Згадати Все. Перші олімпійські успіхи України

17 квітня 10:22
Переглядів: 90
олімпіада

Завдяки ним світ дізнався, що таке Україна. Вони зробили набагато більше для держави, ніж деякі депутати і президенти. Вони – це українські спортсмени.

Багато хто вважає, що вперше український гімн на Олімпійських іграх пролунав в 1994 році у Ліллегаммері. Але це не так. Синьо-жовтий стяг під мелодію "Ще не вмерла..." підняли 1992-го року в Барселоні.

Попри те, що ми вже на той момент були незалежними, в столицю Іспанії окрему команду не повезли. А виступали в складі так званої об’єднаної збірної – це колишні радянські республіки, за винятком балтійських держав. Пошта України навіть випустила спеціальну марку, приурочену Олімпіаді 1992 року.

Але повноцінна національна команда від України поїхала через два роки в Норвегію на зимові ігри в Ліллегаммері.

На Олімпіаду наша країна відправила 37 спортсменів. Головні сподівання були на наших фігуристів. Але першою вистрелила – в прямому і переносному сенсі – біатлоністка Валентина Цербе. Вона виборола першу олімпійську медаль в історії незалежної України.

А в самісінькі серця українців влучила тоді ще зовсім юна 16-річна Оксана Баюл. Миле тендітне створіння із ще зовсім дитячими рисами обличчя було головною олімпійською надією України в Ліллегаммері.

Ні екзотична темношкіра французька фігуристка Сурія Боналі, яка вміла робити сальто на льоду, ні фаворитка американка Ненсі Керігган не завадили юній Баюл здобути золото.

Той виступ, попри глибоку ніч, дивилися всі – від дітей до пенсіонерів. В цей момент стало зрозуміло, що молода країна отримала першу олімпійську чемпіонку в історії. І всі чекали, коли ж пролунає гімн і нарешті піднімуть український прапор. Але церемонію нагородження все ніяк не могли почати.

Чому ледь не зірвалося нагородження золотою медаллю нашої фігуристки? І як дощ міг би допомогти українським атлетам на змаганнях в Атланті-96 – дивіться у випуску програми "Згадати все".

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: