Сам на сам зі зброєю в руках. Кілька століть тому шпага допомагала чоловікам захищати честь імперії або ж завойовувати серця жінок. Сучасні ж мушкетери змагаються хіба за медалі, кубки та чемпіонство. Як будь-який інший вид спорту, фехтування потребує тактичного мислення, а вміння передбачувати наближує його до гри у шахи, — запевняють тренери та спортсмени. У дітей вправне володіння шпагою розвиває координацію та пластичність, проте тим, хто має проблеми з хребтом та суглобами, її краще до рук не брати, — радять лікарі.
У Львові в фехтуванні почали вправлятися ще 1749 року в колегіумі єзуїтів, а згодом шпагою навчали володіти й у Львівському університеті та гімнастичному товаристві «Сокіл». У повоєнний час на Олімпійських іграх 1952-го року в Гельсінкі Львів у цьому виді спорту представляли Іван Комаров, Аполлінарія Плеханова, Марія Андрієвська. В подальшому славу міста примножували переможці та призери чемпіонатів світу та Олімпійських ігор — Євген Череповський, Віктор Сидяк, Євген Рюмін, Василь Станкович, Сергій Міндіргасов. Минулорічна ж Олімпіада-2012 в Лондоні стала найбільш успішною для львівської школи фехтування за всю його історію — Яна Шемякіна виборола золоту медаль в особистих змаганнях шпажисток. Вперше шпагу до рук вона взяла в одинадцятирічному віці. А вже в 2004 році стала першою в Європі серед юніорів. Каже, фехтувати та перемагати насправді зовсім не важко, адже головне — хотіти цього.
Фехтування унікальне тим, що не лише тренує всі групи м’язів, а ще й розвиває інтелект, координацію, спритність та швидкість. Це динамічний та емоційно насичений вид спорту, завдяки якому дитина стає смілива та впевнена не лише у залі, а й у повсякденному житті. Починати займатися фехтуванням найкраще з 8-ми років, але не раніше, оскільки цей вид спорту вимагає не лише хорошої фізичної підготовки, а й вміння швидко приймати рішення у бою, тобто думати наперед. Початківці тренуються 3 рази на тиждень по півтори години. Заняття починають з розминки, далі малечу знайомлять зі зброєю, а вже потім вони вивчають ази фехтування.«Щоб досягати успіхів, потрібно дуже наполегливо працювати над собою, приходити в зал, засвоювати знання, вміти поводитися зі зброєю, далі все залежить від спортсмена, тренера, працелюбності дитини. Загалом тактика, стратегія, фізична підготовка пов’язані між собою, й дитина повинна думати, як і коли краще застосувати ті чи інші вміння», — каже Володимир Свистіль, тренер спортивної школи «Троянда».
Одинадцятирічна Катерина Савчик фехтувати почала рік тому, проте вже здобуває свої перші медалі на обласних змаганнях. Дівчинка каже, перемоги даються їй важко, проте прагнення бути кращою допомагає їй долати всі перешкоди.
Оскільки у фехтуванні використовують холодну зброю, спортсменам неодмінно потрібен захисний костюм, довгі гетри, взуття, маска та рукавички, а ще нагрудники, що витримують сильні удари. Коштує таке екіпірування недешево, в середньому майже 800 гривень, плюс шпага — близько двохсот. У спортивній школі «Троянда», що на вулиці Руській, 20, усім цим дітей забезпечують.
Про фехтування лікарі відгукуються, здебільшого, позитивно. Проте радять, що діткам, які мають нервові розлади, проблеми з хребтом чи суглобами, краще шпаги до рук не брати. Загалом у Львові є чотири школи, де дітей навчають фехтувати, — на вул. Яневій, 10, Сєчєнова, 7, Федьковича, 30 та Руській, 20.