Ми згадуємо приємні моменти грандіозного успіху українських юнаків на ЧЄ в Ірландії.
Олег Ящук, нападник і кращий бомбардир української збірної на чемпіонаті Європи: «Інформація була, але досить мізерна. У 90-х ще не було такого інтернет- прогресу, як зараз, і тому виникали певні труднощі у зборі інформації про збірні, з якими потрібно було грати. Хоча були добре поінформовані про дуже сильну гру турецької команди. Вони в підсумку стали чемпіонами Європи. Про ісландську та бельгійську збірні практично нічого не знали. Проти них довелося грати «з листа».
Матчі проходили у впертій боротьбі, були дуже напруженими, незважаючи на наш юний вік. Кожна з команд виділялася по-своєму, одні технічною, інші фізичною підготовкою і хорошою організованістю. У нас тоді підібрався хороший колектив. Прагнули грати всі поєдинки на рівних з будь-якою командою. Впевнено пройшли групу, а також переграли англійців у чвертьфіналі, але трохи не пощастило в півфіналі з Данією. У цих матчах я не міг допомогти хлопцям через травму.
Зате в матчі за третє місце проти австрійців ми перемогли і були щасливі своєму успіху, так як це були перші футбольні медалі незалежної України на офіційних європейських форумах.»
Геннадій Зубов, півзахисник української збірної на чемпіонаті Європи: «Хотів би відзначити високу організацію чемпіонату. Ми були вперше у такій тривалому відрядженні за кордоном, і вся наша делегація була приємно здивована високим рівнем підготовки турніру, як у проведенні матчів, так і в тренувальних і побутових умовах. У наше розпорядження ірландцями було надано декілька футбольних полів, особистий готель з реабілітаційними умовами після матчів і тренувань. Вільний час проводили на свіжому повітрі в прекрасних дублінських парках, насичених зеленими насадженнями і свіжим повітрям.
Вся команда була налаштована показати класний футбол і добитися високого результату. Наш тренер Володимир Киянченко зумів створити відмінний мікроклімат у збірній. У важку хвилину завжди підтримував потрібним словом і міг підбадьорити на досягнення поставленої мети. Наша «бронза» стала тоді сенсацією для зарубіжних фахівців, але не для нас...»
Ігор Ковалевич, в 90-х і 2000-х футбольний функціонер і президент ФК «Борисфен» (Бориспіль): «Добре пам'ятаю цю збірну, яку тренував чудовий фахівець Володимир Киянченко. Бронзові медалі наших юнаків стали першими в історії всіх збірних України з футболу в офіційних змаганнях. Мої і друзі, і партнери були разом зі збірною в Ірландії, тому що ми були спонсорами нашої команди на тому турнірі. Приємно згадувати такі моменти.»
Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків до 17 років
ФІНАЛЬНИЙ ТУРНІР:
Квітень 1994. Наша збірна кваліфікується в одну групу з майбутніми чемпіонами Європи - збірною Туреччини, а також з бельгійцями і ісландцями.
У першому матчі 26.04.1994, українці з «листа» обіграли Бельгію - 2:1 (голи забили: Ящук на 6-й хв. та Федорук на 9-й).
28 квітня завзята нічия з турками - 1:1. Туреччина зуміла відзначитися на 17-й хвилині, а через три хвилини реактивний хавбек українців Геннадій Зубов відновив паритет у поєдинку.
Останній, третій поєдинок групового етапу (30.04.1994) збірна України проводила з непоступливими ірландцями, але у наших хлопців бажання та майстерності було більше і як підсумок - 2:1 на користь наших. Відзначилися - Олег Ящук на 56-й хвилині, а через 12 хвилин Валентин Слюсар забив другий м'яч у ворота сіверян.
Поступившись першим місцем в групі збірній Туреччини, і то лише за різницею забитих і пропущених м'ячів, українці, зайнявши друге місце в групі, вийшли в плей-офф чемпіонату Європи.
Груповий турнір
1-й матч. 26 квітня 1994. Дублін. Стадіон «Белфілд Парк».
Арбітр: Хрінак (Чехія).
Україна - Бельгія 2:1 (2:0)
Україна: Перхун, Колчин (Купцов, 78), Федорук, Назаров, Мєшков, Гопкало (Білоконь, 73), Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Ящук.
Бельгія: Десмет, Тхок, Фоетс, Хоенскенс, Ровсінкон, Шоекрафт (Роусел, 51), Тхус, Турко, Ван дер Пайер, Вердонкт, Зермозен (Дурка, 25).
Попередження: Слюсар - Шоекрафт.
Голи: Ящук, 6, Федорук, 9 - Ван дер Пайер, 74.
2-й матч. 28 квітня 1994. Дублін. Стадіон «РДС».
Арбітр: Фіскер (Данія).
Туреччина - Україна 1:1 (1:1)
Туреччина: Тургай, Каліскан, Там, Селетлі, Йоско, Тураногло (Аудіна, 80), Хабібогу, Текке, Баухан, Мерік (Яман, 71), Саглам.
Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мєшков, Гопкало, Зубов, Слюсар, Згура, Омелянович (Білоконь, 78), Ящук (Головко, 70).
Попередження: Тураногло - Омельянович, Колчин, Головко.
Вилучення: Білоконь.
Голи: Баухан, 11 - Зубов, 20.
3-й матч. 30 квітня 1994. Дублін. Стадіон «Белфілд Парк».
Арбітр: Оханланд (Ірландія).
Ісландія - Україна 1:2 (1:0)
Ісландія: Магнуссен, Агуссон, Харатсен (Валкерсен, 74), Інгілмарсен, Вутерсон, Пєтурсон, Тутжонсен, Гіслласон, Свенссен, Магнуссен (Азгерсен, 29), Гудмансон.
Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мєшков, Гопкало (Клименко, 46), Зубов, Слюсар, Згура, Омелянович, Ящук (Головко, 78).
Голи: Гіслласон, 17 - Ящук, 56, Слюсар, 68.
3 травня 1994 в чвертьфіналі європейського чемпіонату України в серії пенальті (основний час - 2:2, голи: Федорук на 49-й хв. та Омельянович на 89-й хв.) зуміла переграти збірну Англії - 7:6.
Через два дні, у півфінальному поєдинку, лотерея під назвою серія пенальті посміхнулася збірній Данії, яка зуміла переграти українців - 5:3. Основний час - 2:2, голи у нашої збірної на рахунку Білоконя (42) і Гопкало (61).
1/4 фіналу
4-й матч. 3 травня 1994. Дублін. Стадіон «РДС».
Арбітр: Пратес (Португалія).
Україна - Англія 2:2 (0:1). По пенальті 5:4.
Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мєшков, Клименко, Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Білоконь.
Англія: Роніт, Хілт, Міллет, Бромес, Вавург, Діжі, Річардсон, Клеменс, Каррагер, Дугрос, Кассиді.
Голи: Каррагер, 2, Кассиді, 56 - Федорук, 49, Омельянович, 80.
1/2 фіналу
5-й матч. 5 травня 1994. Дублін. Стадіон «Даліман Парк».
Арбітр: Охаланд (Ірландія).
Данія - Україна 2:2 (1:0). По пенальті 5:3.
Данія: Йонансен, Гронклайен, Хансен, Хейследерек, Іверсен, Лауріцен, Лаурсен (Поульсен, 74), Лектонен (Нільсен, 62), Ольсен, Троуп, Вайт.
Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мєшков, Клименко (Гопкало, 40), Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Білоконь (Головко, 73).
Попередження: Гронклайен - Білоконь, Омельянович.
Вилучення: Омельянович.
Голи: Лектонен, 37, Троуп, 80 - Білоконь, 42, Гопкало, 61.
Напередодні Дня Перемоги (8 травня), збірна України зустрічалася з Австрією в матчі за третє місце. Наші хлопці не підкачали, здобувши впевнену перемогу над «вундертімом» - 2:0! «Бронзовими» голами в цьому поєдинку відзначилися: Олег Ящук на 21-й хвилині, а його партнер по команді, півзахисник Сергій Згура на 72-й хвилині подвоїв перевагу нашої збірної.
Матч за третє місце
6-й матч. 8 травня 1994. Дублін. Стадіон «РДС».
Арбітр: Левніков (Росія).
Україна - Австрія 2:0 (1:0)
Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мєшков, Гопкало, Зубов, Слюсар, Згура, Ящук, Купцов.
Австрія: Фюка, Хіден, Помпес, Шандель, Хілдіс, Клейн, Бассенгер, Прапондінг, Паушер, Граф, Реснер.
Голи: Ящук, 21, Згура, 72 з пенальті.