Вінгер київського «Динамо» та збірної України Андрій Ярмоленко про матч із Македонією та незабитий пенальті.
- Ви мали відмінний шанс на початку другого тайму, але не реалізували пенальті. Хотіли перехитрити воротаря, а в підсумку перехитрили самого себе?
- Перед ударом вирішив, як стану його виконувати - в правий від себе кут, верхом. Трохи перебрав з силою, проте трагедії з цього не роблю - адже ми перемогли. От якби не виграли - було б дуже прикро.
- Чи вірне відчуття, що після випадку з 11-метровим ваше бажання забити подвоїлося?
- Звичайно, старався виправитися. Але Львів для мене - якесь зачароване місто. Стільки тут грав і за клуб, і за збірну, але ніяк не вдається забити. Сподіваюся, що в майбутньому це вийде.
- А в ситуації з не зарахованим голом - був офсайд?
- Мені здається, так, хоч момент і не переглядав. Підстроювався під Рому Зозулю - думав, що він в один дотик віддасть мені м'яч, але послідкував пас назад Сидорчука, а я як раз забіг в положення «поза грою».
- Наприкінці суддя компенсував шість хвилин. Не було побоювання, що як раз в цей час македонці зрівняють рахунок? В одному з епізодів, пам'ятається, гості ледь не занесли м'яч у ворота після кутового...
- Чесно кажучи, навіть не дивився, скільки там суддя додав. Це не мало значення: тренери завжди говорять нам грати до фінального свистка. Але нервозність, не приховую, була присутня. Недарма ж кажуть: не забиваєш ти - забивають тобі.
- Щільність календаря не бентежить? Адже з урахуванням єврокубків, поєдинків за збірну і на внутрішній арені ви граєте фактично через три дні на четвертий...
- Нічого страшного. В Європі, трапляється, і через два дні на третій матчі проводять. І нічого, якість гри від цього особливо не страждає.