Позаминулої п’ятниці, на сільському стадіоні «Думна», що у с. Ременові (Буський р-н), перед фінальним матчем цьогорічної Ліги Чемпіонів Львівщини я випадково зустрівся з відомим далеко за межами Львівщини футбольним тренером Іваном Антоновичем Бубісем. Привіталися, розговорилися. Я задав йому декілька запитань, на які він люб’язно дав мені відповідь.
Візитна картка: Бубіс Іван Антонович
-Іване Антоновичу, з 2009 по 2011 р. Ви працювали спочатку другим, а згодом і головним тренером. Що найбільше запам’яталося Вам за ці два з половиною роки Вашої плідної роботи у структурі ФК «Скала» (Стрий)?
Цей період часу в історії команди був періодом відродження стрийської «Скали» як професійного клубу, розбудови інфраструктури і розвитку дитячо-юнацької академії. Працюючи поруч з таким відомим в Україні футбольним фахівцем як Олександр Олександрович Томах я отримав неоцінимий досвід і багато чого навчився, за що дуже вдячний йому. В такий складний період мені подобалась атмосфера, що панувала в клубі і відношення засновників.
-Згодом Ви дещо зникли з поля зору спортивних журналістів. Чим займалися у цей період часу?
В період роботи у ФК «Скала» не було часу займатись особистими проблемами, тому в першу чергу я почав вирішувати свої побутові питання, яких накопичилось чимало і заодно трохи відпочив від футболу. Згодом на запрошення депутата Мостиської районної ради, а нині голови Мостиської РДА Михайла Михайловича Мартина я очолив засновану ним же ДЮСШ «Майбутні надії» (Мостиський район). Пізніше я отримав пропозицію від одного з футбольних клубів другої польської футбольної ліги. Для підсилення команди я хотів запросити кількох українських футболістів. Керівництво клубу не заперечувало, проте спонсори команди були проти, тому моя роль в цій команді обмежилась посадою консультанта головного тренера. У Польщі я також проходив навчання і стажування за участю футбольних спеціалістів з провідних європейських чемпіонатів. Хотів би зазначити, що на даний час я навчаюсь в Києві, на курсах тренерів, які проводяться під егідою ФФУ.
-Нещодавно з’явилась інформація, що Ви очолили один з клубів третьої словацької ліги. Як на Вас вийшло керівництво словацької команди? На який термін Ви підписали контракт та коли приступаєте до роботи у новому клубі?
Як і стрийська «Скала», словацький МФК «Вранов» є одним з найстаріших у своїй країні. У цьому маленькому містечку,що знаходиться за 65 км.від українського кордону дуже люблять футбол, а засновники клубу планують створити таку ж футбольну піраміду підготовки молодих футболістів як у Моршині. Вони звернулись до Федерації футболу України з проханням підшукати їм тренера і там порекомендували мене. Ми попередньо домовились про довгостроковий контракт,але поки там ще триває чемпіонат Словаччини, то до роботи я приступлю десь в середині червня. Переді мною поставлене завдання на протязі двох років вивести команду в другу лігу і забезпечити повноцінне функціонування дитячо-юнацької академії МФК «Вранов».
-Чи є у складі Вашої нової словацької команди українські футболісти. Якщо немає, то чи плануєте з кимось підписати контракт?
В даний час українських легіонерів в команді немає,але з керівництвом клубу ми це питання обговорювали і до початку нового сезону українські футболісти обов’язково з’являться. Прізвища я на разі назвати не можу, але скажу, що це будуть відомі стрийським вболівальникам гравці.
-Скажіть,будь-ласка, хто є для Вас орієнтиром у тренерській діяльності?
-В Україні є багато хороших, талановитих тренерів з більшістю з них я знайомий, але найбільше в тренерській роботі мені імпонує наш земляк – Мирон Богданович Маркевич. Команди під його керівництвом завжди грають в атакую вальний, комбінаційний футбол з великою кількістю гольових моментів і саме такий футбол подобається вболівальникам.
-Чи вдається Вам слідкувати за виступами ФК «Скала» Стрий?
-Стрийська «Скала» для мене і досі залишається рідною, тому, звичайно я слідкую за її виступами, і не тільки основної команди, а й за всіма командами клубної академії.
-І на останок, щоб Ви хотіли побажати вболівальниками футбольної Стрийщини.
-Хочу побажати всім вболівальникам футбольної Стрийщини, до яких відносяться і палкі прихильники стрийської «Скали» в першу чергу здоров’я, миру в Україні і віри у майбутнє улюбленого клубу. Я з величезною повагою ставлюсь до засновників клубу: Миколи Івановича Кмітя, Всеволода Омеляновича Біласа, Бесо Володимировича Чіхрадзе та Володимира Віталійовича Пилипенка, дякую їм за довіру і за те, що допомагали мені навіть тоді, коли я вже не перебував у структурі «Скали».
На фото з архіву автора зліва на право стоять Іван Бубіс та Олександр Томах;
За матеріалами газети "Фортуна"