За плечима цього надзвичайно скромного хлопця чимало титулів та перемог, здобутих на легкоатлетичних доріжках світу. Чого тільки варті його 18 золотих нагород на першостях Європи та 15 найвищих місць на чемпіонатах світу! Андрій Голіней не просто титулований спортсмен, а людина, яка змагається не лише з суперниками, а й із собою, адже виступає у категорії атлетів з вадами інтелекту.
- Андрію, як тобі вдалося досягти таких неймовірних результатів за свою понад десятирічну кар'єру?
Скільки себе пам'ятаю, завжди прагнув досягати найвищих результатів. Саме тому дуже багато працював над собою. Пригадую, як тільки приїхав до івано-франківська (Андрій Голіней уродженець Надвірнянського району - ред.), ніхто не хотів займатися зі мною, навпаки, казали, що мені не потрібна легка атлетика. Якийсь час я був у повному відчаї. Було складно, адже я сирота, виховувався в Надвірнянській школі-інтернаті, тому особливих радостей в житті не мав. Але у певний момент таки зрозумів, що саме завдяки спорту зможу реалізувати себе. Величезна заслуга у моїй звитягах і першого тренера - Володимира Нечика. Зараз же працюю із заслуженим тренером України Євгеном Єрузелем.
- Тебе без перебільшення можна вважати найтитулованішим спортсменом Івано-Франківщини. Як це - почувати себе 15-разовим чемпіоном світу?
По-різному буває. Одні захоплюються моїми результатами, враховуючи, що здобуті вони в інвалідному спорті, інші - насміхаються, не розуміючи усієї складності тих перемог.
- Це правда, що ти тренуєшся зі здоровими спортсменами? Вдається їх перевершувати?
Як правило, так. Певною мірою я на них рівняюся, адже результати здорових хлопців кращі і вищі. Навіть не уявляєте, як мені приємно, коли перемагаю. Мабуть, саме цей стимул штовхає мене вперед. До речі, мій тренер Євген Єрузель готує мене за тією самою програмою, що й звичайних спортсменів. Тож доводиться дуже важко, адже тренуюся двічі на день, по дві години. Навантаження великі, але для мене це виклик.
- До яких стартів готуєшся зараз, враховуючи, що цей рік особливий, адже влітку відбудуться Олімпійські ігри для спортсменів-інвалідів - Паралімпіада-2012?
Наразі йде активна підготовка до чемпіонату України, що відбудеться у травні. Потім зі збірною України буду готуватися до зарубіжних стартів. Перший збір відбудеться у квітні в Карпатах, інші - пройдуть у Євпаторії. А в червні в мене буде головний старт першої половини сезону - чемпіонат Європи в Голландії, де мені потрібно підтвердити свою ліцензію на Паралімпійські ігри-2012, що пройдуть в Лондоні одразу після завершення літньої Олімпіади.
- Попередню ліцензію на Паралімпіаду ти виборов на Всесвітніх глобальних іграх в Італії. Що це були за змагання і чи справді вони вважаються за рангом вищими навіть за чемпіонат світу?
Глобальні ігри - це надзвичайно рейтингові змагання серед спортсменів з обмеженими можливостями. До речі, за своїм значенням вони навіть перевершують світову першість. Останні ігри, що проходили в Італії, об'єднали близько 900 спортсменів з 24 країн світу. У результаті для збірної України ці змагання складалися надзвичайно вдало, адже вдалося вибороти одразу 25 нагород, дев'ять з яких на рахунку прикарпатських спортсменів-інвалідів. Зокрема я виборов два «золота» на дистанціях 3 тисячі метрів та 10 тисяч метрів, а також «срібло» на 5 тисяч метрів. Враховуючи, що мені випадало змагатися одразу в декількох видах програми, які могли стояти один за одним у розкладі змагань, часу і можливості перепочити практично не давали. Так, наприклад, всього через 40 хвилин після забігу на 5 тисяч метрів мені довелося стартувати в естафетних змаганнях 4х400 метрів. Та це мене не зупинило (посміхається).
- Враховуючи твої вагомі результати на чемпіонатах світу, чи можна сподіватися на високе місце і на Паралімпійських іграх-2012?
Відверто кажучи, у Лондоні буде набагато важче це зробити, ніж на світових першостях. Насамперед, буде дуже велика конкуренція, плюс я змагатимуся, як то кажуть, не на «своїй» дистанції. Справа в тому, що до програми нинішніх Ігор включили тільки одну дистанцію - 1500 метрів, на якій спортсмени-інваліди будуть бігти усі разом, тобто не буде поділу на категорії учасників із вадами інтелекту, зору, слуху та опорно-рухового апарату. Це також додає складності. До того ж на дистанції 1500 метрів я почуваюся не так впевнено, як на своїх коронних 5 км, 10 км та в марафоні. Але буду боротися, адже зараз маю найвищу мету у житті - потрапити на Паралімпіаду.
- А кого можеш вважати своїми найбільшими конкурентами?
Як правило, на змаганнях між спортсменами з обмеженими можливостями дуже сильно виступають поляки та португальці. Добрий рейтинг і в збірної України, яка щороку здобуває багато континентальних та світових нагород. Останніми роками активізувалися росіяни, які після чотирирічної перерви, очевидно, знову роблять ставку на Паралімпізм. Словом, буде дуже складно. Між іншим, про важкість виступів на змаганнях такого рівня можна судити з виступу франківчанина Романа Месика, який у 2004 році на Паралімпійських іграх в Афінах виборов 5-те місце у змаганнях з п'ятиборства. І це при тому, що Месик на той час був призером Європи та багаторазовим чемпіоном України.
- Незважаючи на твої неперевершені досягнення на довгих дистанціях, особливу сторінку у твоїй спортивній кар'єрі займає марафонський біг...
Так, мені вдалося перемогти на чемпіонаті України серед здорових спортсменів. Сталося це в 2005 році. Причому до того два роки я зупинявся за крок до перемоги. Це був неймовірний успіх, адже, окрім виграшу, мені також вдалося виконати норматив майстра спорту міжнародного класу. Завдяки цьому мені випало стати учасником Кубка світу з марафону, що проходив у далекому Сингапурі. У підсумку серед європейців я посів п'яте місце, а збірна України зайняла третє місце серед європейських країн та десяте місце серед марафонців світу. Згодом, через рік, я мав ще один виступ у далекій азійській країні, де нашій команді вдалося втримати рівень - п'яте командне місце серед країн Європи, одинадцяте - у світі. Словом, саме марафонський біг свого часу відкрив у мені спортсмена серйозного рівня. Втім, найголовніший старт мого життя - Паралімпійські ігри в Лондоні - ще попереду.
Довідка:
Андрій ГОЛІНЕЙ
Народився 5 серпня 1978 року в Ланчині Надвірнянського району.
Вид спорту: легка атлетика (довгі дистанції та марафон).
Майстер спорту міжнародного класу серед спортсменів з обмеженими можливостями (вади інтелекту), член збірної команди України з інваспорту.
Вперше на міжнародній арені Андрій виступив у 2004 році на перших Глобальних іграх для спортсменів з вадами інтелекту.
Досягнення:
18-разовий чемпіон Європи та 15-разовий чемпіон світу з бігу (800 м, 1500 м, 3000 м, 3000 м з перешкодами, 5000 м і 10000 м в естафеті). Переможець та призер Всесвітніх глобальних ігор. Багаторазовий чемпіон України.