Три золоті, п'ять срібних та п'ять бронзових нагород - такий багатий урожай зібрала збірна України зі самбо на чемпіонаті світу, що закінчився у Санкт-Петербурзі. Усі три золоті медалі вибороли наші жінки.
У своїх вагових категоріях тріумфували Тетяна Савенко, Світлана Яремко та Марина Прищепа. По приїзді з Росії на питання кореспондента газети "Експрес" відповіла Марина Прищепа. У Санкт-Петербурзі вона змінила свій статус із п'ятиразової на шестиразову чемпіонку світу!
- Марино, який із титулів дався найважче?
- Цей чемпіонат світу був найскладнішим із-поміж усіх попередніх. І на те є кілька причин. На світовому форумі побільшало сильних борчинь через зміни у правилах дзюдо. Дуже багато спортсменів змінили дзюдо на самбо. Друга причина - фінансова, адже у самбо вкладають гроші. Цьогоріч організатори оплатили переїзд учасників навіть із віддалених точок планети. Ну, і третя - у місці проведення чемпіонату. Турнір відбувався у Санкт-Петербурзі. Таке враження, що господарі хотіли забрати всі медалі. Дійшло до нечесних дій.
- Ви масте на увазі суддівство?
- Безумовно! Дуже багато українців потерпіли від того, що жереб їх зводив із росіянами. Судді вкрали не одну медаль у збірної України. Вони працювали на успіх Росії. Я також могла ви летіти з турніру вже на першій стадії, адже боролася з господаркою змагання. Я програвала з рахунком 0:4, але в підсумку домоглася перемоги - 9:5. Не залишила жодних шансів суддям щось вигадати. Я у спорті вже 15 років, давно зробила висновок, що на кожному турнірі в Росії треба перемагати дуже переконливо, бо інакше золотої медалі арбітри не дадуть.
- Ви маєте багатий досвід виступу у дзюдо та в сумо. Однак тепер зосередилися на самбо?
- Мене не влаштовують зміни правил у дзюдо, де заборонили дуже багато прийомів. А от у самбо ніколи не змінюють правил. І це справедливо. Ми маємо право застосовувати все розмаїття прийомів. А їх у самбо - сотні!
- І які ваші улюблені прийоми?
- Усе залежить від натхнення. Маю величезний технічний арсенал. На чемпіонаті світу у Росії мені двічі вдалося перемогти завдяки тому, що руками збивала з ніг суперниць. А перед тим, як скосити опонентку, я виводила її з рівноваги.
- У вашому спорті багато ризику для здоров'я?
- Так, звичайно. Нам не звикати до синців, подряпин, вивихів і навіть переломів. Це ж боротьба, а не балет.
- Ну, а ви задоволені заробітками у самбо?
- Ні, це дуже болюче питання. В Україні неможливо заробити на життя на змаганнях зі самбо. Зарплата штатного "збірника" - 3 тисячі гривень. Я - шестиразова чемпіонка світу, а різниця у зарплаті чемпіонки світу і простої самбістки - якихось 200 чи 300 гривень. А витрат багатенько. Натомість у наших колег за кордоном справи кращі. Наприклад, в Ізраїлі переможцеві світової першості платять 1500 доларів на місяць. Немалі гроші отримують чемпіони в Росії, Азербайджані, Казахстані та Монголії.