Львів’янка Оксана Райта здобула бронзову медаль І літніх юнацьких Олімпійських ігор, що завершилися в Сінгапурі. Вона посіла третє місце в бігу на 2000 метрів із перешкодами. Оксану випередили атлетки з традиційно сильних “бігових” держав – Кенії та Ефіопії.
На початку тижня українська олімпійська делегація повернулася із Сінгапуру на батьківщину. Райта приїхала в рідне місто лише вчора, 1 вересня. Спершу вона була змушена відвідати офіційні церемонії вшанування олімпійців. Телефонний дзвінок журналіста “Газети” застав дівчину в дорозі на зустріч із президентом України Віктором Януковичем.
– Оксано, вітаю вас з олімпійською “бронзою”. Зізнайтеся, перед юнацькими Іграми, яке завдання перед собою поставили?
– Найперше, хотіла пройти у фінал, тобто ввійти в шістку найкращих. Ну а у фіналі – якомога ближче фінішувати до п’єдесталу. Основне було поліпшити власний результат і потрапити в шістку. У своїх найсміливіших мріях думала про третє місце. Із самого початку було зрозуміло, що “срібло” і “золото” для мене недосяжні.
– Перше-друге місце недосяжні через високі результати представниць Кенії та Ефіопії?
– Так, наразі обігнати їх просто нереально. В цих бігунів просто фантастичні природні дані, на цьому етапі з ними конкурувати практично не можливо.
– Невже африканок узагалі нереально перемогти?
– На теперішньому етапі я до цього не готова. Просто потрібно багато працювати на тренуваннях. Непереможних спортсменів не буває.
– Коли зрозуміли, що бронзова нагорода – це реальність?
– Зрозуміла це після першого кола півфіналу, тоді я прибігла третьою.
– Ваш результат 6.41,49 є новим рекордом України. Судячи з цього, з адаптацією проблем не виникло?
– Проблеми з акліматизацією виникли лише в перші дні перебування в Сінгапурі. Клімат суттєво відрізняється від нашого. Там холодніше, приблизно +22-24 градуси, але в повітрі значно більше вологості, ніж у нас. Дихати було тяжко. У перші дні навіть ходити було важко, всі задихалися. Але поступово організм звик до нового середовища. Ми прилетіли в Сінгапур 12 серпня, а мій перший старт був 18-го. Часу для акліматизації вистачило.
– Юнацькі Ігри проводять уперше. В Сінгапурі Олімпіада викликала ажіотаж?
– Так, на всіх змаганнях, які я бачила, було дуже багато глядачів. Місцеві мешканці дуже зацікавилися Іграми, часто підходили до нас, брали автографи.
– Взагалі, які враження від Сінгапуру?
– Усе дуже сподобалося. Вперше там побувала. Культура місцевих мешканців, їхнє сприйняття світу суттєво відрізняються від нашого. Цікаво було безпосередньо ознайомитися з життям Сінгапуру. В нас був вільний час, тренери не заперечували, щоб ми гуляли містом, ходили на екскурсії. Відвідали зоопарк – там дуже багато екзотичних звірів. Також побували на острові.
– Розкажіть, чим саме вас привабила легка атлетика?
– Чим саме... Мені навіть складно сказати. Займалася різними видами спорту, а коли потрапила в легку атлетику, все сподобалося. Вирішила залишитися в цьому виді спорту. Спершу бігала на дистанції 800 метрів, а потім мене перевели на іншу – 2000 метрів із перешкодами.
– Судячи з того, що поступили у Львівське училище фізичної культури, у спорті ви на довго?
– Так, у найближчі роки не маю наміру йти зі спорту.
– А наскільки це прибуткова справа – заняття легкою атлетикою?
– (Сміється) Можна сказати, що прибуткова, принаймні себе я своєю діяльністю забезпечую. Мені тільки 17 років, потреби не такі вже й великі. Училище надає мені безкоштовне харчування, можливість жити в гуртожитку ще і стипендію виділяє.
– Як довго відпочиватимете після Ігор?
– Трішки відпочиватиму, а потім знову приступлю до тренувань. Невдовзі в Ялті розпочнеться чемпіонат України, планую там виступити.
– Бронзовій призерці Олімпіади цікаво виступати в національному чемпіонаті?
– Звісно, цікаво. В Україні теж маю конкуренток, яких не так просто перемагати.
Гліб ВАКОЛЮК, Львівська газета
Фото Віктора ДИЧЕНКА, "Галичина спортивна"