Старший тренер молодіжної команди львівських «Карпат» Олександр Чижевський поділився з Інформаційним центром клубу враженнями від гостьового матчу 13-го туру першості України U-21 сезону-2017/2018, в якому його команда на чужому полі зіграла внічию (2:2) з однолітками полтавської «Ворскли».
«На гру нікого налаштовувати не було потреби. По-перше, усі дуже хотіли перемогти, аби реабілітуватися за болючу поразку від кропивницької «Зірки». А по-друге, ми грали проти прямого конкурента не тільки в боротьбі за першу трійку, а й за місце у фінальній шістці за підсумками першого етапу першості. Адже в цьому сезоні у молодіжному чемпіонаті неймовірна велика конкуренція. Вже зіграно два тури другого кола, а на шість місць у фінальному турнірі сім реальних претендентів та й явного лідера немає. Невдахою може стати будь-хто з перших семи команд, тому зараз усі команди з верхньої частини турнірної таблиці, без жодного винятку, в першу чергу піклуються про те, аби не виявитися отим сьомим зайвим.
Коли говорити про гру з «Ворсклою» загалом, то хочу сказати, що перед матчем у нас виникли серйозні кадрові проблеми, особливо у лінії оборони. Виздрик відбував дискваліфікацію через вилучення в матчі із «Зіркою». А Лебеденко і Осман захворіли і також залишилися у Львові. Тож нам довелося провести вимушені перестановки: Стасишина ми перевели з позиції правого захисника на лівий фланг, а справа на його місці грав Саламаха. І цей експеримент себе в цілому виправдав. Максим непогано зіграв у обороні. Щоправда, заробив пенальті для господарів. Але там доволі спірний був момент – 50 на 50. Між іншим, аналогічний епізод стався у другому таймі вже в штрафному майданчику «Ворскли», але свисток арбітра промовчав... Ну а в атаці Саламаха зіграв дуже продуктивно – і сам гол забив, і віддав гольову передачу на Дебелка в епізоді, коли ми провели другий м’яч.
«Ворскла» мені сподобалася і ми наочно могли переконатися, що полтавчани не випадково входять до когорти лідерів першості. Та й загалом матч мені сподобався і я переконаний, що такої ж думки притримуються й усі, хто був на грі. Це був той випадок, коли обидві команди грали на перемогу. Ні, авантюрою ніхто не займався і усією командою не атакував, але усі 90 хвилин відчувалося, що і ми, і господарі дуже хотіли виграти.
Діями своєї команди я залишився задоволений і вважаю, що ми втратили у цій грі два очки, а суперник, відповідно, одне придбав. Хоча хтось може зі мною й не погодиться, адже ми двічі мусили відігравати пропущений м’яч. Так, «Ворскла», як і ми, намагалася кожен раз йти вперед в атаку. Але у нас була більш гостра гра, тому й реальних гольових моментів ми створили більше, ніж суперник. Достатньо сказати, що ми двічі попали в каркас воріт – раз у стійку і раз у поперечину. Були й інші у нас моменти, щоб вирвати вольову перемогу. А в кінці гри ми ще й отримали чисельну перевагу. Однак дотиснути полтавчан нам так і не вдалося. Та особливо горювати немає часу – уже наступної суботи на нас чекає домашня гра проти київського «Динамо». Напевне, немає потреби казати, що це буде ще одна битва з прямим конкурентом за шість очок», – розповів Олександр Арсенійович.