Розмова з Олегом Павлишином, головним тренером команди з флорболу «Скіф».
Останнім часом усе більшого розвитку набирає новий вид командного спорту — флорбол: грають пластмасовим м’ячем, по якому наносять удари ключкою. Ціль гри — забити м’яч у ворота суперника.
Зародився цей спорт у 70-х роках минулого століття в Швеції. А в Україні Національну федерацію з флорболу створили 2005 року (НФФ). Сьогодні є 6 команд, які грають у чемпіонаті України, зокрема зі Львова, Харкова, Мелітополя, Тернополя та Нового Роздолу Львівської області. Проте торік було ще дві команди з Донецька й Луганська, але зараз вони не існують з відомих причин.
А тепер детальніше зупинімося на команді з Нового Роздолу з давньогрецькою назвою «Скіф». Головним тренером і засновником її є Олег Павлишин. Крім тренерської кар’єри, він займається і передачею власного досвіду, а саме викладає в академії флорболу — це ініціатива української федерації.
— Олегу, розкажи коротко про себе і твоє знайомство з флорболом.
— Навчався у міжнародному інституті на факультеті психології, філософії та теології. Сьогодні треную флорбольну команду «Скіф». Щодо флорболу, то гру я уперше побачив п’ять років тому. Спершу мене це зовсім не зацікавило, бо виглядало несерйозно і по-дитячому. Проте через два місяці я спробував зіграти, й гра сподобалася. 2010-го ми з друзями часто збиралися у спортзалі пограти футбол. І я вирішив показати їм нову гру. Тоді я та кілька ентузіастів задумали створити флорбольний клуб у Новому Роздолі. Власне я завжди хотів створити альтернативу поганим звичкам дітей і молоді мого міста. Спочатку заснували громадську організацію, а на базі неї — клуб. Офіційно його було створено у травні 2011 року.
Уже через три місяці ми зібрали першу групу з восьми хлопців віком від 11-ти до 13 років, подали заявку на чемпіонат Західної України (детальніше — шкільна ліга). Цей чемпіонат був для нас дебютом, на якому команда «Скіф» його виграла. Це стало хорошим стимулом і для дітей, і для мене як тренера, щоб займатись улюбленою справою далі. Протягом п’яти років я часто проходив професійне навчання для тренерів у швейцарських, шведських, латвійських професіоналів цього виду спорту.
— Які вікові категорії є у клубі «Скіф»?
— Сьогодні виступаємо в різних вікових категоріях і серед хлопців, і серед дівчат. Клуб налічує близько 90 спортсменів віком від 9-ти до 18 років. Тренування відбуваються у двох спортивних залах.
Зазначу, що за недовгу історію клубу ми мали двох легіонерів з Литви, а зараз маємо дві дівчини з Донецька.
— Розкажи, Олегу, в яких чемпіонатах виступають ваші спортсмени?
— Почну з того, що клуб «Скіф» бере участь у різноманітних чемпіонатах, турнірах і розіграшах кубків. Найпрестижніший у нашій країні — чемпіонат України, щось подібне до Прем’єр-ліги у футболі. Його проводять увесь рік. Складається з трьох турів, після яких чотири команди виходять у плей-оф та змагаються за призові місця. Після першого туру ми займаємо на сьогодні другу позицію у турнірній таблиці. У чемпіонаті беруть участь старші вікові категорії. Це — другий рік, коли «Скіф» грає у вищій лізі. Між ними була перерва в два роки, через брак спонсорської підтримки. У ці роки наші гравці виступали легіонерами за тернопільську команду.
Недавно ми повернулися із міжнародного турніру, який проводили у Швеції. Нас приймав один з найкращих флорбольних клубів світу «Стурверта». У Швеції ми перебували 12 днів. У турнірі брали участь юнаки й дівчата чотирьох вікових категорій. Варто відзначити, що виступали не просто гравці з клубу «Скіф». Ми створили п'ять збірних команд з гравців нашого клубу та клубів з Новояворівська та Львова, тому що жоден клуб не зміг виступити самостійно. Проте всі спортсмени показали хороші результати. Мабуть, уперше українські команди так добре проявили себе на міжнародному рівні та довели шведам, що і в Україні вміють грати у флорбол. Як результат, ми дійшли до 1/8 фіналу, але програли переможцеві турніру з відривом в один м’яч та посіли 8 місце серед 70 команд. Це свідчить про високий рівень майстерності наших гравців. Наприклад, два роки тому на цьому турнірі ми програвали з рахунком 17:1 або 13:1.
Крім ігор, наші діти мали можливість бути волонтерами й обслуговували матчі. Вони займалися адмініструванням, вели протоколи для суддів. Це — важливо, бо тоді наші вихованці розвиваються не тільки фізично, а й розумово.
За час турніру ми потоваришували із шведами, тому вони й надалі запрошують нас до співпраці.
— Відомо, що вихованців клубу залучали до ігор збірної України. Прошу розказати детальніше про це.
— У нашому клубі грає переважно молодь. Двох 18-річних хлопців уже викликали в збірну, й вони брали участь у чемпіонаті світу з флорболу, який відбувався у Польщі. Думаю, що їх і надалі залучатимуть, оскільки наш Михайло Прийма є серед п’яти найсильніших гравців України. Мабуть, і в жіночу збірну запросять чотирьох наших дівчат. Нагадаю, що наступний чемпіонат світу відбудеться у Канаді.
Ще хочу повідомити, що в найближчих планах — створення збірної Західної України з флорболу, яка базуватиметься на гравцях новороздільського клубу «Скіф».
— Олегу, безсумнівно, в такої перспективної і успішної команди є чіткий план дій на майбутнє, поділись ним з читачами.
— Сьогодні посилено тренуємося, щоб стати чемпіонами України цього сезону та здобути довгоочікуване звання майстрів спорту. Плануємо створити структуру клубу, яка його обслуговувала б, бо з кожним роком стає все більше й більше вихованців «Скіфу» та й сам клуб потрібно тримати в порядку, потрібні молоді тренери, спортивний директор. Також плануємо набрати хоча б дві команди новачків.
У найближчому майбутньому хочемо мати власну арену для тренувань та проведення турнірів, приміщення для адміністрації клубу. За відсутності спонсорської допомоги зараз ми можемо лише про це мріяти.
Від самого початку я хотів створити не просто спортивну секцію, а щось більше, що зможе представляти наше маленьке містечко Новий Розділ на всю Україну та світ.