26-та сходинка Олени Підгрушної у минулому Кубку світу з біатлону стала певним прогресом нашої землячки. Як розповіла сама героїня, покращення швидкості на дистанції вона відчуває сповна.
Однак, також за підсумками сезону у тернополянки залишився певний осад... Детальніше про все Підгрушна розповіла на конференції після повернення у тернопіль.
- Після такого сезону останні старти вже були гонками за виживання, - розповіла Олена Підгрушна. - Тому що фізична втома вже давалася взнаки... Останні старти ми вже просто “закусили губу” і просто добігали до фінішу. Тому що це вже зробити було дуже складно. Звичайно, після сезону ми втомлені, але задоволені.
Ваші враження від сезону? Чи був за його ходом для вас особливий суперник?
- Стартувало більше ста чоловік, тому говорити про якогось одного принципового суперника не доводиться. Сезон же для мене складався не найкращим чином. У всіх особистих гонках десь помилки допускала я, десь свою роль грали несприятливі погодні умови. Вже потім з тренерами будемо розбирати, чого воно так відбувалось.
А на останній естафеті ми вже зібрались і показали максимальний результат, який ми взагалі могли показати на той день.
В естафеті всі були на своїх місцях
- В естафеті ви бігли на третьому етапі, що є не зовсім звичним для вас явищем... Як такий вибір пояснили вам тренери?
Ми розклад естафети взнали буквально після фінішу на мас-старті. Коли вперше тренери повідомили мені, що я буду бігти третьою, у мене навіть виникла секундна пауза, я до кінця не розуміла, чого так. А потім, коли вже самі задумались над цим питанням, то це дійсно була найбільш оптимальна розкладка по силах та самопочуттю. І ніхто з нас чотирьох не був проти неї.
Якби ви були на місці Оксани Хвостенко, вважаєте у вас б 24 секунди Нойнер відіграла?
Я не ясновидець, і такого сказати не можу. У нас лижі були не гірші. Просто Нойнер на той день “летіла”. Вона працювала на свою збірну. Після фінішу, звичайно, до нас підійшла і вибачилась.
Насправді зараз ви виглядаєте не настільки втомленою, як на аналогічній прес-конференції, що проходила в грудні. Склалося враження, що якщо б сезон ще продовжити, ви б виглядали доволі добре. Але все ж, які ваші враження від сезону? Задоволення від втіленого чи розчарування від чогось нереалізованого?
Звичайно, своїми нагородами я задоволена. І медалі - це показник. От, для прикладу, Олександр Біланенко 15 років у біатлоні, першу медаль він заробив лише в цьому році. Тому в цьому я задоволена. Однак разом із тим було досить багато недопрацювань. Десь не вистачило секунди, щоб потрапити в чільну десятку, десь двох, щоб бути у ТОП-8. І десь відчуття неповного задоволення присутнє, і це значить, що ще є над чим працювати.
Психолога у команді видно не було
У команді була введена посада психолога. Наскільки вона була доцільною?
Я не скажу, що ми настільки залежні від психолога, тому що він був з нами лише на деяких зборах. І не було ніякої індивідуальної підготовки. Тобто були лише деякі тренінги. Тому, можливо, комусь він більше потрібний, комусь менше. Однак, на нас це не сильно відображалось. Особисто я вважаю, що кращий психолог для спортсменки - це її тренер.
Цього сезону ви на три сходинки піднялись у загальному етапі Кубка світу у порівнянні з минулим сезоном. Прогрес за собою відчуваєте?
Прогрес є у плані фізпідготовки. У ході я самітно добавила - і менше програю лідерам. Але у той же час я гірше почала стріляти. Десь - крок вперед, а десь - крок назад. Звичайно, я хотіла потрапити у ТОП-25, це так звана “червона група”, якій надаються певні привілеї - безкоштовне проживання на початку наступного триместру у змаганнях... Не вистачило всього лиш очка. Тому гіркий осад звичайно залишився...
На етап у Хольменколлені фізично вже не налаштувались
А як щодо Оксани Хвостенко? Вона вже завершила кар’єру чи ще в роздумах?
Завершила кар’єру на міжнародному рівні. На українських змаганнях, думаю, вона ще буде виступати. І сама, і дітей тренуватиме... Швидко так завершувати все не можна. Тобто вона все рівно десь буде тренуватись.
- Чи були передбачені за успішний виступ на чемпіонаті світу преміальні. Чи вони вже виплачені?
Нам ніхто нічого не обіцяв. Єдине, що ми знаємо, все-таки існують президентські стипендії за нагороди чемпіонатів світу та Європи. Однак, про їхні суми нам ніхто не говорив, і в тому плані ми нічого ще не знаємо.
Що ж трапилось з обоймою патронів на гонці переслідування? Загубилась?
Це справді моя провина, я просто не зарядила останню обойму. Знаючи, що на черзі персьют з чотирма вогневими рубежами, я зарядила дві обойми та одну резервну на спринт... Це вже, мабуть, наслідок перевтоми. За 11 років в біатлоні я на сьогоднішній день просто не можу повірити, що могла таке допустити.
- Наскільки вже було морально складно налаштуватись на останній етап Кубка світу в Хольменколлені після чемпіонату світу?
Після приїзду туди нас зустріла тепла погода - сонце, весна! І в мене виникла перша думка: як би я хотіла просто днів п’ять просто покататись на лижах... Важко вже було налаштуватись і фізично, і морально. Десь психологічно все ж таки зуміли налаштуватись, а от фізики вже просто не вистачило...
ОКРЕМО: У відпустку ще рано...
Ви вже планували свою відпустку?
Ще ні. зараз нас запрошують на шоу-гонки на Камчатку. Якщо їх, звичайно, не відмінять. Тому зараз вже треба збиратись їхати на Буковель або Драгобрат кататись на лижах, підтримувати себе у формі, щоб у квітні ще брати участь у змаганнях. А вже після них буде місяць паузи, яку вже можна буде використати в особистих цілях... Хоча б на санаторій..