Найстарший гравець нинішніх «Карпат» Андрій Гітченко у сьогоднішньому спарингу зі «Скалою» провів на полі усі 90 хвилин. При цьому, діючи на позиції центрального захисника, 5-й номер «зелено-білих» не лише цементував оборону нашої команди, а й поставив останню крапку в грі, вколотивши круглого у сітку воріт стриян дальнім пострілом.
– Андрію, сьогодні «Карпати» екзаменували представника Другої ліги. Наскільки у грі давався взнаки більш високий клас карпатівців?
– Клас, напевне, у нас вищий, але я скажу, що «Скала» – хороша команда, особливо коли зважити на те, що вона представляє Другу лігу. Наш суперник, як ви самі могли бачити, добре грає в пас, непогано вміє контролювати м’яч. Так що нехай рахунок нікого не вводить в оману, бо насправді «Карпатам» сьогодні було зовсім не просто. Якби гравці «Скали» реалізували в першому таймі ті моменти, які в них були, то напевне й підсумковий рахунок був би іншим.
– Розкажи про свій гол, який став справжньою окрасою матчу.
– (Сміється) Та гол як гол, сьогодні усі голи були дуже красивими.
– Перед тим, як пробити по воротах, довго розмірковував, бити чи ні?
– Коли отримав м’яч, подивився, оцінив ситуацію і перше рішення було пробити – позиція для цього була в сам раз. Удар вийшов непоганий – влучив саме туди, куди й хотів.
– Тренер перед грою налаштовував вас на боротьбу у грі? Зокрема, чи говорив про те, що «Скала» зовсім недавно виграла спаринг з рахунком 1:0 у луцької «Волині»?
– Звичайно, що казав. Але ми про це вже знали – адже слідкуємо за новинами, хто з ким і як грає. Олександр Володимирович просив нас на установці серйозно поставитися до суперника, адже необхідно тримати себе в хорошому ігровому тонусі. Як бачите, команда почула свого тренера, всі хлопці налаштувалися на гру належним чином.
– А взагалі важко налаштовувати себе на такі матчі?
– Так, важко. Бачите, зараз такий період, що вже йде другий тиждень, як ми повернулися з закордонних зборів, а матчів чемпіонату все немає. Виникла незапланована пауза, а коли вона закінчиться ніхто наразі не знає. Така невизначеність призводить до того, що й тренуватися не так просто. Але ми професіонали, тож продовжуємо працювати.