Максим Зарубко: "Забитий гол Маммареллі не забуду ніколи"

28 лютого 13:14
Переглядів: 56
Зарубко

Якою лише не буває доля футболістів. Один проводить всю кар'єру в одній команді, граючи в ній з самого дитинства, другий у пошуках свого колективу змінює клуби частіше, ніж Златан Ібрагімовіч, а третій наважується пробувати свої сили за кордоном. Стосується це як професійного, так і аматорського рівня.

Саме із людиною, яка не побоялася в пошуках кар'єрного зростання наважитись на зміни у своєму житті ми сьогодні поговоримо. Звати цього хлопця - Максим Зарубко, доля його занесла з України в Італію.

Максим люб'язно погодився поспілкуватись з читачами нашого сайту.

- Доброго дня, Максиме, розкажіть читачам сайту як ви почали займатися улюбленою грою мільйонів і за яких умов це сталося?

- Вітаю, почав займатися футболом із 7-ми років. Саме тоді я записався за компанію з друзями в СДЮСШОР-4. Першим моїм тренером був – Польний І. Б, якого вже, на жаль, нема серед живих.

- За які команди ви виступали і які найбільші здобутки маєте?

- У нас була чудова команда 89-ого року народження. Ми виграли в ДЮФЛ України срібло і золото в 1 лізі серед 360 команд.

Також успішно виступали у вищій лізі ДЮФЛ протягом 2-х років. Після завершення спортивної школи грав у великий футбол за ФК «Пустомити» і «Карпати» зі Старого Села. У футзалі засвітився за такі команди як: «Нові Імена», «Меркурій», «Знесіння», «ЗІК», «Ашан», «МММ», «Дата Груп».

Найбільшим своїм здобутком, якщо не за спортивним рівнем, а за важливістю – вважаю золото із спеціальних всесвітніх олімпійських ігор в Афінах у 2011 році. Я разом із своїми друзями, братами Великими допомогли як граючі партнери збірній України із порушенням мови здобути золото.

- Це були переважно аматорські колективи чи надходили пропозиції і від професійних клубів?

- Грав лише в аматорських колективах і пропозицій від професійних клубів ніколи не мав.

- Чому саме вам сподобався футзал?

- І футбол, і футзал подобається своїм азартом, емоціями.

- Скільки найбільше голів забивали за сезон і коли це було?

- Найбільше голів (52 голи у 22 матчах) забив у першості Львівщини 2010/2011 років. І взагалі у 2011 році у всіх турнірах у футзалі та футболі забив близько 180-ти голів. У 15 та 16-ому чемпіонатах Львівщини визнавався кращим нападником чемпіонату.

- На якій позиції себе краще почуваєте. Це питання стосується як футзалу, так і великого футболу?

- У великому футболі можу грати на будь-якій позиції в півзахисті. У футзалі подобається вибігати із оборони в контратаку.

- Як сталося так, що ви переїхали грати футбол в Італію?

- Так сталося, що моя мама і сестра живуть та працюють в цій країні. От і я з часом вирішив поїхати та спробувати свої сили саме там.

- Чи важко було там знайти футбольну команду? Знаю, що спершу ви пробували себе реалізувати у великому футболі. Тепер же граєте у професійний футзал, розкажіть детальніше про це?

- В Італії аматорському футболі-футзалі іноземці можуть грати в улюблену гру лише з «permesso di sogiorno» (спеціальний документ для іноземців) і то тільки після року офіційно перебуванням там. Мені дозвіл грати зайняв більше 2-ох років. Тому, довгий час я просто тренувався без ігор, бо не мав права грати. Ці два роки я тренувався у футболі.

На жаль, 2014-й був дуже складним для мене. Три доволі серйозні травми переслідували мене. Влітку я відіграв друге коло за команду «ДАТА ГРУП» у першості Львова (зайняли третє місце). Саме це заняття дало змогу набрати футзальну форму. Згодом прийшов у команду – «Bologna Futsal», яка виступає у дивізіоні «B» серії B.

Десь після п’яти тренувань запропонували грати в команді.

- Проблем із акліматизацією не відчувається?

- До клімату вже давно звик. В команді проблем нема – італійці доброзичливі.

- Розкажіть кілька слів про вашу нову команду: в якій лізі грає, яке місце займає і чи задоволені ви станом справ у команді?

- Команда зараз виступає невдало – один із аутсайдерів. Щодо мене, то у другій грі чемпіонату отримав травму коліна, яка до сих пір часто турбує. Команді фактично у багато чому допомогти на всі 100 % не можу.

- В одному із контрольних поєдинків напередодні чемпіонату ви забили гол самому чемпіону Європи – Маммареллі. Згадайте епізод як це сталося?)))

- Було діло (сміється). Грали ми тоді з володарем Кубка та Суперкубка Італії, срібним призером «Acqua e Sapone Calcio a 5». Програли 3-8, а я забив гол і віддав гольову передачу.

Пригадую, перехопив у центрі м’яч, пройшов два кроки і вдарив з носка і забив самому Мамареллі. Ніколи цього не забуду.

Грати проти збірників Аргентини, Бразилії, Італії та Португалії – це щось.

- Кажуть, що в Італії стільки залів що лише бери та грай в таку гру як футзал на відміну від тієї ж України, як ви це прокоментуєте?

- Зали в Італії значно кращі чим в Україні. Їх є дуже багато. Проте, хочу сказати, що аматорський футзал в Україні знаходиться також на дуже і дуже хорошому рівні.

- Чи є кумири у футболі в Максима. Якщо так, то хто вони?

- Не буду оригінальним: Мессі та Хаві у футболі та Рікардіньо і Фалькао у футзалі.

- Ваше хобі, сімейний стан, заняття у буденному житті?

- Футбол, комп’ютер, неодружений. Як це зараз модно писати у соціальних мережах – в активному пошуку.

- Яка ваша мрія? Це стосується як футболу, так і особистого життя?

- Поки що мрія у футзалі – це повністю вилікувати травму і допомагати команді здобувати перемоги.

За матеріалами: futsal-amator.com.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити