Майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка світу і Європи серед юніорів, рекордсменка Європи, учасниця Олімпійських ігор Неля Непорадна з Івано-Франківська розповіла про свій спортивний шлях від найперших стартів і донині.
З дитинства Неля Непорадна була непосидюча. Побачив, що у дівчинки є хист до бігової дисципліни тренер Михайло Перегінець, який тоді лише прийшов працювати в ДЮСШ «Колос». Молодий тренер настільки зацікавив своїм підходом до справи Нелю, що вона довго не обирала і залишилися в нього тренуватися.
- Я не люблю програвати. І такий якийсь азарт і спортивний інтерес затягнули мене. Хоча я не можу сказати, що спочатку мені дуже подобалося, бо це були такі дитячі ігрові тренування. А по-справжньому мені сподобалося тренуватися і перемагати вже тоді, коли я виграла перші змагання, а це був Кубок ФЛАО, який проходив нещодавно на стадіоні «Юність». Хоча тоді я перемогла не на тій дистанції, яку долаю зараз, а на 200 метрів (посміхається).
А вже з часом, через рік-два регулярних тренувань тренер побачив, що в мене присутні такі якості як витривалість і поставив на дистанцію 800 і 1500 метрів. В 14 років я вже виконала норматив кандидата в майстри спорту і тоді отримувала досить хорошу стипендію.
З кожним роком спортсменка покращувала свої професійні показники, бігаючи на своїй «коронній» дистанції 1500 метрів, а паралельно також бігала на дистанції 800 метрів.
- Перші міжнародні змагання, які я виграла були Всесвітні юнацькі ігри, що проходили в Москві в 2002 році, тоді ж я виконала норматив майстра спорту на дистанції 1500 метрів. В 2003 році вже був юніорський чемпіонат Європи, на якому також здобула перемогу. Але тоді особливої конкуренції не було, бо в мене був дуже високий результат, який прирівнювався до європейського рекорду. В тому ж році я виконую олімпійський норматив і одразу попадаю в штатну олімпійську збірну як кандидат на олімпіаду в наступному році. Тоді ж мене беруть в дорослу збірну і я їду на чемпіонат Світу в Парижі серед дорослих, а там пробиваюсь до фіналу. Тоді якось дуже стрімко-стрімко взлетіла. З 2002 по 2003 рік результат на моїй улюбленій дистанції 1500 метрів змінився з 4:12 на 4:04.24.
Далі підготовка до Олімпійських ігор, постійні збори в Ялті, Кисловодську (Росія), Києві. Потім у 2004 році виступ на Олімпіаді. За словами мого тренера, виступ був не дуже хороший, бо він мені говорив, що я могла пробитися і вище. Чому так все сталося? Це зараз я вже аналізую і знаходжу відповідь. Мабуть тому, що була молода, на мала досвіду і, звичайно, страх перед виступом на таких масштабних змаганнях. Тепер я вже розумію, що треба вміти абстрагуватися і прагматично виконувати поставлене завдання.
Подальшим успіхам нашої легкоатлетки завади травма, яка вже почала давати перші сигнали у 2004 році. Але, як кожен спортсмен, відповідальна у своїй справі, Неля не могла зупинитися навіть тоді, коли організм подавав відчайдушні сигнали, адже попереду були відповідальні старти. В 2005 році вона виступала востаннє, тривалі лікування не дали позитивного результату, тому в 2006 році в Австрії довелося прооперувати Ахіллове сухожилля на лівій нозі.
- А далі, оскільки я рік ніде не виступала, мене виключили зі збірної команди України, звільнили з армії, де я виступала за прикордонні війська України. У 2008 році, коли я вже практично відновилася і почала готуватися до змагань, про себе дала знати друга нога, яку також довелося прооперувати.
Зараз основне завдання Нелі Непорадної – відновитися, повернутися на свій рівень і далі виступати, адже, як каже сама спортсменка, спорт – це її життя, в неї ще є потенціал, енергія, сили і, що головне, бажання добитися високих результатів.
https://sport.if.ua