Юрій Ткачук: "Не заграв в "Атлетіко" через мову і Ґрізмана"

01 липня 18:45
Переглядів: 141
Ткачук

Черговим новачком львівських «Карпат» став півзахисник Юрій Ткачук, який в інтерв’ю офіційному сайту розповів про важливу пригоду іспанського життя, порівняв бази «Карпат» та «Атлетіко» і розповів, чого хоче досягнути у Львові. 

– За спиною у тебе іспанський досвід. Чому ти вирішив повернутися в Україну і чи був для тебе корисним період, проведений за кордоном?
– В Іспанії я провів загалом дуже хороший період. Для мене там було геть усе нове та цікаве, я отримав дуже корисний досвід. Але отримавши цікаву і перспективну пропозицію від «Карпат», вирішив повернутися в Україну. Захотів знову спробувати себе на рідній землі, і у мене є переконання, що все має вийти. Чому не лишився в Іспанії? У мене не було пропозицій з Прімери або Сегунди. А ті, які були, мене не влаштовували. У Львові я побачив цікавий проект. Одним з важливих факторів стали іспанські тренери, а з ними дуже цікаво працювати. Тепер хочу прогресувати разом з «Карпатами» і боротися за єврокубки. 

– У чому сила іспанських тренерів? 
– Вони дуже багато часу присвячують техніці і тактиці, уся робота з м’ячами. Змушують бігати, так, змушують ледь не вмирати на тренуваннях, але усі вправи виконуються з м’ячами. 

– Що у тебе не склалося в «Атлетіко»? 

– Це досить довга історія. Фактично, у тому, що не заграв в Мадриді, є дві причини. Одна з них потягнула за собою іншу. Коли я став гравцем «Атлетіко» то тренувався з першою командою. Мови тоді ще не знав, у мене був перекладач. Але на одному занятті, не зрозумів, що саме треба робити. Перекладача якраз під рукою не було. Відповідно, почав помилятися. Антуан Ґрізман розсердився і почав «фиркати». Ми трохи непорозумілися, а під час наступної вправи, я пішов у підкат, можливо, трохи жорсткіше, аніж варто було. Ґрізман надувся, пішов до керівництва і сказав, щоб мене тут більше не було. Таким чином, потім я займався з молодіжною командою. Ну, а інший урок – це необхідність знання мови. Після цього випадку я відмовився від послуг перекладача і почав вчити мову сам. За півроку вже міг спокійно говорити, познайомився з багатьма людьми, з якими спілкуюся і зараз. Іспанську знаю може не досконало, але цілком достатньо для вільного розуміння. 

– Ти родом із західної України, з Буковини. Ніколи не було варіантів потрапити в «Карпати»?
– Ні, адже в 12 років я поїхав до Харкова, в «Металіст». Але грав проти «Карпат» регулярно, також знаю багатьох карпатівців з різних молодіжних збірних. 

– Ти встиг побачити клубну інфраструктуру. Нам далеко до іспанців? 

– Та ні, що ви! Побувавши на базі «Карпат» і «Атлетіко» ніхто не побачить особливої різниці. В «матрацників» хіба що полів більше. А так – база «Карпат» на дуже високому рівні. 

– Розкажи про свою позицію на полі. 
– Мені найбільше подобається грати в середині поля. Фактично, за все своє футбольне життя, я багато де грав, але мене завжди тягнуло до центру, хоча, при потребі, можу зміщуватися праворуч та ліворуч. Сучасний опорник – ледь не ключова фігура у команді. Він повинен виконувати велику кількість функцій, не лише відбирати м’ячі, але й атаки починати. Як є нагода, то можу пробити із середньої дистанції. 

– У тебе є нагода звернутися до львівських фанів... 
– Дуже хотів би попросити їх про підтримку та віру в нашу команду. А ми, у свою чергу, віддячимо їм на полі.

За матеріалами: fckarpaty.lviv.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити