Дізнавшись підсумковий рахунок матчу, кожен, хто його не бачив, але хоча б трохи розбирається у футболі, логічно одразу зробить висновок, що упродовж усіх 90 хвилин гра йшла в одному напрямку – воріт карпатівців. Та насправді події на полі не зовсім відповідають цьому.
Перша третина першого тайму пройшла у рівній боротьбі з незначною територіальною перевагою «Металурга», але «Карпати» не лише впевнено і спокійно стримували атаки «синьо-білих», а й при першій нагоді йшли вперед. І саме «зелено-білі» створили перший по-справжньому гольовий момент у матчі. Довгою передачею вперед від свого карного майданчика партнери вивели в прорив по центру Максима Грися, який немов на велосипеді втік від Дениса Голайдо, але трохи пригальмував перед штрафною номінальних господарів. Щоправда, найдосвідченішому гравцю на полі в складі обох команд відібрати м’яча у карпатівця не вдалося. Грисьо технічно прибрав круглого під себе і в такий спосіб посадив Голайдо на так звану п’яту точку. Позиція для удару по воротах була фактично ідеальною, але пробити 11-й номер «левів» не встиг: в останню мить капітан донеччан Максим Задерака встиг вибити м’яча з-під ніг свого тезки на кутовий.
А далі глядачі упродовж якихось чотирьох хвилин стали свідками двох рокових помилок голкіпера «Карпат», які закінчилися взяттям воріт нашої команди і на 18-й хвилині «Металург», можна сказати, не доклавши жодних зусиль, отримав більш, ніж комфортну перевагу у два м’ячі – 2:0.
Щоправда, між цими голами стався епізод, який міг кардинально все змінити в грі. У черговій атаці галичан на газоні в межах карного, м’яко кажучи, не без допомоги захисників донбасівців опинився атакувальний хавбек «зелено-білих» Володимир Савошко. Однак свисток арбітра Дмитра Кутакова промовчав, а жестом суддя показав, що треба продовжувати гру. Та й загалом необхідно зазначити, що рефері сьогодні прийняв чимало «дивних» рішень, головним чином на користь команди Сергія Шищенка. Але про суддівство більше нічого казати не будемо, бо в поразці з таким рахунком наші хлопці перш за все винні самі. Зокрема, вже за рахунку 0:2 мав забивати Вадим Страшкевич, але після передачі з лівого флангу від Василя Кравця наш центрфорвард, пробиваючи в дотик з п’яти метрів, примудрився послати круглого над поперечиною. А стань рахунок 1:2, хто знає, якби все повернулося у грі і чим би все закінчилося.
Щойно почався другий тайм, з перших його секунд було видно, що підопічні Романа Зуба та Олександра Чижевського повернулися на поле рішуче налаштованими рятувати гру. Однак вже на 48-й хвилині вони пропустили третій м’яч. Цього разу «Металург» забив зі стандарту, скориставшись дитячою помилкою наших хлопців. При подачі кутового у виконанні Кирила Матвєєва чомусь ніхто з карпатівців навіть не думав грати на підборі. В підсумку 21-й номер «синьо-білих» вирішив не робити класичну подачу верхом у район 11-метрової позначки, а дав довгу діагональ по високій дузі на дальній кут штрафного майданчика, де ніким не прикритий Мар’ян Мисик з лівої в дотик фантастично поцілив у дальню «дев’ятку» наших воріт. Іван Сілецький у карколомному стрибку намагався врятувати ситуацію, але всі його зусилля виявилися марними.
Треба віддати належне карпатівцям, які навіть за безнадійних 0:3 не опустили рук і продовжували боротися, а не догравати, відбуваючи номер на полі. Кілька небезпечних моментів наша команда таки створила, але це був явно не наш день. Характерний в цьому плані епізод стався на 88-й хвилині, коли капітан «левів» Андрій Маркович вдало зіграв на перехваті поблизу власного карного майданчика і стрімко по центру понісся вперед. Разом з ним в контратаку побігло аж п’ятеро партнерів. У підсумку вийшло шестеро гравців атаки «Карпат» на двох захисників і воротаря «Металурга». Гол престижу здавався неминучим, але навіть таку шалену чисельну перевагу в атаці «зелено-білі» не реалізували. Той таки Маркович, змістившись на правий фланг, примудрився виконати передачу прямо в руки воротарю «Металурга» Герману Пенькову. І тут же спрацювало старе, як світ, неписане футбольне правило: не забиваєш ти – забивають тобі. Донеччани провели швидку контратаку і після флангової передачі верхом Роман Яловенко ударом головою метрів з восьми розстріляв Івана Сілецького. 0:4 – навряд чи хтось очікував від нашої молодіжки подібного початку весняної частини першості країни...
15-й тур. 28.02.2015, 13:00. «Діназ», Лютіж. Похмуро. +5°С
Арбітр – Дмитро Кутаков (Київська обл.).
Асистенти арбітра: Андрій Литвин (Київ), Анатолій Дудчик (Чернігів).
Четвертий арбітр – Олександр Павлюк (Київ).
Спостерігач арбітражу – Олег Первушкін (Черкаси).
«МЕТАЛУРГ» U-21: Пеньков, Барановський, Єфімчук, Мірошник, Голайдо (Павлюк, 55), Задерака (Вільчинський, 69), Матвєєв, Мисик, Кошман (Красов, 79), Козак (Наполов, 85), Мишенко (Яловенко, 77).
Запасні: Дмитроченко, Савчук.
Тренер – Сергій Шищенко.
«КАРПАТИ» U-21: Сілецький, Макогон (Виздрик, 82), Сениця, Кравець (Штаненко, 66), Лобай, Маркович, Завійський, Поручинський, Грисьо (Полюганич, 38), Савошко, Страшкевич (Захарків, 71).
Запасний – Мозіль.
Тренер – Роман Зуб.
Голи: Мишенко, 15, Мисик, 18, 48, Яловенко, 89.
Попередження: Мишенко, 72 – Поручинський, 52, Маркович, 62, Сениця, 71, Штаненко, 74.