Фінляндія - Україна 1:2. Боротьба зі сном

Після поразки від Мальти Андрій Шевченко багато говорив про те, що матч стане уроком для всіх, це був сигнал для того, щоб гравці прокинулись, що в матчі з Фінляндією так діяти ні в якому разі не можна. Подивились, послухали, про себе подумали, може й добре, що невдача с сталась в такому поєдинку. То ж з надією сіли дивитись гру з Фінляндією, в якій синьо-жовті не мали права втрачати очки…

…І тут ми побачили третій тайм матчу з Мальтою. Абсолютно інертна, безініціативна та бідна на будь-яку думку гра від команди Андрія Шевченка. Вершина знущання – коли тренер під кінець тайму закликає підопічних, які за 45 хвилин створили півтора моменти біля чужих воріт, «катати м’яча», щоб суперник втомився. Невеличке пожвавлення після перерви у виконанні синьо-жовтих на фоні такого тайму виглядало як гігантський стрибок у виконанні нашої збірної.

Між тим, Андрій Шевченко остаточно зробив ставку на «Шахтар», як базовий клуб. В основі вийшли одразу дев’ять гравців, так чи інакше пов’язаних з гірниками. Пятов захищав ворота, лінію оборони сформували Бутко, Ордець, Ракицький та Матвієнко. Степаненко розташувався між лініями. Малиновський та Коваленко діяли вище, Ярмоленко та Коноплянка атакували з флангів, Селезньов діяв на вістрі.

Як не дивно, але в першому таймі найнебезпечнішим гравцем в складі синьо-жовтих став Євген Коноплянка, який кілька разів проходив по флангу та подавав/прострілював в напрямку Селезньова. Форвард «Карабюкспора» натомість двічі завдавав удару по воротар Лукаша Градецкі. В першому випадку воротар накрив м’яча в нижньому куту після пострілу Селезньова метрів з 18-ти. В другому, коли Ярмоленко подавав на дальню стійку, Євгену не вистачило влучності. До статистики також потрапив удар Малиновського з далекої відстані в руки голкіперу, хоча ситуація диктувала Руслану пас на Ярмоленка. У збірної Фінляндії, яка намагалась пресингувати, кілька разів переходили до позиційних атак, і такого не було, однак у команди Маркку Каневри були зовсім інші завдання, головне з яких – не пропустити.

Чи то тренер нарешті достукався до своїх підопічних, чи то самі футболісти зрозуміли, що терпіння вболівальників може лопнути, але після перерви синьо-жовті нарешті забігали. Результат це принесло одразу. Хоча перша спроба завершилась невдачею – Ярмоленко, вийшовши на ударну позицію, пробив занадто неточно. Втім, Андрій виправився через п’ять хвилин, коли видав ідеальний пас на Малиновського. Руслан увірвався в штрафний майданчик між двома захисниками, прийняв м’яча на груди та пробив сходу. Градецкі свою команду врятував, але відбив м’яча на Коноплянку, який добив круглого у порожні ворота.

Здавалось, все у ваших руках - добивайте суперника на контратаках. Але ні, потрібно обов’язково страждати. Спочатку Євген Коноплянка вивів Пуккі на побачення з Пятовим. Щастя Євгена, що форвард не влучив у ворота. Одразу після цього наставник збірної Фінляндії зняв Теему з гри та випустив Пог’янпало. Проходить ще п’ять хвилин і Йоель зрівнює рахунок. Масована атака господарів закінчилась подачею з лівого флангу, Уронен скидає в центр, а Ракицький, намагаючись перервати пас, головою влучає у каркас власних воріт. Втім, м’яч відлітає до Пог’янпало, який з восьми метрів б’є під стійку.

До честі України, на пропущений гол відреагувала вона миттєво. За непереконливі дії в попередньому епізоді реабілітувався Ярослав Ракицький, який вирізав подачу з флангу, а Артем Бєсєдін, який замінив на 65-й хвилині Селезньова, згрупувався та впадінні головою переправив м’яч у сітку. Далі було 15 хвилин переживань з приводу того, чи вдасться українцям відстояти необхідний результат. Вдалось, при цьому суперник за великим рахунком не мав жодного шансу. Ще й Ярмоленко міг ставити крапку, якби в швидкій контратаці пробив раніше, а не намагався обіграти весь захист.

1:2 – Україна залишається у гонці за друге (а якщо пощастить сьогодні Ісландії, то навіть перше) місце в групі. Втім, питань до Андрія Шевченка та його команди залишається дуже багато. Звісно, можна згадати Лобановського та його залізобетонне правило про гру, яка забувається, та результат, який залишається. Але результат проти суперника, який забув коли перемагав востаннє, за такої гри – це слабке виправдання. З іншого боку, можливо ми забагато вимагаємо від футболістів і повинні реально оцінювати наш рівень. В такому випадку перемога над Фінляндією – це дійсно досягнення.