«ШАХТАР» МАЄ ЧІТКЕ ТАВРО «ЗЛОДІЯ ТАЛАНТІВ»
– Клубу закидають невиконання фінансових зобов’язань. Але чи є рішення по викраденні «Шахтарем» Тараса Качараби? Чи заплатили донеччани гроші за нього? Як триває розрахунок за перехід Юрія Габовди до «Кривбаса» і «Таврії»?
– В нашій державі існує вибіркове правосуддя. Так само і в футболі. Ставлення до клубів далеко не однакове. «Кривбас», який за Габовду не розрахувався, двічі чи тричі отримував ліцензію і був допущений до чемпіонату. Те саме стосується і «Таврії», яка дала гарантійного листа, що розплатиться із нами за «Кривбас». Але цього так і не трапилося, а кримчани й надалі отримували атестати. Щодо Качараби, то у випадку, якщо це питання найближчим не вирішиться, ми подаватимемо скаргу в ФІФА. Спробую пролити світло на цю ситуацію. Коли Качарабі виповнилося 15 років, ми отримали право підписати з ним професійний контракт, що й зробили. Але через рік ФФУ прийняла зміни до регламенту, в яких йшлося, що футболісти-професіонали не мають права виступати в ДЮФЛ. В такий спосіб гравців позбавляли можливості два роки отримувати ігрову практику. Професійні контракти ми підписували зі збірниками різних вікових груп. Тому опинилися перед вибором – або позбавити дитину футболу, але залишити її на контракті, або розірвати з нею професійний контракт і дати їй ігрову практику. У першому випадку ми практично втрачали гравця для українського футболу, про який прогрес можна говорити, коли хлопець не грає? Ми звернулися до ФФУ, на що нам запропонували розірвати професійний контракт і підписати договір про спортивну підготовку, гарантувавши, що він прирівнюється до професійного контракту. Така угода дає право грати в ДЮФЛ. Але як тільки ми розірвали контракт, за підписання якого батьки Тараса отримали від нас гроші, ми дізналися про те, що він підписав професійний контракт з «Шахтарем».
– Схоже, схема ФФУ була спрямована на те, щоб клуби не могли втримати своїх кращих вихованців, натомість їх безперешкодно змогли переманити гранди...
– Наскільки мені відомо, «Шахтар» заплатив батькам Качараби 50 тисяч доларів. В українському футболі «Шахтар» має чітке тавро «злодія талантів». Рішення КДК у справі Качараби прийнято ще в квітні 2012 року. Попередній склад КДК, до речі, розібрався у ситуації і прийняв абсолютно правильне рішення у цьому спорі, а саме – що «Шахтар» таки спонукав Качарабу незаконно розірвати контракт з «Карпатами», і має у зв’язку з цим нести відповідальність. Ми зверталися і до новоствореної Палати з вирішення спорів ФФУ і до теперішнього КДК ФФУ з вимогами або розв’язати спір щодо визначення розміру компенсації («Шахтар» не згідний з розрахунком суми боргу), або спонукати в регламентний спосіб «Шахтар» до виконання і так усім зрозумілого рішення КДК. Фактично органи футбольного правосуддя класично нас «футболили» півтора року. Лише нещодавно ФК «Шахтар» заплатив 80 тисяч гривень (наголошую, розрахована відповідно до укладених документів сума, в тому числі з штрафними санкціями, має скласти майже один мільйон гривень), а Палата з вирішення спорів таки порушила провадження. Чому ФФУ не захищає наші інтереси? – це ж не має бути риторичним запитанням? А ще в мене є запитання до керівництва ФФУ: як ми можемо виграти спір в «Шахтаря», якщо членом Палати вирішення спорів Федерації є діючий штатний працівник донецького клубу – начальник юридичної служби ФК «Шахтар» Андрій Харитончук?
– 30 квітня арбітражний суд в Лозані виніс рішення про договірний матч із «Металістом». ФФУ повинно компенсувати «Карпатам» 75 тисяч швейцарських франків. Чи отримали «Карпати» кошти від Федерації?
– Не отримали. Федерація не поспішає виконувати свої зобов’язання. З такими подвійними стандартами ми стикаємося постійно.