяксу, котрі грали в українській Прем’єр-лізі, в контексті секрету успішності школи цього клубу говорили про отримання якісної всесторонньої освіти під час навчання футболу. Як підтвердження тому – майже всі ці гравці, з якими вдалося поспілкуватися, володіють англійською за замовчуванням. Що із загальною освітою дітей у Карпатах?

- Не кривитиму душею – навчання все ж відходить на другий план у дітей. Навчаються вони з різними успіхами. Але при цьому всі гравці, котрі доростають до команди U-19, навчаються у вищих навчальних закладах. Ми розуміємо, що футболістами всі не стануть, тому сприяємо навчанню хлопців у вишах. Окрім дружніх стосунків з певними університетами, ФК Карпати повністю оплачує навчання наших гравців у вишах, оскільки через те, що хлопці у шкільні роки присвячують себе футболові, потому їм складно самотужки вступити до університетів на державну форму навчання, тому ми оплачуємо отримання ними вищої освіти на контрактних умовах. Повертаючись до шкільних років, визнаю, що є як цікаві учні, так і двієчники, проте і в школі, і в академії з нашими гравцями займаються додаткові вихователі. Також на сьогоднішній день ми звертаємо особливу уваги не лише учнів, а й наших тренерів на те, аби вони вчили іноземні мови. Окрім цього, всі наші тренери навчаються на курсах ліцензування ФФУ, підвищуючи свою кваліфікацію. Ліцензія категорії "B" наразі коштує близько 17 тисяч гривень, "А" – близько 27 тисяч гривень. Карпати при цьому оплачують навчання всім своїм тренерам. Як правило, у західних клубах, ніхто таку освіту наставникам не оплачує.

- Яка зарплата у дитячих тренерів Карпат?

- Тренери академії отримають зарплату в училищі, а також погодинно від клуба. Тренери школи – лише в клубі. Зарплата тих та інших коливається в діапазоні 4-5 тисяч гривень. 

- З моменту створення школи рівень її інфраструктури, фінансові вкладення, розвиток постійно зростав, чи були й складні періоди в життєдіяльності клубу, коли академія занепадала?

- Я створював школу Карпат у 1975 році, в радянські часи. На мій погляд, матеріальна база школи завжди була на вкрай низькому рівні, і лише за два-три останні роки справи пішли вгору, і ми маємо те, що наразі маємо: з гідною інфраструктурою, чималою кількістю новозбудованих тренувальних полів. До цього часу діти тренувалися на тирсових і земляних полях у жахливих умовах. Так, школа існувала і навіть давала певні результати, але умови для тренувань були саме жахливі. Зараз я ці умови оцінюю зовсім інакше – як, щонайменше, непоганиі. Окрім інфраструктури, за два-три останні роки ми створили цілу систему підготовки футболістів, занотовану в книзі "Основи системні підходи організації підготовки гравців ФК Карпати". Ми їх готували доволі швидко й поки не видавали широким тиражом – лише для своїх тренерів, але це не завадило тому, щоби ці книжки з’явилися вже в Одесі та інших містах – "здерли"… Щоб ви розуміли, створення такої програми для всіх вікових груп може коштувати сотні тисяч доларів. Наразі я впевнений, що такої програми немає в жодному клубові України.

- Що собою являє ця книга?

- У ній розписана щоденна підготовка гравців кожної вікової групи. Ця система побудована на програмі підготовки дітей в Іспанії, Голландії, Німеччині та Україні, представленої напрацюваннями нашої школи. Незабаром відбудеться повна презентація цієї програми, що стане доступною для широкого загалу.

- Хто вивчав увесь цей закордонний досвід підготовки дітей? Хто був головним ідейним сподвижником створення системи, про яку ви говорите?

- Якоїсь конкретної людини не було. У нас працює група тренерів, а також працював свого часу іспанський фахівець, Оскар. Вивчаючи досвід футбольного виховання наших дітей, він створив на цю тему книжку. Це була далеко не догма, але щось він усе ж таки зробив, поклав початок великій справі. Крім того,  у нас працював Олег Кононов. Він також зробив свою книгу про власне бачення футболу. Вона більше пов’язана з розвитком футболу в Голландії. Пізніше до нас у клуб прийшов Ігор Йовічевіч, котрий навчався у Сербії та Хорватії, і він одразу привіз книгу із сербською системою підготовки дітей. Окрім цього ми звернули увагу на подібну програму російської федерації футболу. Така ж програма є і в Україні, проте ще 2003 року випуску. Також ми двічі відправляли наших тренерів у Німеччину, які їздили по різних академіях і вивчали їхній досвід. Після цього всі зібрані знання і досвід детально опрацьовувався, і в підсумку була створена наша власна система. Вона так само не є догмою, але якщо тренер ознайомиться з нею та працюватиме, дотримуючись викладеного матеріалу в цій книзі, можна з упевненістю сказати, що працюватиме він на велику п’ятірку. При цьому система наша направлена передусім на якомога кращу технічну оснащеність дітей, аби вони якісніше працювали з м’ячем, були краще координовані, швидшими. Відтепер більше половину всього навчального періоду тренери працюватимуть саме над технічним арсеналом дітей, і лише сорок відсотків ми відводимо на тактику та фізичну готовність. Ви ж бачите, що в українському футболі клуби роками масово набирають гравців з Бразилії, Аргентини та інших країн, де футболісти завжди вирізняються кращою та швидшою роботою з м’ячем, аніж українці.   

- Результати команд школи мають якесь значення?

- Насамперед я задоволений тим, що на даному етапові наші команди можуть поступатися в антропометрії своїм одноліткам, але в технічному плані ми виглядаємо практично найкраще в Україні. Я задоволений якістю футболу, який показують наші хлопці. Щодо статистики: у фінальній частині ДЮФЛ Карпати були представлені шістьма командами різного віку. Шахтар та Динамо, до прикладу, представлені чотирма командами, Дніпро – трьома, Чорноморець та запорізький Металург – двома, Металіст – однією. Тобто наше представництво було найбільшим. Можливо, це лише статистика, яка ні про що не говорить, але факт залишається фактом. При цьому Шахтар та Динамо запрошують до себе дітей з усієї України, у той час як у нас переважна більшість дітей – львів’яни, плюс – діти з академії з західних областей країни. При цьому я вже не кажу про різні фінансові можливості наших клубів.

- Клубу вдається вберегти себе від "крадіжок" юних футболістів?

- Прецедентів було чимало, але слово "крадіжка", ясна річ, треба вживати лише в лапках. З чотирнадцяти років ми заключаємо з гравцями контракти, а до того часу представники інших кубів просто йдуть до батьків та вмовляють їх віддати дитину до їхньої школи, от і все. Але я в будь-якому разі дивлюся на ці речі філософськи. Крім цього, у зв’язку з подіями в Україні навряд чи батьки повезуть своїх дітей у Шахтар, Металіст чи навіть Дніпро. Принаймні я так думаю. Як член комітету дитячо-юнацького футболу ФФУ я неодноразово піднімав питання про переманювання дітей з одного клубу в інший. Свого часу виступав при Ахметову, Ярославському, Комоломойському, Куніцину та інших президентах клубів, навівши їм приклад Росії, де ще кілька років тому власники клубів домовилися не переманювати дітей один в одного. Тоді ж у нас із Ахметовим відбулася довга і серйозна розмова. Він говорив, що є конституція, і що заборонити батькам, аби їхня дитина навчалася там, де вони того бажають, ніхто не в праві. Загалом, то тема справді філософська. Але останнім часом я не сказав би, що випадки "крадіжок" є частими.

- Чи багато в командах U-19 та U-21 залишиться від напрацювань Йовічевіча, котрий працював з обома колективами?

- Зараз у цих командах іде процес омолодження. Ми розірвали контракти з одинадцятьма футболістами 1991 року народження, як от Гірський, а також футболістами 1992, 1993 та навіть 1994 року. На зміну їм прийшли футболісти значно молодші. Це також узгоджено і з Йовічевічем. Чому ми на це пішли? Хоча би тому, що у віці після двадцяти років хлопці повинні уже десь грати й доводити свій рівень. Проте, на жаль, клуби тієї ж першої ліги не хочуть брати в оренду футболістів, а в той же час із нашої команди сімнадцятирічних семеро футболістів викликалися до лав збірної України, з команди вісімнадцятирічних – п’ятеро футболістів, стільки ж у різний час упродовж останнього відбору запрошувалися до лав молодіжної збірної. Тому ми пішли на крок з омолодження команд. Кадри дозволяють піти на це, дивлячись у перспективи.

- Ігор Дедишин сказав в інтерв’ю нашому сайту, що зарплата гравців команд U-19 та U-21 у Карпатах – кілька тисяч гривень. Ви, мабуть, погодитеся, що майже у всіх інших клубах Прем’єр-ліги зарплата у молоді вища або навіть вища в рази. За рахунок чого вдається утримувати таланти?

- В країні, де не все в порядку з економікою та спокоєм, в якій батьки цих самих футболістів отримують зарплату в дві-три тисячі гривень, ми зробили зарплатню гравцям до п’яти тисяч гривень, а мінус податки – виходить близько чотирьох тисяч. То справді мало, але більше, ніж у багатьох їхніх батьків. Але ми ставимо питання таким чином – по-перше, у нас є багато футболістів, по-друге, нас не цікавить, як грає футболіст в U-19 чи U-21 – від цього не залежатиме його зарплатня, бо вона у всіх тут однакова. Нас цікавить лише те, як гратиме футболіст в основній команді.

- Чи є звичною ротація для тренерського складу школи? Чи чисто змінюються в ній наставники?

- Насамперед, з упевненістю можу сказати, що нинішній тренерський склад школи та академії Карпат є насправді досить сильний. Про це говорять результати роботи наших фахівців. Якщо взяти до уваги всі професіональні клуби України, то наших вихованців у них дуже багато. Плюс – результати в ДЮФЛ, велика кількість збірників. Тобто наші тренери працюють на досить пристойному рівні. Але ми насправді хочемо більшого. Тренер повинен мати якісну освіту, тренерську ліцензію високого ґатунку, вільно користуватися комп’ютером та знати іноземні мови, постійно розвиватися, їздити на стажування, слідкувати за тактичними новинками. Ось чим відрізняються українські тренери від іноземних – останні вчаться за власний рахунок, а наші наставники, з різних причин, — ні. Я наведу вам приклад Олега Кононова. Він працював в Ізраїлі, Молдові, Білорусі, їздив на стажування в Голландію, Іспанію, Німеччину і так далі. У відпустці він практично ніколи й не був – увесь час вчився. І, переконаний, доріс до того, що за рік-два у Краснодарі заробив стільки, скільки не заробив раніше за все життя. Тому головна вимога до тренерів у Карпатах – вчитися. Батьки ніколи не заберуть дитину від тренера, який є сильною особистістю, розвиненим, сучасним фахівцем і високоморальною людиною. За останні кілька років планка рівня наставників підвищилася. Якщо порівнювати принаймні в межах західної України, то наші наставники на голову сильніші за своїх колег. Практично єдині зміни ж у нашому копусі стосуються тренерів уже поважного віку – їх ми переводимо на роботу за наймолодшими дітьми.

- Щодо U-19, U-21 та першої команди: особисто ви були за зміни всіх тренерських складів одразу трьох колективів?

- Розумієте, Севидов – нормальний тренер. До нього не має бути жодних претензій. Але Карпати існують в умовах, коли нам необхідно виховувати своїх футболістів, а відтак тренер повинен обов’язково вміти якісно працювати з молоддю. Йовічевіч, на наш погляд, найкраще підходив на роль наставника, котрий працюватиме з молоддю і виховуватиме її. А в командах 21- та 19-річних практично жодних змін не відбулося, лише перестановки всередині штабу у зв’язку з відходом Йовічевіча до першої команди.

- Останнє: що потрібно змінити у вашому департаменті і якою ви хочете бачити школу Карпат, скажімо, через п’ять років?

- Перше: треба вдосконалювати навчально-тренувальну роботу, більше займатися технічною підготовкою гравців – випускники нашої школи в майбутньому повинні бути віртуозами в роботі з м’ячем. Друге: попри якісну роботу, все ж необхідно підвищувати рівень власних тренерів. Третє, щодо інфраструктури: також у школі ми хочемо збудувати якісний корпус із крилом медичного обслуговування, де могли би навчатися та харчуватися наші діти. Четверте: матеріально-технічна база повинна постійно вдосконалюватися: мають будуватися нові поля різного покриття, і останнє: покращити якість харчування і вітамінізації наших дітей, тому що сьогодні наші спортсмени харчуються не на належному рівні. Думаю, з часом ми доб’ємося того, аби у складі Карпат виступали 99 відсотків гравців із західної України, котрі будуть вихованцями саме нашого клубу.


Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити