Здається, то було вчора. Гімн Ліги Європи на «Україні». Епічний гол Федецького «Галатасараю» на останніх секундах. Рев переповненого стадіону й вояж теперішніх європейських грандів (ПСЖ, «Боруссії» Дортмунд та «Севільї») до столиці Галичини.
Всі 6 матчів групового етапу Ліги Європи 2010/11 у виконанні львівських «Карпат» золотими буквами вписано в історію клубу. Вимпели з тих поєдинків можна побачити навіть у клубному музеї. Дарма, що здобули лише 1 пункт й забили 3 голи. Дарма, що пропустили аж 15. Дарма, що інтригою на вихід у плей-офф і не пахло. Мабуть, не лише кількістю перемог вимірюється легендарність подій у спорті, а й рівнем адреналіну у крові вболівальників та головних дійових персонажів. Валідольний матч-відповідь з «Сараєм». Футбольний триллер з «Боруссією». Виїзди у Париж та Дортмунд, за які не соромно. Домашня нічия із ПСЖ у морозну погоду. Згадати є що.
Минуло 5 років. Ми вирішили згадати футболістів, які брали участь у тих шести поєдинках й з’ясувати, чим вони займаються сьогодні.
Воротарі
Андрій Тлумак – 4 матчі, 360 хв.
Капітан тодішніх «Карпат» після «лігоєвропейського» сезону відіграв ще один рік, після чого у червні 2012-го у 33-річному віці повісив рукавички на цвях. У жовтні того ж року повернувся у клуб в якості помічника головного тренера юніорської команди Радослава Боянова. У серпні 2013 після відставки наступника Боянова Степана Юрчишина в якості в.о. очолив юніорів «Карпат». 19 вересня того ж року залишив цю посаду, поступившись нею Ігорю Йовічевічу. У 2013-му році брав участь у чемпіонаті Львівщини в складі червоноградського «Шахтаря».
Сьогодні Тлумак у тандемі з Андрієм Сапугою очолює команду «Карпат» U-19 й бачить своє майбутнє виключно у тренерському ремеслі.
Віталій Руденко – 2 матчі, 180 хв.
Номінально другий кіпер львів’ян того сезону змушений був покинути клуб вже на початку 2011 – «Карпати» купили македонця Мартіна Богатінова. На правах оренди Руденка підписав запорізький «Металург», у складі якого той пережив виліт у Першу лігу, а згодом і повернення у «вишку». У червні 2013 залишив Запоріжжя й завершив кар’єру.
Того ж літа розпочав роботу в тренерському штабі юніорів «Чорноморця» (U-19). З зими 2015 виконує функції тренера воротарів основної команди «моряків».
Захисники
Даніло Авелар – 6 матчів, 540 хв.
Бразильський лівий латераль провів блискучу «євро-осінь» й вже взимку на правах оренди перебрався у німецький «Шальке» - там тоді якраз керував Фелікс Магат, який любив до невпізнаваності змінювати склад під час трансферного вікна. Авелару, щоправда, затриматися у Гельзенкірхені не вдалося – він провів лише три матчі у футболці «кобальтових» й після завершення сезону повернувся до Львова.
Тут він зіграв ще один рік (5 матчів, 2 голи) й відправився в оренду в італійський «Кальярі». На Сардинії бразилець був гравцем стабільної (що головне) ротації й контракт у «Карпат» «россо-блу» викупили. Й не пошкодували. Приміром, у минулому розіграші Серії А Авелар провів 31 матч й забив 4 голи. Щоправда, це не вберегло сардинців від вильоту, а самого гравця від зміни клубної прописки – після трьох сезонів у «Кальярі» Даніло захищатиме кольори «Торіно».
Неманья Тубіч – 6 матчів, 540 хв.
Вже взимку 2011 сербський центрбек залишив Львів й підписав із новачком російської Прем’єр-ліги «Краснодаром» контракт на 3,5 роки. У 2013 Тубіч зустрівся на Кубані із Олегом Кононовим – творець успіху «Карпат» якраз очолив «биків», однак успішна співпраця вдруге не склалася. Через рік угода серба підійшла до кінця й той минулого літа в якості вільного агента працевлаштувався у білоруському БАТЕ.
У Борисові серб «своїм» стати не зумів, повністю проваливши матчі в Лізі чемпіонів. Перемогу «Шахтаря» у Білорусі пригадати? Так ось, ці 7:0 з пента-триком Луїса Адріано (Тубіча замінили у перерві) не лише збільшили вірогідність трансферу бразильця в «Мілан», а й відправили куди подалі серба. Точніше – до новачка Прем’єр-ліги Саудівської Аравії «Хаджера» з Аль-Ахси. Саме там відтепер Тубіч «цементуватиме» оборонні редути.
Артем Федецький – 5 матчів (1 гол), 450 хв.
Що тут говорити? Федецький на даний момент – основний правий захисник збірної України та дніпропетровського «Дніпра». Футболіст, який перебуває на провідних ролях у вітчизняному футболі.
Та й історія Артема відома: до завершення сезону 2011/12 продовжив виступи за «Карпати» (без скандалу не обійшлося – на кілька місяців захисник був відсторонений навіть від матчів дубля львів’ян), згодом повернувся до лав «Шахтаря», якому й належав трансфер Федецького, а 29 серпня підписав угоду на 4 роки із дніпропетровським «Дніпром», у складі якого виступає до сьогодні. Цього року став фіналістом Ліги Європи.
В’ячеслав Чечер – 4 матчі (3 в основі), 270 хв.
Слава Чечер у свої 34 продовжує бути «на виду». Кілька тижнів тому легенда донецького «Металурга» перейшла у луганську «Зорю», де звично займає місце в центрі захисту.
За «Карпати» Чечер відіграв лише один сезон – тодішній тренер «металургів» Ніколай Костов неочікувано відпустив капітана у річну оренду до Львова. Тут, щоправда, оборонець не прижився (9 матчів в чемпіонаті) й після завершення сезону повернувся в Донецьк, де й виступав до вищезгаданого трансферу в «Зорю» й зникнення «металургів» із числа професійних команд України.
Ігор Мілошевіч – 3 матчі, 270 хв.
За «Карпати» сербський захисник відіграв аж 5 сезонів, та залишити Львів йому довелося не без скандалу – сезон 2012/13 він завершував у «дублі» (відмовився йти на зменшення зарплати), а нову команду знайшов лише в лютому минулого року. Мілошевіч повернувся у Сербію, де підписав угоду із середняком місцевої першості – «Напредаком».
На Батьківщині Іван не затримався – влітку 2014 він отримав привабливу пропозицію із Узбекистану, куди його запросив 5-разовий чемпіон країни «Бунедкор», кольори якого він і захищає.
Тарас Петрівський – 1 матч, 90 хв.
Вихованець львівського футболу ніколи не був стабільно основним у складі «Карпат», а в останньому для себе сезоні у футболці «левів» (2011/12) провів всього 9 матчів, після чого перебрався у ФНЛ (Першу лігу Росії), де виступав за «Волгар» із Астрахані. Тут здобути місце в стартовій «11» Петрівський також не зміг й повернувся в Україну, де довгий час перебував у пошуках клубу (півроку).
Нарешті у лютому 2014 Тараса підписала тернопільська «Нива», у футболці якої він виступав першу половину сезону, після чого знову став вільним агентом. Для того, аби знайти нову команду, захиснику вчергове знадобилося багато часу: у березні Петрівський разом із Габовдою (про нього мова піде пізніше) відправився на перегляд до новачка білоруської «вишки» «Граніту». Угоду, однак, підписано не було. 15 липня стало відомо, що оборонець вдруге перейшов у тернопільську «Ниву». Треба зазначити, що Петрівський кілька тижнів тому отримав тренерський диплом категорії «С» й має намір продовжувати навчання цьому нелегкому ремеслу.
Півзахисники
Ігор Худоб’як – 6 матчів, 540 хв.
Багаторічний лідер «Карпат» й досі є стабільним футболістом «зелених левів» - у Львові проводить, не повірите, 9 сезон! Без ложечки кислого інгредієнту у бочці меду не обійшлося. Під час славнозвісного розпродажу львівського клубу літа 2012 Худоб’як на правах оренди переїхав у російський «Ростов», де, незважаючи на авторитет в Україні, загубився – провів лише 13 матчів й, хоча став володарем Кубка, повернувся у рідні краї.
Цікаво, що 30-річний хавбек все рідше виходить у півзахисті: Ігор Йовічевіч частенько використовує досвід Худоб’яка … у центрі нападу.
Денис Кожанов – 6 матчів (у всіх замінений) (1 гол), 458 хв.
Кожанов, як і восени 2010, сьогодні є одним із лідерів «Карпат», та при цьому Денис залишав табір «левів» аж на 4 роки (якраз після «лігоєвропейського» сезону): по два чемпіонати він провів у складах «Іллічівця» та «Севастополя». Перед минулою першістю Кожанов повернувся до Львова (в УПЛ 24 матчі, 2 голи), а цього літа львівський клуб продовжив оренду хавбека. Нагадаємо, контракт гравця належить донецькому «Шахтарю».
«Якщо чесно, були й інші варіанти продовження кар'єри. Дзвонили, питали, але я знав, що повинен повернутися. «Карпати» ростуть і в командному, і в індивідуальному плані», - слова гравця про чергову угоду з «левами» багато про що говорять. Можливо, Денис ще почує гімн Ліги Європи у зелено-білій футболці.
Самсон Годвін – 4 матчі, 360 хв.
Після завершення сезону 2010/11 Годвін перейшов у луцьку «Волинь» на правах оренди, однак провів за команду Кварцяного лише два матчі. Імпульсивний тренер не захотів більше працювати із нігерійцем й той повернувся до стану «зелено-білих», де й дограв чемпіонат. У 2012 відправився підкорювати Білорусь, де провів два роки: спершу - у «Славії» з Мозиря, а згодом – у «Мінську».
Сезон 2013/14 відіграв у «Карпатах», хоча «відіграв» - гучно сказано. Олександр Севідов довірив півзахиснику лише 4 виходи на поле у першій половині чемпіонату й той у січні 2014 зробив гучну заяву: оголосив про завершення кар’єри. 30-річний футболіст пояснив своє рішення відсутністю мотивації й працевлаштувався у клубній структурі львів’ян, де виконує роль скаута. Про тренерську кар’єру навіть не задумується, хотів би спробувати себе в якості агента.
Андрій Ткачук – 4 матчі (3 в основі), 310 хв.
Сезон 2010/11 став для Ткачука одним із найкращих у футболці «Карпат» у чемпіонаті України (23 матчі, 2 голи). Наступний сезон Андрій також провів на рівні (28 матчів), однак вже у середині наступного відправився в оренду в київський «Арсенал». Після повернення до Львова отримав капітанську пов’язку і… залишив «Карпати», у квітні 2014 ставши вільним агентом. Без скандалу, традиційно для «Карпат», не обійшлося. «У «Карпатах» сказали: «Зарплату тобі не платимо, тренуватися не будеш, але договір не розірвемо», - прокоментував ситуацію Ткачук, який погодився на виплату коштів лише за один місяць замість заборгованих трьох. Головним було статус вільного агента отримати.
У липні того ж року Ткачук підписав угоду на 2 роки з полтавською «Ворсклою», де і виступає досі.
Олег Голодюк – 4 матчі (3 в основі) (1 гол), 303 хв.
Разом із Кожановим та Худоб’яком Голодюк утворює тріо найдосвідченіших футболістів нинішніх «Карпат». Однак, на відміну від двох вищезгаданих, Олег не залишав Львів й безперервно захищає зелено-білі кольори з 2007 року (мається на увазі основна команда).
Останні кілька сезонів хавбека «левів» сватають то в «Динамо», то в «Дніпро». Та й сам футболіст не проти змінити клубну прописку, однак, видно, ще не складається.
Михайло Кополовець – 5 матчів (2 в основі – двічі замінений) (1 гол), 249 хв.
Міша так і не став легендою «Карпат», але символом епохи в історії клубу – точно. Його відверті й емоційні інтерв’ю стали родзинкою львів’ян і місцеві вболівальники та журналісти скучають за цим хлопцем. У 2013 був виставлений на трансфер і відправився в оренду до «Говерли», де не знайшов спільної мови із керманичем ужгородців В’ячеславом Грозним. Зимою 2014 відправився у Білорусь – на півроку було підписано контракт із «Белшиною», в якій провів лише 7 матчів.
Першу половину сезону «Каждий» провів у «Карпатах», однак вже в січні угоду було розірвано. «Йовічевіч мені прямо сказав: «Міша, у нас курс на омолодження складу», - передає слова хорвата сам Кополовець. В Україні залишатися гравець не захотів (чи то не мав пропозицій) й підписав угоду із командою 5-го німецького дивізіону «Айнхайтом» із Рунгольштадту. У Німеччині він страждає від великої кількості геїв, надмірної толерантності німців та монотонного життя. Але це вже інша історія.
Сергій Зеньов – 4 матчі (3 в основі – у всіх замінений), 221 хв.
Естонський хавбек/нападник затримався у Львові до літа 2014 й після завершення контракту з «Карпатами» перебрався на Туманний Альбіон. Тут угоду із гравцем збірної Естонії підписав славний клуб «Блекпул», який тоді виступав у Чемпіоншипі. Щоправда, у стані «мандаринових» Зеньов не затримався – безвідповідальність керівництва та управлінський безлад ледь не призвели до розвалу клубу й футболіст розірвав контракт.
У січні 2015 Сергій перейшов до московського «Торпедо», кольори якого захищав останні півроку. За підсумками сезону «автомобілісти» опустилися у нижчий дивізіон, а Зеньов став гравцем азербайджанської «Габали», де під керівництвом Романа Григорчука вносить свою лепту у євросезон команди. На якого рахунку вирішальний дубль у ворота сербського клубу «Чукарічкі», а вже у наступного раунді на Зеньова і ко чекає протистояння з кіпрським «Аполлоном». Можливо, вже цьогоріч естонець відчує ті ж емоції, що й восени 2010. До мети залишилося 2 раунди.
Александр Гурулі – 4 матчі (2 в основі – двічі замінений), 148 хв.
Вихованець «Ліона» (!) після «лігоєвропейського» сезону провів у «Карпатах» всього один рік, за який втратив місце в основі і виходив на поле лише по великих святах. З метою знайти стабільну ігрову практику й повернутися до лав збірної Грузії Гурулі відправився на Батьківщину, де підписав річну орендну угоду із ФК «Діла». Після повернення до Львова «Карпати» та гравець за обопільною згодою розірвали контракт й Сандро нову довелося шукати нове місце роботи.
Грав за «Динамо» з Тбілісі, ФК «Зестафоні», а також білоруський «Шахтар» із Солігорська, з яким виступав у кваліфай-раундах Ліги Європи. Сьогодні Гурулі - гравець ФК «Самтредіа», який у минулому чемпіонаті Грузії фінішував на шостій позиції.
Володимир Гудима – 3 матчі (всі – із лави запасних), 43 хв.
Чемпіон України серед молодіжних складів 2009/10 так і не став своїм у рідній команді. Більше того – покинув «Карпати» із величезним скандалом. У січні 2014 дублеру заявили, що львівському клубі він не потрібен й відсторонили від тренувань за основну команду. Далі – цікавіше. За словами Гудими, для того, аби отримати статус вільного агента, Дедишин і ко вимагали в нього хабаря, а гендиректор «Карпат» навіть побив футболіста! Сам Дедишин від слів Гудими відрікається, на підтримку функціонера «зелено-білих» виступив й ведучий «ПроФутболу» Ігор Циганик. Словом, ситуація, як це часто буває у ФК зі Львова, окута густим туманом.
У серпні минулого року Володимир підписав контракт із тернопільською «Нивою», а у лютому 2015 перебрався у команду другого польського дивізіону «Хробри» із Глогува, де й виступає досі.
Ярослав Мартинюк – 1 матч (на фото зліва), 90 хв.
Мартинюк до січня цього року перебував «на конракті» у «Карпатах», однак довго без клубу не знаходився – вже в лютому хавбек перейшов у солігорський «Шахтар», де й виступає зараз.
Варто сказати, що 26-річний вінничанин грав за «левів» з перервою – у 2013 разом з Андрієм Ткачуком відправлявся у Київ, де на правах оренди бігав за «Арсенал».
Григорій та Борис Баранці (перший - 2 матчі (1 в основі – був замінений), другий (1 вихід на заміну), 76 і 5 хвилин відповідно.
Протягом всієї кар’єри близнюки Баранці завжди виступали разом й було б недоречно писати про кожного з них окремо. Хлопці провели у складі «Карпат» лише півроку, однак у матчах Ліги Європи таки засвітилися. Взимку обидва перейшли до «Оболоні», за котру виступали аж до закриття клубу.
У лютому 2013 перебралися до складу тернопільської «Ниви». Рівно через рік залишили «Файне місто» й переїхали у Кіровоград, у якому досі захищають кольори місцевої «Зірки».
Форварди
Сергій Кузнєцов – 5 матчів (4 в основі – двічі замінений), 369 хв.
Основний форвард «Карпат» на груповому етапі Ліги Європи вже у 2012 залишив Львів й став футболістом «Севастополя», за який виступав 3 сезони. Мабуть, найбільше, що запам’яталося із виступів таранного нападника у Криму – гол рукою у ворота запорізького «Металурга». Після анексії півострова Росією Кузнєцов без роботи не залишився – отримав пропозицію від ужгородської «Говерли».
Щоправда, за закарпатців Сергій зіграв всього у двох матчах – травма хрестоподібних зв’язок коліна не дозволила більше. Взимку 2015 футболіст нібито відновився від пошкодження й відправився на (невдалий) перегляд в угорський «Дебрецен», а після – повернувся до тренувального збору «Говерли», де ставця рецидив вищезгаданої травми. На даний момент Кузнєцов лікується за власний кошт («Говерла», за його словами, не дала ні гроша – Шуфрич-молодший все спростовує) і сподівається все-таки відновити кар’єру футболіста. Йому ж всього 32.
Юрій Габовда – 2 матчі (всі – з лави запасних), 61 хв.
Свого часу цей нападник вважався одним із найперспективніших вихованців «Карпат», однак всерйоз заявити про себе на «Україні» він не зміг. Уродженець Мукачева у 2011 відправився по орендах: спершу у Кривий Ріг, а потім на два роки у Сімфереполь. Цікаво, що ніде він так і не забивав! Хет-трик у ворота «Гірняк-Спорта» у рамках Кубка України (у футболці «Карпат») – ось і весь гольовий багаж форварда на високому рівні. Звісно, не можна сказати 100-відсотково, що Габовда – центрфорвард. Він швидше діє під нападниками або навіть на фланзі, та все ж – результат справді дуже негативний.
У березні Юрій підписав контракт із новачком білоруської «вишки» «Гранітом» з Микашевич, угода пролонгована до кінця року. Тут нападник традиційно ще не відзначався.
Вільям Роша Батіста – 1 матч (замінений), 13 хв.
У груповому етапі Ліги Європи 2010/11 Батіста зіграв лише 13 хвилин у стартовому матчі проти «Боруссії». Травма коліна не дозволила бразильцю продовжити гру, а згодом стало відомо, що тієї осені «Баті-гол» «награвся» - пошкодження не дозволило європейським грандам побачити голеадора «Карпат» в дії.
13 квітня 2012 перейшов у київську «Оболонь». За словами самого футболіста, він «залишив «Карпати» не за своїм бажанням». За «пивоварів» відіграв всього один матч. Більше на футбольних полях України Батісту не бачили. Вільям повернувся у рідний Сан-Паулу, де проводить час з сім’єю та друзями. Професійну футбольну кар’єру форвард завершив ще після «Оболоні».
Головний тренер – Олег Кононов.
Робота білоруського фахівця, мабуть, стала визначальним фактором для виходу «Карпат» у «євро-осінь» 2010. За часів керівництва Кононова «леви» двічі поспіль посідали 5 сходинку й білоруса навіть нагородили званням «Почесного громадянина Львова». Прискіпливі фанати «зелено-білих» до сьогодні згадують Олега Георгійовича з особливим пієтетом й справа тут навіть не у виході в груповий етап Ліги Європи. Точніше – не лише у ньому. Тодішні «Карпати» показували гру, що тішила око, а сам львівський колектив виглядав злагодженим механізмом і славився знаменитим «карпатівським» духом.
Восени 2011 (рівно через після Ліги Європи) наставник залишив команду, а вже в червні 2012 відправився у «Севастополь»: піднімати «моряків» із Першої ліги. Вдалося. Тут він пропрацював лише рік – надійшла пропозиція із амбітного «Краснодару». З «биками» Кононов у минулому сезоні вперше після «Карпат» добився фінальної стадії єврокубків (груповий етап), а також завоював «бронзу» чемпіонату Росії. Чимале досягнення, погодьтеся.
P.S. Вашій увазі протокольні дані всіх матчів «Карпат» у груповому етапі Ліги Європи 2010/11.
Ліга Європи, група J
1-й тур
«Карпати» – «Боруссія» Д – 3:4 відео голів
Голи: Голодюк 44, Кополовець 52, Кожанов 78 - Шахін 12 (пен.), Гьотце 27, 90+2, Барріос 87.
"Карпати": Тлумак - Авелар, Мілошевіч, Тубіч, Петрівський - Годвін, Худоб’як - Кожанов (Чечер 90+1), Зеньов, Голодюк - Батіста (Кополовець 13).
Запасні: Руденко, Г. Баранець, Б. Баранець, Є. Тарасенко, Гудима.
Головний тренер: Олег Кононов
"Боруссія" Д: Вайденфеллер, Суботіч, Бендер (Антоніо 80), Шахін, Хуммельс, Барріос, Гросскройц (Левандовські 64), Кагава (Блащиковські 64), Овомоєла, Шмельцер, Гьотце.
Запасні: Лангерак, Піщєк, Сантана, Кель.
Головний тренер: Юрген Клопп
Попередження: Тлумак 12, Годвін 45, Кополовець 85, Петрівський 90 - Хуммельс 25, Левандовські 68.
2-й тур
ПСЖ – «Карпати» – 2:0
Голи: Жалле, 3, Нене, 20.
ПСЖ: Едель, Сахо, Тьєне, Камара, Люїндула, Сесеньйон (Макунда, 90), Ердінч (Кежман, 68), Нене (Оаро, 76), Шантоме, Клемен, Жалле.
Запасні: Купе, Макелеле, Траоре, Арманд.
Тренер: Антуан Комбуаре.
«Карпати»: Тлумак - Авелар, Тубіч, Чечер, Федецький - Годвін, Гурулі (Голодюк, 57) -Кожанов (Гудима, 71), Худоб’як, Зеньов (Кополовець, 57) - Кузнєцов.
Запасні: Руденко, Мілошевіч, Мартинюк, Б. Баранець.
Тренер: Олег Кононов.
Попередження: Сесеньйон, 34, Шантоме, 49, Годвін, 55, Оаро, 77, Кежман 79.
3-й тур
«Карпати» – «Севілья» – 0:1
Гол: Кануте, 34.
«Карпати»: Руденко - Авелар, Тубіч, Чечер, Федецький – Ткачук, Худоб’як - Голодюк, Кожанов (Гудима, 75), Кополовець (Габовда, 57) - Зеньов (Кузнєцов, 46).
Головний тренер – Олег Кононов.
«Севілья»: Палоп, Касерес, Наварро, Зокора, Перотті, Кануте (Ромарік, 68), Ескюде, Негредо (Луїс Фабіано, 75), Дабо, Конко, Гуаренте (Хосе Карлос, 81).
Запасні: Хаві Варас, Альфаро, Акоста, Руано.
Головний тренер – Грегоріо Мансано.
Попередження: Чечер, 71, Голодюк, 79 – Гуаренте, 9, Наварро, 61, Ескюде, 90.
Вилучення: Чечер, 88 (друге попередження).
4-й тур
«Севілья» – «Карпати» – 4:0
Голи: Альфаро, 9, 42, Чігаріні, 30, Негредо, 51.
«Севілья»: Варас, Касерес, Наварро (Дабо, 46), Зокора, Ескюде, Альфаро, Капель (Перотті, 60), Негредо, Чігаріні (Ромарік, 75), Конко, Карлос.
Запасні: Хіменес, Фабіано, Кануте, Алексіс.
Головний тренер – Грегоріо Мансано.
«Карпати»: Тлумак, Авелар, Мілошевіч, Тубіч, Федецький - Годвін, Гурулі (Ткачук, 40) - Голодюк, Кожанов (Кополовець, 69), Худоб’як - Кузнєцов (Зеньов, 62).
Запасні: Руденко, Габовда, Петрівський, Є. Тарасенко.
Головний тренер – Олег Кононов.
Попередження: Федецький, 26.
5-й тур
«Боруссія» Д – «Карпати» – 3:0
Голи: Кагава 5, Хуммельс 49, Левандовскі 88.
«Боруссія» Д: Вайнденфеллер, Суботіч, Левандовскі, Шахін, Хуммельс, Блащіковскі, Гросскройтц (Ле Таллек 80), Бендер (Да Сілва 67), Кагава (Зідан 67), Піщек, Шмельцер
Запасні: Лангерак, Деде, Сантана, Гьотце.
Головний тренер: Юрген Клопп
«Карпати»: Руденко - Авелар, Чечер, Тубіч – Федецький - Годвін (Г.Баранець 76), Ткачук - Кополовець (Гурулі 61), Кожанов (Б.Баранець 85), Худоб’як – Кузнєцов.
Запасні: Мисак, Мілошевіч, Петрівський, Мартинюк.
Головний тренер: Олег Кононов
Попередження: Годвін 25, Кополовець 47
6-й тур
«Карпати» – ПСЖ – 1:1 відео голів
Голи: Федецький, 45 – Люїндула, 39.
«Карпати»: Тлумак - Авелар, Тубіч, Мілошевіч, Федецький – Ткачук, Мартинюк - Г. Баранець (Габовда, 62), Худоб’як, Кожанов (Гурулі, 68) - Кузнєцов (Гудима, 81).
Головний тренер – Олег Кононов.
ПСЖ: Купе, Сеара, Тьєне, Камара, Люїндула, Сессеньйон, Ердінч (Махеджуф, 90+1), Бодме (Касмі, 78), Траоре, Клеман, Маконда (Моріс, 69).
Запасні: Ареола, Ландре, Кебано.
Головний тренер – Антуан Комбуаре.
Попередження: Федецький, 87 – Сессеньйон, 58, Тьєне, 82.