Тернопільські легкоатлети: "Чиновники до нас ставляться як до сміття"

18 липня 15:59
Переглядів: 234

Вони прославляють Україну закордоном, а на Батьківщині про них забувають.

Поки легкоатлети із Тернополя спортивними досягненнями та перемогами на міжнародному рівні прославляють Україну і Тернопільську область зокрема, у самому ж Тернополі вони виявились нікому не потрібними. Міська влада просто не звертає уваги на незручності, з якими стикаються легкоатлети Тернополя. В нас є безліч проблем, але основна – це безвідповідальні чиновники, які, здавалося б, не розуміють для чого їх обрала громада. Дуже часто трапляється так, що отримавши владний портфель чиновник просто забуває що з ним робити, не прислухаючись до тих, хто за ним стоїть. Так, тернопільські чиновники, створюючи жахливі умови для тренувань спортсменів, роблять все можливе аби «королева спорту» – легка атлетика – у нашому місті просто перестала існувати.

У Європі ставляться як до поважних гостей, у Тернополі як до сміття

Старе спорядження, жахливі бігові доріжки, які є навіть небезпечними для здоров’я бігунів та повна відсутність роздягалень – ось така сумна реальність тернопільських легкоатлетів. До і після тренувань спортсмени змушені перевдягатися просто на трибунах Тернопільського стадіону, відвертаючись та ховаючись один від одного. І це притому, що на стадіоні водночас тренуються діти, дівчата та хлопці одночасно. Учасниця юніорських чемпіонатів світу та Європи Оксана Ралько побувала на різних змаганнях у Європі, спортсменка обурена ставленням до них.

- У Європі нас приймають на вищому рівні, а у Тернополі ставляться не те що як не до людей, а як до сміття. Я жінка і уявляєте, як мені соромно та незручно переодягатися тут на стадіоні разом із чоловіками. Спробуйте переодягнутися із ліфчика в спортивний топ, коли тут стільки людей ходить на тренування. Кожній жінці це буде не зручно. Нам, нібито виділили роздягальні, але для всіх. Уявляєте, як це переодягатися в одній кімнаті із чоловіками! Легка атлетика – це королева спорту, а ставлення таке, ніби ми нікому не потрібні. Закордоном немає такого: я була і на Чемпіонаті Європи, і на Чемпіонаті світу. Там зовсім інші умови. Люди стараються, щоб у них все було ідеально: це і роздягальні і душ після тренувань. Їхніх спортсменів поважають, вони не дозволять їм так принижуватися, товктися по тісних роздягальнях разом із хлопцями, як це у нас буває зимою. Багато людей, невеличка роздягальня і ти повинен зробити все швидко, навіть немає де речей поставити.

На змаганнях тернопільська спортсменка була в Франції, Італії та Іспанії, каже, що їй є з чим порівнювати. Дівчина вважає, що саме в таких деталях і пізнається навіть людське ставлення до потреб інших людей. Оксана розповідає, що закордонні спортсмени не вірять, в яких умовах тренуються їхні українські колеги, тому і дивуються їхній силі волі, терплячості та патріотизму. Тернопільський легкоатлет Сергій Крук нещодавно приїхав із змагань, які проходили у Чехії. Хлопець розповідає, що закордоном до спортсменів ставляться з повагою, а стадіони у невеличких містах та селах там набагато кращі, ніж наш у Тернополі.

- Там перед нами вибачалися, що поселили у двомісному номері, а тут навіть роздягалень не дають, – розповідає Сергій.

Умови тренування: обладнання, що ламається та старі бігові доріжки

Нещодавно Тернопільська міська рада гордо повідомила інформацію про те, що центральний стадіон Тернополя увійшов у десятку кращих стадіонів в Україні. Це звісно ж гарна новина для Тернополя. Але чи відповідає вона дійсності? У цьому, судячи із своїх умов тренування сумніваються тернопільські легкоатлети.

- Обладання старе, під час тренувань буває й таке, що воно ламається, потім ми самі ж його ремонтуємо. Переодягаємось на стадіоні навіть зимою. Маємо суддівську кімнату, але там зазвичай закрито. Після тренування немає де помитись, їдеш в маршрутці і тобі соромно, бо від тебе погано пахне. Образливо й те, що іноді закривають навіть туалети, – розповідає легкоатлет Олег.

- Цей стадіон зроблений для футболістів, хоча мають вони тут чотири матчі на місяць. Тут їм і роздягальні відкривають і створюють належні умови для тренування. Буває, що під час тренувань на нас можуть навіть накричати, щоб ми не топтали трави на футбольному полі, а от наших бігових доріжок ніхто давно не чистив, – додає легкоатлет Іван.

Заслужений тренер України Михайло Васірук розповідає, що все обладнання вони купляють за свій кошт, чиновники їм зовсім не допомагають. - Ми все купляємо самі, стараємось виховати чемпіонів. А ставляться до нас так, ніби ми нікому тут не потрібні.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити