Стосовно «Скали», Микола Кміть підкреслив, що це наймолодша професійна команда за середнім віком гравців.
«Вчора пропонували різноманітні ліміти вводити. Моя думка з цього приводу, що не ліміти на легіонерів в українському футболі диктують кількість молодих футболістів в команді, а стратегія та бажання власників, а також тренерів команд. У «Скалі» стратегія чітко базується на наших вихованцях, або ж талантах, які хочуть до нас прийти. Таким чином ми отримуємо доступ молоді до професійного футболу. Є бажання інших клубів за півроку скомплектувати професійну команду і виграти все, значить буде така ситуація, коли гратимуть ті футболісти, хто відіграв у вищих лігах і, які вже там не потрібні і ці команди матимуть результат тимчасовий. Однак це після себе нічого не залишає. Чому нам така ситуація не підходить? Бо ми не хочемо, щоб після «Скали» залишався голий простір.
Зараз після «Скали» залишається величезна кількість випускників. Близько тисячі дітей зараз займаються у нашій футбольній Академії. Мені б хотілося, що наша футбольна Академія є однією з трьох найбільших в Україні. Дві з них знаходяться не на Західній Україні. Наголошу, що львівські «карпати» залучили іноземних спеціалістів і я хочу подякувати за те, що ми отримали також доступ до інформації. У Львові теж розпочалося відродження. На моє переконання, якщо ці дві команди Академічні будуть у Львівській області, то ми матимемо у цьому першість. А це означає, що практично кожен районний центр Львівської області через рік-два матиме потужну дитячу футбольну підготовку, яка зможе підготувати футболістів екстра-класу. Тими, якими можна гордитися у збірних, у закордонних клубах і не лише в Україні. А це – новий, діаметрально-протилежний підхід до виховання талановитих діток починаючи з шести років. Звісно, що це довго, бо ми тільки взялися за цю справу минулого та позаминулого років. Наприклад, донецький «Шахтар» робить це вже приблизно чотири роки… Це нові методології, важка наукова праця, яка базується на нових досягненнях. Відтак, ті клуби, які не використовують нові досягнення у футболі у методологіях, типах тренувань, від харчування до медицини вони, на жаль, не можуть видавити нових досягнень у футболі. Статистика наводить цифри, що декілька голландських та німецьких професійних футбольних клубів видають в рік більше футболістів, ніж вся Україна за 12 – 20 років. А це повинно наводити на думку, що у футбольній системі України щось не так. Ми за це взялися і, сподіваюся, що успіхи не забаряться»