Головний тренер збірної України Михайло Фоменко підбив підсумки 2013 року.
- Михайле Івановичу, вчора на виконкомі ФФУ ви виступили з доповіддю. Якщо не секрет, на яких тезах вона будувалася?
- Напередодні я вже звітував перед Комітетом національних збірних. З тим же виступом вийшов до виконкому.
- Багато питань у членів виконкому виникло до вас і вашого штабу?
- Ні. Питань було не багато.
- Для вас було важливо відчути довіру виконавчого комітету національної федерації, який визнав роботу вашого штабу задовільною?
- Звичайно. Кому це буде неприємно?
- Зізнайтеся, ви вже думали з приводу помічників, які увійдуть у ваш тренерський штаб на новий відбірковий цикл?
- А що тут думати? Напевно, залишаться все ті ж фахівці.
- Ви самі свою роботу оцінили досить скептично. Даючи таку оцінку, ви враховували, що до матчу з французами вболівальники буквально перебували в ейфорії від результатів команди?
- Якщо врахувати, що нам вдалося вибратися зі складної ситуації і пробитися в плей-офф, то тут можна ставити навіть "п'ятірку". Але якщо говорити про завдання, яке ми ставили перед собою разом з гравцями збірної і її не виконали, то як по-іншому можна оцінити роботу?
- Чи очікували ви рік тому, приймаючи збірну, що зупиніться в кроці від поїздки в Бразилію?
- Швидше за все, ні. У нас не було багато інформації про потенціал гравців, починали, як кажуть, з чистого аркуша. Розуміли, що доведеться витратити якийсь час, якого у нас і так не було, на вивчення ситуації всередині команди. Треба було "помацати", так би мовити, все своїми руками.
- Виходить, що ви не побоялися ризикнути своєю репутацією, прийнявши непростий виклик?
- Такі реалії тренерської діяльності. Ризикувати доводиться дуже часто.
- Але навіть при величезній відповідальності за результат, ви не боялися експериментувати і запрошувати новачків. Збірна повинна змінюватися, чи талановитим хлопцям потрібен шанс і заохочення?
- Це природний процес, без якого у команди не може бути майбутнього. Для молодого футболіста важливо довіру. І тоді він зможе звернути гори.
- Чи звертали ви увагу на критику, яка після вашого призначення буквально зашкалювала?
- Кожен має право на свою думку. Головне, щоб він був з нею згоден.
- 2013 - непростий рік і найцікавіший у вашій тренерській кар'єрі?
- У роботі з клубом і збірній свої відмінності. Скрізь були свої негативні і позитивні моменти. Тим більше, у збірній постійно відчувається дефіцит часу.
- Скільки часу в 2013 році у вас зайняв футбол?
- Правильно кажуть, що у тренера відпустки не буває. Навіть коли немає зборів і матчів, робочий процес все одно триває. Вдавалося відпочити? Можна відпочивати пасивно або активно. Навіть коли вдавалося вирватися кудист, все одно займаєшся своєю роботою, постійно думаєш про робочі моменти.
- Тим більше, якщо займаєшся улюбленою справою...
- В цьому плані мені пощастило. Не кожному дано займатися тим, для чого ти народжений. Добре, коли вдало складаються обставини і ти знаходиш свою нішу в суспільстві.
- Коли ви остаточно зрозуміли, що з цією командою можна вирішувати великі завдання? Адже у вас, по суті були ті ж гравці, які виступали раніше.
- Неетично міркувати про роботу інших колег по тренерському цеху. Ми займалися своєю справою. Стояли завдання, які ми повинні були виконувати. А от давати оцінку, аналізувати, перш за все, повинні вболівальники та журналісти. Ну і, природно, роботодавці. І ми не думали про те, коли команда грає краще або гірше, просто займалися своєю справою.
- Який матч був для вас найважчим у психологічному плані?
- Всі були непростими. Але, звичайно, виділю матч проти збірної Франції.