Заслужений тренер прокоментував виступ українців на Міжконтинентальному Кубку
- Георгію Анатолійовичу, ви особисто були присутні на змаганнях в Хасав'юрті. Як оцінюєте рівень Міжконтинентального Кубка 2012?
- Раніше це були командні змагання, а з цього року стали особистими. Учасників було дуже багато. 162 висококласних спортсмена, більшість з Дагестану і Росії, але й команди Грузії, Азербайджану та Вірменії були представлені сильними борцями. Традиційно сильну команду, у складі якої і призер лондонської Олімпіади - привезли грузини. Також було багато призерів Європи, були і чемпіони світу. Українська команда була представлена 10 спортсменами, четверо з яких завоювали медалі (Андрій Квятковський - срібло, Юрій Ледньов, Павло Олійник та Ален Засєєв - бронзу) і Гія Чихладзе став п'ятим в категорії 74 кг.
- Розраховували на такий вдалий виступ. Адже напередодні на Кубку Кадирова нашим спортсменам не вдалося потрапити на п'єдестал?
- Тут складно було, щось прораховувати. Оскільки на турнірах такого рівня конкуренція колосальна. У Дагестані створені відмінні умови для розвитку нашого виду спорту. Борцівський зал на п'ять тисяч чоловік, поруч стадіон, готель... У них постійно збори. До того ж вільна боротьба неймовірно популярна в республіці, всі знають своїх борців...
- Приїжджим борцям напевно не просто зосередитися на килимі, коли трибуни вирують? Як наші хлопці з цим справлялися?
- Хлопці адаптовані до таких умов. На крики натовпу реагує тільки той у кого слабка нервова система. Тому з цим проблем не було. До того ж організатори до нас дуже доброзичливо ставилися.
- Розкажіть, як наші хлопці завоювали медалі. Першу бронзу приніс переможець недавнього турніру Спілки вірмен України Юрій Ледньов.
- Ледньов у нас чемпіон України, переможець Кубка світу, ось і в Києві нещодавно виграв. У Дагестані він зайняв третє місце. Проборолся три сутички. Він відрізняється тим, що боротьба у нього нестабільна, він може дуже яскраво виграти і так само яскраво програти. Він завжди прагне проводити складні прийоми, кидки, ну і не завжди виходить. Три сутички у господарів килима він виграв впевнено. Суперники були досить серйозні, призери Росії. Програв лише чемпіону Тускаєву, але в рівній сутичці. Тобто перший період виграв Юрій, другий росіянин, а в третьому супернику пощастило брати захват за ногу. Я вважаю, що Юрій виступив успішно.
- Андрій Квятковський також підтвердив свій клас і дійшов до фіналу. Наскільки серйозні суперники йому траплялись?
- У категорії 66 кг змагалось 38 спортсменів. Мені дуже сподобалося, як боровся Квятковський. Він боровся стабільно, не робив помилок, і деякі сутички вигравав яскраво з великою перевагою. У нього було чотири зустрічі. Три рази він виграв у хороших сильних росіян і показав дійсно зрілу боротьбу. Він давно до цього йшов, і відчувається, що є бажання, тому справив дуже хороше враження. У фіналі він програв в рівній сутичці Булатову. Причому в першому періоді Андрій виграв, а в третьому програв клінч. Також в цій вазі боровся молодий Арсен Едігаров, він виграв одну зустріч. Видно, що на більше йому ще не вистачає досвіду, але в цілому враження непогане.
- Як розвивалися події в категорії 96 кг?
- Бронза Павла Олійника - це непоганий результат, якщо враховувати, що в цій вазі боролися дуже серйозні хлопці. Він програв дуже пристойному грузину. Мені здається, що він був Олійнику по зубах, і він міг виграти, але мабуть не вистачило змагальної практики.
- Бронза Олена Засєєва у надважкій вазі свідчить про те, що він вже оговтався від травми?
- На турнірі Спілки вірмен у фіналі Ален отримав струс мозку і не до кінця відновився. Вигравши першу зустріч Засєєв знепритомнів, і я вже думав, що він зніметься зі змагань. Але він продемонстрував характер і після цього ще виграв дві зустрічі, у досить непоганих хлопців і посів третє місце.