Андрій Дева: "Рівень Кубка України був достойним"

28 грудня 22:24
Переглядів: 242

Цього року одним з кращих бомбардирів чемпіонату Львівської області став нападник «Рочина» Андрій Дева, який відзначився 12 яскравими голами. Андрій Дева у своїй довгій кар’єрі виступав у багатьох клубах, завжди результативно діючи на вістрі атаки. А протягом останніх років цей талановитий футболіст є одним з провідних гравців «Рочина» не лише в чемпіонаті Львівщини, але й в Аматорській лізі України. Спогадами про події у власній кар’єрі та планами на майбутнє Андрій поділився з прес-службою ФК «Рочин».

– Андрію, де ти розпочав займатися футболом?
– В футбольних школах я не навчався, а футбол почав грати ще дитиною у рідному селі Потелич, що у Жовківському районі. Мій шкільний вчитель допризовної підготовки порадив мене тренерові юнацької команди з Рави-Руської, у складі якої я і розпочав свою кар’єру футболіста. Потім я виступав за команду з рідного Потелича, яка виступала у першості Львівщини. Після цього знову повернувся у «Раву».

– Чому ти обрав для себе амплуа нападника?
– Навіть не знаю, що відповісти. Просто мені з дитинства подобається бути біля воріт суперників, тримати захист в напрузі, забивати голи…

– В яких клубах ти виступав у своїй кар’єрі? Чи мав запрошення від команд серйозного професійного рівня?
– Окрім «Рави», я виступав за «Гарай» (Жовква), «Поділля» (Хмельницький), «Верес» (Рівне), «Княжа» (Щасливе). У сезоні 2008/2009 грав в складі польської команди «Спартакус» (Шароволя). З 2012 року виступаю за соснівську команду. Колись разом з відомим в нашому регіоні нападником Романом Каракевичем був на перегляді у команді «Кривбас» (Кривий Ріг), яка тоді грала у вищій лізі України. Як я вже казав, у мене не було футбольної школи, а без навиків, які здобуваються в ДЮСШ, було важко закріпитися у команді вищої ліги.

– Як ти вважаєш, чи реалізував ти себе у футболі?
– Повною мірою, мабуть, я себе таки не реалізував, бо не грав у вищій лізі. В загальному, вважаю, кар’єра моя склалася нормально, адже грав у досить хороших командах.

– Які здобутки для тебе стали найпам’ятнішими у кар’єрі?
– Безумовно, найбільше запам’яталася перемога у Кубку України серед аматорів, яку я здобув разом з соснівською командою у 2015 році. Виступаючи за «Верес» (Рівне), я разом з відомим бразильцем Клебером, що грав в київському «Динамо», став кращим бомбардиром Кубка України сезону 2005/2006 років. Особливо мені запам’яталася кубкова гра в тому ж сезоні 2005/2006 проти ужгородського «Закарпаття» – я тоді забив два голи в основний час та реалізував пенальті в післяматчевій серії. Крім того, пам’ятним для мене став нещодавній успіх – перемога у Кубку України серед ветеранів (35+).

– У 2017 році в багатьох іграх чемпіонату Львівщини ти виходив на заміну, а не в стартовому складі, проте це тобі не завадило з 12 забитими голами стати одним з найкращих бомбардирів чемпіонату області. За рахунок чого це тобі вдалося зробити?
– В першому колі я грав в основі, в другому – більше в стартовому складі виходив Іван Данилюк. Головний тренер «Рочина» Володимир Підкіпняк знав, коли мене випускати на заміну. В мене було бажання велике забивати голи – це моє завдання на полі. Для мене немає особливого значення, чи виходити в стартовому складі, чи виходити на поле на заміну.

– Ти вже відзначав, що в цьому році соснівський «Рочин» виграв Кубок України серед ветеранів (35+), де ти став кращим бомбардиром. Як ти вважаєш, наскільки був високим рівень цих змагань?
– Рівень Кубка України був достойним, адже і в складі команди з Тернополя, з якою ми грали у півфіналі, і в складі команди з Кривого Рогу, яку ми перемогли у фіналі, грали футболісти високого рівня з досвідом виступів в українській вищій лізі. Проте ми себе на полі в Вишневому показали з кращої сторони, здобувши Кубок за рахунок бажання та самовіддачі.

– Влітку 2018 року «Рочин» планує стартувати у другій лізі чемпіонату України. Відчуваєш у собі сили допомогти соснівській команді здобувати перемоги у другій лізі? І зазирнемо у майбутнє: чи бачиш ти себе у ролі тренера?
– Якщо наш тренер Володимир Підкіпняк вважатиме за потрібне, то я готовий ще грати в складі «Рочина». Все буде залежати від того, в якому фізичному стані я буду через півроку. В мене ще є бажання забивати голи для соснівських уболівальників, яких чимало приходить на наші ігри. Що стосується тренерської роботи, то однозначної відповіді на це питання я ще не маю. Як я вже казав, хочеться ще грати у футбол.

Прес-служба ФК «Рочин»

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: