Польський спортивний журналіст, історик і документаліст Анджей Ґоважевскі - людина, яка на власні очі бачила тисячі (!) матчів з таких форумів, як чемпіонати світу, Європи та Олімпійських ігор, зусиллями свого авторського колективу, видав під егідою видавництва GiA, черговий футбольний «Річник ‘2012-2013». Автор, на сторінках книжки поділився своїми враженнями про останнє континентальне свято футболу, яке з розмахом провели Польща і Україна.
- Зі смаком ЄВРО у Львові познайомився щойно по …завершенні турніру! - пише А.Ґоважевскі. - У групі кількох журналістів поверталися автомобілем з фіналу, вирішили відвідати новий львівський стадіон. З акредитаціями «бляхами» підтверджуючими особистість, чемно зупинилися біля вхідних воріт новобудови, щоб почути, …не вільно (!), навіть на хвильку ступити на арену. Марними виявились наші прохання та намагання переконати директора цього стратегічного об’єкту, Олексія Жуковіна.
Обіцяв, не стану писати нічого поганого про партнерів з-за східної границі, навіть не згадавши про те, що після фіналу - для зручності та безпеки глядачів – знерухомлено київське метро, а дорогу зі стадіону до центра міста треба було долати у стилі піхотинців. В додатку - посеред ночі. Звісно, разом з тисячами глядачів! Це, мабуть, поліційна спеціальність, адже також в Варшаві ніхто не протестував, що міст Понятовскєґо після футбольного вечора аж до ранку наступного дня був зачинений для трамваїв і автобусів, тобто для глядачів. Головне зручність служб, котрі домінували цілу епоху і надалі вважаються важливішими за рядових громадян. Жуковіну бажаємо великих успіхів та послідовності. Найзручніше, зруйнувати стадіон і не буде клопоту!