"За нами залишається право проведення одного з Кубків Європи зі спортивної ходьби в Івано-Франківську"

06 квітня 13:11
Переглядів: 100
спортивна ходьба

Україна перебуває в дуже складній політичній та економічній ситуації, яка негативно відбивається на всіх сферах нашого життя. У тому числі й на спорті. На запитання, як це відбувається в Івано-Франківську на регіональному рівні, голова комітету фізичної культури і спорту міськради Віталій Матешко сказав:

— Завдяки закону про місцеве самоврядування є можливість самостійно формувати бюджет і планувати кошти на поточний рік. Сесія міської ради, затверджуючи найважливіший фінансовий документ, завжди враховує наші пропозиції й потреби. і нинішнє фінансування є на стабільному задовільному рівні. Тобто за рахунок наданих коштів ми зуміємо провести мінімум спортивно-масових заходів. Йдеться про оздоровлення дітей, розвиток масового спорту і спорту високих досягнень, популяризацію нових видів і збереження спортивної інфраструктури.

Витримуємо золоту середину

— Що скажете про нелегкий минулий спортивний рік для міста?

— Як і попередні, він був звичайним. Дякувати Богові, рухалися далі: планово проводили різні заходи, команди брали участь в обласних суперництвах, а найкращих спортсменів відправляли на всеукраїнські та міжнародні змагання. Загалом у 2014-му представники івано-Франківська завоювали 166 медалей різного ратунку на різних рівнях. Насамперед швидко прогресує веслування на байдарках і каное, а член обласного спортклубу «Альбатрос» Людмила Лузан стала срібною призеркою юнацьких Олімпійських ігор. Добрі результати маємо і в неолімпійських видах спорту. Чемпіоном світу з фітнесу став Федір Хашалов, є чемпіони світу та Європи з різних видів єдиноборств. Серед них — Анастасія Дерев’янко, Артем Бєлов, Ярослав Репньовський, Іван Грищук, Данило Демчишин, Іван Грушка, Назарій Боднарчук, Юлія Демішок. До речі, у місті розвивається понад 50 видів спорту із 200 в Україні — олімпійських, неолімпійських та альтернативних.

— А як зі спортивним резервом в Івано-Франківську?

— Це насамперед — ДЮСШ, які нам вдалося зберегти. До того ж у місті збільшується кількість спортклубів, щоправда, приватних. Пішла мода на фітнес і тренажери: люди тут відвідують заняття не задля досягнення якогось надзвичайного рівня фізичної підготовки, а передусім для того, щоб своє здоров’я приводити в порядок. Містяни плавають, бігають, 23 відсотки дітей систематично відвідують спортивні школи, секції, спортклуби. Звичайно, нині це робити з розмахом важко, але стараємося продуктивно використовувати все, що маємо. Як результат — 168 проведених заходів з різних видів спорту і залікові очки в скарбничку міста зі змагань. Словом, витримуємо золоту середину і гріх казати, що ми в чомусь від когось відстаємо.

Зазнали великих втрат

— Однак без проблем не буває...

— Найбільша проблема — невчасне фінансування, яке дуже затримують. Це психологічно негативно впливає як на спортсменів і тренерів, так і на людей, котрі нам постійно надають послуги. Останнє найбільше тривожить. Коли наприкінці минулого року припинили фінансування і його поновили на початку нинішнього, самі знаєте, що з того вийшло. Ціни значно зросли, і підприємці, які нам надавали транспортні послуги, послуги щодо озвучення різних заходів, виготовлення медалей, грамот, іншої атрибутики, зазнали великих фінансових втрат. Замість прибутків — збитки. Тому й більшість підприємців через таку невчасність відмовляється з нами співпрацювати.

— І що буде далі? Яким чином виправлятимете становище?

— Простим способом. Схожі проблеми уже виникали не раз, правда, не в таких масштабах. З тими людьми, які надають нам послуги, намагаємося дружити, підтримуємо з ними приятельські стосунки. В іншому разі перспектив у нас не було б.

Добрий приклад наслідування

— У нашій розмові ви називали найкращих спортсменів 2014-го. А кого хотіли б особливо відзначити?

— Веслувальницю Людмилу Лузан — срібну призерку юнацьких літніх Олімпійських ігор. Власне, міський комітет фізичної культури і спорту за підсумками минулого року визнав 

17-річну дівчину найкращою спортсменкою міста зі спорту вищих досягнень. Крім того, вона була багаторазовою переможницею всеукраїнських змагань, срібною юніорською призеркою чемпіонату Європи, здобувала нагороди також і в старших вікових групах. Ще один позитив спортсменки — її щирість, відвертість і безкомпромісність у своїх думках і діях. Добрий приклад наслідування для молодих людей.

Перебираються в інші регіони

— Пане Віталію, крім посади голови міськспорткомітету, ви ще й президент громадської обласної федерації легкої атлетики. Як тут поставлено роботу?

— Спільно з управлінням молоді і спорту ОДА наша федерація планує і організовує всі легкоатлетичні заходи на теренах області. Їх щороку — 12—14 для різних вікових груп: від дитячого спорту і до ветеранів. Центром є Івано-Франківськ, оскільки тут менш-більш задовільна матеріально-технічна база. Разом з тим змагання з окремих видів легкої атлетики проводимо і в районних центрах за сприяння місцевої влади. Про те, наскільки легка атлетика розвинута на Прикарпатті, свідчить хоча б той факт, що торік у всеукраїнському календарі з цього виду спорту для нас було відведено чотири змагання, а нинішнього — шість. Та й 10—12 наших постійних збірників України про щось теж таки свідчать. Було б ще краще, якби не одна проблема: область покидають деякі провідні атлети і перебираються  в інші регіони, де кращі стадіони, умови для тренувань, можливості для навчання і задовільне фінансування. Попри це завжди маємо великий потенціал, високофаховий тренерський склад постійно знаходить юних талановитих спортсменів. Лише один приклад: від початку року з чотирьох всеукраїнських змагань наші легкоатлети додому привезли 14 нагород. Справді, перспективи для розвитку є. А щоб розширити ці рамки, популяризуємо інші види спорту. Приміром, у разі стабілізації ситуації в державі, плануємо проведення вуличних змагань, різноманітних пробігів. Такий досвід  маємо. Традиційно організовуємо Олімпійський день бігу за участю сотень дітей. У 2014-му на День прапора і День незалежності провели такі масові заходи, як «Біг заради миру». Уперше в обласному центрі відбувся напівмарафон.

— Не думаю, що все так дається легко...

— Є перешкоди для поступу. Річ у тім, що в області немає жодного легкоатлетичного манежу із сучасним покриттям. Переконували і переконуємо керівників про таку потребу, проте область не має коштів, щоб самотужки збудувати належний спортивний об’єкт. На пропозиції інвестори також не відгукуються, бо в нинішній ситуації вони не бачать вигідної економічної складової щодо серйозних капіталовкладень.

Ветерани — рекордсмени

— Де найбільш популярна легка атлетика і де в ДЮСШ готують легкоатлетів?

— У більшості районних центрів є такі відділення в ДЮСШ. Доволі потужні вони в Калуші, Коломиї, Городенці, Долині, Надвірній, Рожнятові, останнім часом активізувалася Рогатинщина, Тлумаччина і навіть Косівщина. На кожних змаганнях є представники понад десяти районів різних вікових груп. Здебільшого — юнацької.
А от в Івано-Франківську переважно концентруються дорослі спортсмени, де чимало навчальних закладів. Окремо кілька слів — про ветеранів. Серед них є і рекордсмени України, як, наприклад, Іван Файчак і Василь Кричун. Файчак незабаром у складі збірної України їде на ветеранський чемпіонат Європи з легкої атлетики в закритих приміщеннях (вікова категорія +75). Це теж показник.
Пріоритетні три складові

— Багато хто вважає, що будучи посадовою особою або депутатом міської чи обласної рад, людині значно легше очолювати громадську спортивну організацію. Мовляв, для здійснення якихось планів можна задіяти адміністративний і фінансовий ресурси. Вам це вдається робити? Зрештою, яке місце легка атлетика посідає в області та загалом в Україні?

— Понад 220 країн є членами Всесвітньої федерації легкої атлетики. В Україні цей вид спорту теж у пошанівку. А коли врахувати, що першим заступником міністра молоді і спорту Ігоря Жданова став ігор Гоцул, який є і президентом Федерації легкої атлетики України, то сподіватимемося, що в цьому виді все змінюватиметься на краще. Але незважаючи на те, хто очолює федерацію, багато залежить від колективу однодумців задля досягнення масовості, результату та популярності. Ці три складові повинні бути пріоритетними в будь-якому виді спорту.   А яке місце за результатами в підсумку займає наша легкоатлетична федерація? На Прикарпатті вона завжди входить до трійки призерів: в 2012-му була першою, а в 2014-му — другою. В Україні входимо до першої сімки областей.

— Небагато часу залишилося до літньої Олімпіади-2016 в Бразилії. Кого ваша федерація може туди делегувати?

— Наші легкоатлети завжди були представлені на олімпіадах і виступали на них гідно, починаючи від Євгена Аржанова в Мюнхені (1972 р.) і до недавнього часу, коли в Лондоні Христина Стуй стала бронзовою призеркою в командній естафеті 4х100 метрів. Якщо оцінювати ще чиїсь шанси на поїздку в Ріо-де-Жанейро, то нині прогресує Галина Облещук у штовханні ядра, і сподіваємося, що вона завоює олімпійську ліцензію. Галина недавно виграла чемпіонат України в Сумах. Як суддя національної категорії я обслуговував ці змагання, і, перебуваючи в секторі штовхання ядра, хочу відзначити впевнені дії нашої легкоатлетки. У нас є ще низка інших спортсменів, які за певних обставин, можливо, поліпшать свої результати і здобудуть право боротися на Олімпіаді.

Надія залишається

— Пане Віталію, у вас була велика мрія; в 2015-му провести наймасштабніший міжнародний захід за всю історію Івано-Франківська — Кубок Європи зі спортивної ходьби. І торік раптом усе зірвалося... Тоді на моє запитання, чому саме, ви роздратовано відправили мене за відповіддю до голови міста. Пристрасті давно вляглися, тож чи можете тепер пояснити, в чому все-таки річ?

— 17 травня нинішнього року 11-й Кубок Європи відбудеться не в Івано-Франківську, а в іспанському місті Мурсія. Звичайно, ми мріяли, довго готувалися до такої визначної події в нашому місті, однак усьому завадила складна суспільно-політична та економічна ситуація в Україні. Європейська федерація легкої атлетики прийняла таке жорстке рішення лише тому, що окремі країни почали заявляти про недопустимість відрядження своїх спортсменів до Івано-Франківська, бо бояться за їхню безпеку. Хоча федерація Європи високо оцінила наші старання, адже на той час на підготовку ми вже витратили понад 2 млн. гривень. Майже повністю зробили нове покриття сертифікованої траси на вулиці Незалежності, на належному рівні провели семінар суддів зі спортивної ходьби за участю європейських викладачів. До івано-Франківська кілька разів приїжджали фахівці з європейської федерації, котрі атестували як наші змагання, так і нашу підготовку. Все йшло за планом... А тепер маємо те, що маємо. Разом з тим нам було наголошено: якщо політична й економічна ситуація стабілізується, за нами залишається право проведення одного з Кубків Європи зі спортивної ходьби, який відбувається раз на два роки.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити