55 років тому
На порозі союзної еліти
Сезон 1957 року, мабуть, є найкращим в історії прикарпатського футболу. Сягти тих верших, котрі підкорилися станіславському «Спартаку» 55 років тому, навряд чи коли-небудь вдасться.
«Спартак» лише в 1956 році вийшов на всесоюзну арену. Дебютний сезон у класі Б він завершив 12-м. Однак в міжсезоння команду поповнили кілька досвідчених гравців, зокрема, додому з донецького «Шахтаря» повернувся Мирослав Думанський, котрий в складі збірної України став бронзовим призером І Спартакіади народів СРСР.
Впродовж семимісячного турнірного марафону (виїзні серії часом тривали тижнями) спартаківці витримали жорстку конкуренцію з армійцями Львова і «Трудовими резервами» з Ленінграда та стали переможцями групового турніру. Фінал команд класу Б проходив наприкінці листопада у Ташкенті. Окрім «Спартака», до нього пробилися дві військові команди – армійці Тбілісі і ленінградський «Адміралтієць».
Навіть в теплому Узбекистані не вдалося сховатися від негоди. Матчі проходили за важких погодніх умов. Гра «Спартака» з ленінградцями завершилася скандалом. Арбітри не зарахували один з голів станиславців, що викликало обурення у місцевої публіки. Для наведення порядку на стадіон стянгули додаткові сили. У підсумку станіславці фінішували другими, а путівку у вищу лігу дісталася «Адміралтійцю».
Зауважимо, що в той час еліта союзного футболу нараховувала лише 12 клубів з Москви, Києва, Тбілісі, Сталіно (Донецька), Кишинева, Ленінграда (Санкт-Петербург), Куйбишева (Самара), Мінська. Лише їм поступилася команда з невеличкого містчека у 1957 році. В загальному заліку чемпіонату «Спартак» фінішував 14-м, а серед українських клубів – третім! Чи побачимо ми колись франківську команду на п’єдесталі українського чемпіонату?
Невипадковість успіху колективу підтвердив розіграш Кубка СРСР, в якому спартаківці дісталися чвертьфіналу, здолавши, між іншим, один з клубів вищого дивізіону – «Крилья Совєтов» з Куйбишева (1:0). В 1/4 фіналу довелось грати з московськими одноклубниками. Матч відбувся на столичному стадіоні «Динамо». Господарі перемогли – 4:2, проте злагоджена гра провінційної команди стала справжнім одкровенням для місцевої публіки.
Нагородою за вдалий сезон став вояж наступного року у Швецію, де «Спартак» провів чотири поєдинки з місцевими аматорськими клубами. Під час дружніх фуршетів декому з гравців пропонували залишитися на Заході, для М.Думанського, кажуть, навіть придбали авіаквиток в одну з капіталістичних країн, проте «червоно-білі» повернулися додому у повному складі.
40 років тому
Гравців несли на руках
Сорок років тому, в 1972-му, івано-франківський "Спартак” втретє здобув звання чемпіона України (перші два – у 1955 та 1969 рр.), а разом з ним у додаткових матчах виборов перепустку до першого дивізіону.
Злету команди передував тривалий період застою. З початком 1960-х клас Б почав стрімко розростатися, а наша команда опускалася все нижче і нижче. Щороку змінювалися тренери, котрі комплектували колектив заїжджими „зірками”. Їх кращі роки вже були позаду. Талановита ж молодь вдома не затримувалася…
Переламати ситуацію вдалося Мирославу Думанському, якого запросили до керма колективу. Він крок за кроком почав омолоджувати колектив. Процес зміни поколінь виявився далеко не безболісним. Перед початком сезону-1969 «старики» домоглися відставки керманича.
Проте фундамент, закладений талановитим футболістом і тренером, дозволив команді з невеликою перервою двічі стати чемпіоном України. Цікаво, що в 1972 році у підготовчий періоду «Спартак» не виграв жодного з контрольних поєдинків!? Та коли настала пора офіційних матчів, команда виглядала на диво впевнено.
Особливо потужно «червоно-білі» грали у рідних стінах, де в 23-х матчах пропустили лише чотири голи! Своє чемпіонство підопічні Віктора Лукашенка оформили 20 жовтня.
Переможці друголігових груп змагалися за три перепустки до щойно створеного першого дивізіону. Оскільки українська зона суттєво переважала решту за складом учасників, її чемпіон був звільнений від перехідного турніру, де змагалися шість команд. Дві з них одразу підвищувалися у класі, третя – мала зустрітися з «Спартаком». Нею стала ризька «Даугава».
Матчі відбувалися на нейтральному полі у Сімферополі. Двобій складався з двох поєдинків. Тривалий простій спартаківці не минув безслідно. Перший раунд залишився за рижанами – 1:0. Права на осічку франківці вже не мали. У другому матчі вони вирвали перемогу з бажаним рахунком – 3:1.
Рейсовий літак із Сімферополя в івано-франківському аеропорту зустріли сотні вболівальників. До клубного автобуса, котрий чекав команду, вони несли своїх кумирів на руках. Нічого подібного ні раніше, ні після цього не траплялося…
Далі буде...
Також читайте Футбол, який ми втратили