В середині квітня в столиці Азербайджану Баку відбувся чемпіонат Європи з боротьби. Із бронзовою медаллю повернулася додому львів’янка 22-річна Олександра Когут. Для неї це вже третя ”бронза” континентальних чемпіонатів.
— Підійшла до чемпіонату Європи в хорошій формі, — каже борчиня. — Добре налаштована була — і морально, і фізично. Їхала за першим місцем, тому ”бронза” не надто задовольнила. Але, з іншого боку, будь-яка медаль — це завжди успіх.
У першому колі вам випало зустрітися з росіянкою Анною Трусовою. Вона чемпіонка Європи-2007, але ви в неї завжди вигравали до цього.
— Звичайно, хотілося б легшого суперника для першої сутички, не дуже була рада. Проте я була впевнена у своїй перемозі. Справді, я в неї постійно вигравала. А зустрічалися ми чимало — п’ять разів. Виграла в Трусової і цього разу. Вона сильний суперник, але виявляється, я сильніша, — сміється.
Росіянка після поразки сказала, що ви боролися брудно, постійно хапали її за волосся і трико.
— Можливо, Трусова не вміє програвати, тому вигадує про мене нісенітниці. Не сказала б, що в боротьбі я така агресивна і жорстока, як вона мене описує. Може, десь зачепила я її за коси, але це не спеціально. У боротьбі над таким не замислюєшся.
У другому колі ви програли на туше румунці Естере Добре.
— Можливо тому, що я настроїлася на першу сутичку. Подумала: ”Росіянку пройшла, до фіналу серйозних суперниць уже не буде”. Зарано повірила, що буду у фіналі. Перший період програла, потім другий виграла. А в третьому допустила помилку. Я її підняла і задумалася на секунду над тим, що робити. А коли борець задумується, то його обов’язково кидають. Так сталося і зі мною.
Румунка вийшла у фінал і дала вам шанс поборотися за третє місце у втішних сутичках.
— Я була розчарована, що програла румунці. Попри це, ще до сутичок зі швейцаркою і фінкою, була впевнена, що в них виграю і стану третьою.
У поєдинку за третє місце з фінською борчинею судді могли зафіксувати вашу перемогу на туше, але не зробили цього.
— Я її клала, можна сказати, із трьох положень. Тренери кричали: ”Туше, туше”, але судді не фіксували. Довелося боротися ще другий період і вигравати за очками.
Ви виступаєте в неолімпійській вазі. За відбір на Олімпіаду-2012 збираєтеся поборотися?
— Так, збираюся відбиратись у вазі до 48 кілограмів. У категорії до 55 мені просто не буде вистачати ваги.
Ви давно у вазі до 51 кілограма. Мабуть, із роками все складніше вписуватися в рамки категорії?
— Ні, проблем із вагою взагалі немає. Цього разу я навіть не зганяла її.
Олімпійській чемпіонці Ірині Мерлені реально повернутися у великий спорт і виступати у вазі до 48 кілограмів?
— Повернеться чи ні — це її справа. Скажу так: із нею конкурувати можна. Вона не є непереможна.
Останнім часом чимало українок міняють громадянство заради виступів за інші збірні.
— Таке коментувати не хочеться. Скажу так: ти тренуєшся, працюєш у поті чола, а твоя праця в Україні винагороджується не настільки, як би того хотілося. Думаю, основна причина в цьому. Тому напевно і виїжджають. Я їх не критикую.
А вам надходили подібні пропозиції?
— Колись розмови були. Тепер таких пропозицій немає.
За яких обставин готові змінити громадянство?
— Це я коментувати не буду.
Який найбільший гонорар заробили на одному турнірі?
— 5 тисяч доларів. Стільки отримала 2007 року за перемогу у фіналі ”Ґолден гран-прі” в Баку. Також там подарували дорогий годинник.
Головний старт теперішнього сезону — вересневий чемпіонат світу в Росії?
— Так. А спочатку буде чемпіонат України — відбірковий до чемпіонату світу. Потім поїду на фінал ”Ґолден гран-прі” в Баку, бо я завоювала ліцензію на цей турнір. А після цього думаю поїхати на чемпіонат світу.
Василь ТАНКЕВИЧ, "Галичина спортивна", https://gazeta.ua/index.php?id=338087
Фото автора