Світовий досвід показує, що подібні об’єкти можуть стати вдалими комерційними проектами. Щодо “Арени Львів”, то ситуація дещо інша, оскільки держава розглядає цей об’єкт передусім як футбольний стадіон.
“Офіційна позиція полягає в тому, що держава повинна домовитися з ФК “Карпати”, аби він став “якірним” орендарем стадіону. А тоді разом із містом додатково наповнюватимуть “Арену” іншим: концертами, міжнародними спортивними заходами тощо. Як варіант також можна розглядати створення спільного підприємства – місто, ФК “Карпати”, держава плюс якісний і досвідчений оператор.
Останній долучатиметься до роботи в плані створення мережі контактів у Європі, світі. Йдеться про контакти промоції компаній, які проводять світові тури відомих зірок, виставкових компаній. Можна залучити й приватного оператора та віддати стадіон в оренду на певний період з умовою: якщо компанія не справиться, договір можна буде розірвати в односторонньому порядку”, – розповів “Пошті” Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради.
Зі слів співрозмовника, “Ареною Львів” навіть цікавилися представники “Гардаленду” (третього за популярністю розважального парку в Європі, побудованого на березі озера Гарда в Італії, — “Пошта”). “На запрошення одного з місцевих підприємців до Львова приїжджали власники “Гардаленду”, вивчали тут ситуацію, але, на жаль, буремні події в Україні їхні плани відклали”, — зазначив Сергій Кіраль.
Подібні арени є у Великобританії, Німеччині. “До прикладу, є американська та канадська компанії, які орендують стадіони в Європі. Вони і відповідають за їх наповнення. У них є певна фіксована сума витрат на утримання стадіону, які вони повинні забезпечити, а решта – їхня. Держава не повинна ставити за мету заробити на “Арені”. Передусім потрібно позбутися фіксованих витрат, аби не було фінансового тягаря”, — певен Сергій Кіраль. На його думку, місто зможе заробити не на стадіоні, а на бізнесі, який розвиватиметься навколо. Йдеться про розвиток сфери нерухомості: готелі, заклади харчування. “У різних країнах усе по-різному. Колись вивчав досвід Швеції і Данії. Там були не зовсім стадіони, а багатосекційні арени. Одні з них повністю перебувають у приватній власності, тож за наповнення і утримання відповідає лише приватний оператор. Є і такі, що залишаються на балансі регіону й не переходять у власність оператора. Тим не менше він відповідає за його утримання і бере на себе більшість ризиків, пов’язаних із експлуатацією об’єкта”, – розповів Сергій Кіраль.
Посадовець певен: сьогодні до України прикута надзвичайно велика увага. Якщо в найближчі місяці ситуація нормалізується, є шанс привернути увагу міжнародних операторів. Але потрібно, щоби цим хтось фахово зайнявся. “Тож перший крок – провести серію презентацій, запросити міжнародних операторів, запропонувати їм наш продукт.
Варто хоча би зрозуміти їхні інтереси, послухати їхні думки, на які умови вони готові йти. Це буде вигідніше, ніж просто платити з держбюджету за утримання стадіону, не маючи ніякого досвіду в управлінні такими об’єктами, не маючи мережі контактів у світі. А надіятися, що ФК “Карпати” буде його якісно наповнювати, дуже важко”, – зазначив Сергій Кіраль.
Про перспективи розвитку стадіону “Арена Львів” думали ще під час його будівництва. “Ми консультувалися з однією німецькою компанією, довго вели переговори ще в процесі будівництва. Потім і канадська компанія дала про себе чути. Сьогодні повинні розуміти, що такі об’єкти потрібно віддавати на аутсорсинг, коли максимально можна залучити оператора, а законами й договорами максимально забезпечити, щоби об’єкт не знищили, а навпаки – наповнили його життям. Проте наша законодавча база ще не готова до такого типу інвестиційних конструкцій”, – підсумував співрозмовник